РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
2.1. Поняття, зміст системи принципів організації та діяльності прокуратури
Основоположне значення принципів, їх складна множина в будь-якій діяльності, зокрема в організації та діяльності органів прокуратури, свідчить про те, що принципи підлягають системному аналізу в їх динаміці і статиці. Аналіз від грецького analysis означає розклад, який одночасно пов'язаний і синтезом дослідження окремих елементів в їх сукупності. Системний аналіз - це "інструмент вирішення наукових і практичних проблем" [155, с.55], це сукупність способів, що використовуються для підготовки, обгрунтування та прийняття рішень, особливо тих, що потребують наукового обгрунтування зі складних проблем і, в першу чергу, соціального, економічного і правового характеру. Системний аналіз невід'ємно пов'язаний з таким терміном як системний підхід. Інколи ці терміни можуть вживатися як синоніми, бо важко провести різницю між цими поняттями [143, с.6].
О.Р. Михайленко вважає, що методологічну і теоретичну основу системного аналізу складає системний підхід, а також загальна теорія систем, яка конкретизує і логіко-методологічно виявляє його принципи і методи [129, с.6].
Не можна не погодитися з думкою М.С. Полєвого про те, що системний підхід - це не окремий метод якоїсь однієї науки, він може використовуватись практично у всіх науках і в усіх сферах практичної людської діяльності, і вже в силу цього має методологічне значення [165, с.92].
У нашому випадку це стосується дослідження принципів організації та діяльності органів прокуратури України, її розбудови як правової держави. Необхідність системного підходу до вирішення теоретичних і практичних проблем диктується самим питанням, і перш за все, високим ступенем інтеграції суспільних процесів, де "все пов'язано з усім", коли вирішення однієї проблеми залежить від вирішення інших, коли самі проблеми набувають системного комплексного характеру [17]133. Наприклад, у теорії прокурорського нагляду, визначення ефективності діяльності органів прокуратури поодинці і прокуратури України в цілому неможливе без системного підходу, при якому були б вивчені усі системи цього нагляду в сукупності - і система принципів і система завдань, повноважень, актів реагування на порушення законності тощо.
Головне у системному підході - своєрідне бачення об'єкту, своєрідна технологія, орієнтація на такі уявлення, як цілісність, організацію, управління [205]134. Це стосується і принципів організації та діяльності органів прокуратури, які існують у сфері прокурорського нагляду, спрямованого на забезпечення законності, прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У літературі робиться правильний висновок, що системний підхід спрямований на вивчення складу системи, її цілісних якостей, внутрішніх зв'язків і взаємодії, інформаційно-функціональних залежностей структурних елементів системи, а також на вивчення системи у взаємозв'язку з "середовищем перебування", історичності і перспективи розвитку в цілому і окремих підсистем зокрема [129]135. Усі ці елементи, якості системного підходу повністю відносяться і до системи принципів організації та діяльності органів прокуратури. Таким чином, система цих принципів складається з окремих взаємопов'язаних принципів, кожний із яких має свої багатогранні особливості та існує у прокурорській системі взагалі, що має свою історію і перспективи розвитку при побудові правової держави Україна.
Отже, будь-яка система, зокрема і система принципів організації та діяльності прокуратури, має свою внутрішню структуру, елементами якої є окремо визначені принципи. Тому і системний підхід завжди потрібно вважати структурним. За його допомогою є змога на якісно іншому рівні вирішувати багато складних завдань як у сфері правознавства в цілому, так і в окремих галузях юридичної діяльності [173]136.
Можна погодитися з думкою, що під структурою розуміється внутрішня побудова системи, особливості взаємозв'язку і взаємодії її елементів; а під організацією - форма зв'язку, яка підпорядковує дію елементів системи єдиній меті, у відповідності з об'єктивними законами існування і розвитку даної системи як цілісного утворення [165]137. А саму структуру об'єкту, як системи, слід розуміти як вид композиції, або вид упорядкованості елементів, який стійкий (інваріантний) відносно цілком визначених його змін, перетворень. Вибір цих перетворень залежить від умов і меж існування системи [232]138.
Поняття "система" запозичене з електроніки та кібернетики. Його запозичення в політичну науку здійснили американські вчені Г. Амонд, Д. Істон, У. Мітчел. Це поняття, на їх думку, є тією універсальною категорією наукового аналізу, яка охоплює всі типи дій та організацій, всю сукупність взаємопов'язаних елементів, дотичних до винесення політичних рішень [166]139. "Система" від грецького слова systema означає ціле, складене із частин; з'єднання. У науці ж, система розглядається як поняття складне й багатогранне. Достатньо сказати, що В.Н. Садовський у 1974 році нарахував біля 40 її визначень [196]140. А, як відомо, наука на місці не стоїть, змінюються, уточняються відповідні поняття та категорії.
У філософському аспекті система - це специфічно виділені із оточуючої дійсності цілісні множини елементів, об'єднаних між собою сукупністю внутрішніх зв'язків або відносин. Цілісність даної множини обумовлена зв'язком усіх її елементів до єдиного предмету пізнання [24]141.
Соціальні системи, якою і є система принципів організації та діяльності прокуратури, завжди цілісні, а не сумативні. Це не проста сума, конгломерат, суміш чого-небудь. Щодо цієї тези, то доцільно буде навести слова класика про те, що "саме існування міста як такого відрізняється від простої множини окремих будинків. Тут ціле не проста сума своїх частин. Це свого роду самостійний організм" [119]142. Множинність об'єктів може бути визнана системою лише за наявності системоутворюючих зв'язків, що