РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ.
Робота виконана на 150 безпородних білих щурах – самцях. Вага щурів коливалась
в межах 200 – 250 г. Зупинивши свій вибір на щурах, ми користувались уже
відомими з робіт Куфер С. і Ніколас Дж. [44,177] даними про існування загальних
морфологічних і нейробіологічних закономірностей, а також фундаментальних
механізмів діяльності нервової системи у людини і тварин. Більшість робіт по
нейротрансплантації виконано на щурах, що пов’язано перш за все з високими
компенсаторними здібностями цих тварин, високою їх репродуктивністю при
нетривалому (21 день) періоді вагітності.
Трансплантація ЕНТ проводилась щурам віком 8-10 місяців, яким попередньо
завдавалась травма спинного мозку. Згідно з завданнями дослідження всіх тварин
було розділено на 3 великі групи, в яких досліджували залежність результатів
ТЕНТ при травмі спинного мозку від термінів проведення операції, місця
імплантації ЕНТ і важкості травми спинного мозку.
В першій групі тварин проводилось дослідження оптимального терміну
трансплантації ЕНТ в спинний мозок після його ушкодження. В залежності від
термінів проведення ТЕНТ тварин було розділено на 5 груп (по 15 щурів в
кожній):
контрольна, де після травми ТЕНТ не проводили;
група, де ТЕНТ проводилась безпосередньо після травми спинного мозку;
група, де ТЕНТ проводилась через добу після травми спинного мозку;
група, де ТЕНТ група, де ТЕНТ проводилась через 7 діб після травми спиннoго
мозку;
група, де ТЕНТ проводилась через 30 діб після травми спинного мозку.
Другу велику групу досліджень склали експерименти по вивченню залежності
результатів ТЕНТ від місця імплантації ЕНТ. Тварин даної групи ми розділили на
4 підгрупи (по 10 щурів в кожній):
контрольна, де трансплантація ЕНТ після травми не проводилась;
тварини, яким трансплантація ЕНТ проводилась безпосередньо в місце ушкодження
спинного мозку;
тварини, яким трансплантація ЕНТ проводилась на 1-2 сегменти дистальніше місця
ушкодження (в ділянку поперекового потовщення);
тварини, яким трансплантація ЕНТ проводилась ендолюмбально.
Всім тваринам даної групи трансплантація ЕНТ проводилась безпосередньо після
травматичного ушкодження спинного мозку.
Третьою великою групою тварин була група, де вивчали ефективність ТЕНТ при
повному пересіченні спинного мозку. Для цього виділи дві групи тварин (по 15
щурів в кожній):
контрольну, де після пересічення спинного мозку ТЕНТ не проводили;
групу тварин, яким після пересічення спинного мозку між його куксами
імплантували ЕНТ.
Окрім того для аналізу даних електрофізіологічного дослідження виділяли групу
інтактних тварин (5 щурів), яким не завдавали травми спинного мозку і не
виконували ТЕНТ. Дані електрофізіологічного дослідження в цій групі ми
трактували як норму.
2.1. Методика моделювання травми спинного мозку у щурів.
Всі оперативні втручання проводились під загальною анестезією. Знеболення
проводилось шляхом інтраперитонеального введення розчину каліпсолу і сібазону.
Оперативні втручання проводились із строгим дотриманням правил асептики і
антисептики. Для профілактики післяопераційних гнійно-запальних ускладнень
перед операцією внутрішньом’язево вводився біцилін-3. Тварину фіксували на
операційному столі в положенні на животі. Розріз шкіри виконували по середній
лінії в проекції остистих відростків 9-10-11 грудних хребців. Гострим і тупим
способом скелетували остисті відростки, дуги і суглобові відростки 10 і 11
хребців з обох сторін. Дальші етапи операції виконувались з використанням
операційного мікроскопу і мікрохірургічної техніки. Проводилась лямінектомія і
частково фасетектомія 10-11 грудних хребців з обох сторін, так, щоб досягти
візуалізації не тільки спинного мозку але й двох пар спинномозкових корінців.
Після цього під спинний мозок вентрально підводилась бранша мікрозатискача типу
“москіт” і спинний мозок стискався браншами затискача закритого на одну защіпку
(у всіх тварин використовувався один і той же затискач). Візуальними критеріями
травми спинного мозку було порушення цілісності піальної оболонки спинного
мозку, кашоподібна його консистенція в місці травми, наявність крововиливу в
спинний мозок. В групі тварин, де вивчалась ефективність ТЕНТ при повному
пересіченні спинного мозку, після проведення лямінектомії 10 і 11 грудних
хребців спинний мозок поперечно пересікали, так, щоб чітко візуалізувати і
відвести дорзально обидві кукси. Кровотечу з кукс зупиняли при допомозі
гемостатичної губки. При досягненні повного гемостазу гемостатична губка
видалялась і кукси спинного мозку вкладались в спинномозковому каналі одна
навпроти другої. Для профілактики утворення грубого рубця між ушкодженим
спинним мозком і м’язами проводили пластику твердої мозкової оболонки
“заплатою” з поверхневої фасції. З метою профілактики ліквореї ретельно
пошарово ушивались м’язи, поверхнева фасція і шкіра.
2.2. Методика забору ембріональної нервової тканини.
Донору-самці (термін вагітності 15-16 діб) під глибоким тіопенталовим наркозом,
в положенні тварини на спині, виконували середньо-нижню лапаратомію. Послідовно
евакуювали ембріони з дистального кінця матки. Ембріон фіксувався в положенні
на животі на дні боксу з стерильним середовищем № 199 при кімнатній
температурі. При допомозі мікроножниць і мікропінцета розкривався
спинномозковий канал на всьому протязі і видалялась ембріональна нервова
тканина спинного мозку. ЕНТ спинного мозку 15-16 денних ембріонів сірого
забарвлення, драглистої консистенції, об’єм забраної ЕНТ у одного ембріона
становив близько 0,02-0,03см3. Видалена ембріональна тканина спинного мозку
поміщалась в середовище №199
- Київ+380960830922