РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження
2.1 Об’єм власних досліджень
Об'єктивна оцінка стану плода в сучасному акушерстві вимагає її подальшого
удосконалення. Роль плаценти як органу, що забезпечує формування, розвиток і
зростання плода надзвичайно велика під час фізіологічного перебігу вагітності і
несприятливих умовах, пов'язаній з ускладненнями вагітності, родів і з
захворюваннями матері. В останні роки з'явилися нові можливості об'єктивної
оцінки діагностики хронічної плацентарної недостатності таких як доплерометрія
маткових і плодових артерій, візуальне визначення плацентарних гормонів за
допомогою імуноморфологічних методів, аналіз біопсій плацентарного ложа,
взятого під час операції кесарева розтину та інш.
Незважаючи на наявність високо інформативної діагностичної апаратури, не завжди
є можливість комплексного її застосування. У зв'язку з цим, діагностика
внутрішньоутробної патології, особливо ранніх її ознак, не завжди є успішною.
Комплексне використання рутинних методів дослідження може призвести до ранньої
діагностики патології плода з високою мірою інформативності.
З метою виявлення частоти розвитку маловоддя, і основних його причин нами
проведений клініко-статистичний аналіз 13977 родів, що пройшли в пологовому
будинку № 6 м. Києва за період 1996-2000 рр.
На основі вивчення архівних даних встановлено, що у 769 вагітних мало місце
зниження об'єму навколоплідних вод, що становило 5,5 %. З них в 70 %
діагнозтоване тільки помірне зниження об'єму амніотичної рідини, у 23 % (176
випадків) - маловоддя і у 7 % (52 випадки) в процесі обстеження і лікування
помірна кількість навколоплідних вод перейшла в маловоддя. Таким чином,
маловоддя розвинулося у 228 випадках, що за досліджуваний період склало 1,64
%.
При обстеженні новонароджених у 4 випадках (7 %) вірогідними причинами
виникнення маловоддя могли бути полікистоз нирок (1), аплазія сечоводу (1) і
агенезія однієї з пупкової артерій плода (2).
У всіх живих новонароджених, що народилися від матерів, у яких було маловоддя,
відмічалася виражена тенденція до зниження оцінки за шкалою Апгар на 1 хвилині,
в порівнянні з новонародженими, що народилися від матерів зі зниженою кількістю
навколоплідних вод. Відмінність була більш виражена на 5 хвилині у
новонароджених, що народилися від матерів з маловоддям. Оцінка за шкалою Апгар
була дуже низька (2-4 бали). Серед живих дітей відмічалась різниця між
середньою масою новонароджених в групі обстежених, де вона була меншою і масою
новонароджених в загальній популяції дітей. Разом з тим, у вагітних з
прееклампсією і зниженою кількістю навколоплідних вод відмічалася виражена
тенденція до малої маси новонароджених відносно терміну гестації.
У 51 % випадків під час родів діагностували гіпоксію плода (наявність
децелірацій по типу DIP 2, зниження варіабельності або порушення частоти
серцевих скорочень), яка була зареєстрована під час моніторингу. У 47 %
випадків навколоплідні води містили меконій. Не було помічено вірогідної
різниці між частотою розвитку гіпоксії у плодів в групі жінок з помірним
зниженням навколоплідних вод і в групі жінок з маловоддям.
Зниження об'єму навколоплідних вод супроводилося підвищенням частоти
абдомінального розродження. У 13 % вагітних з маловоддям і у 11 % з групи зі
зниженою кількістю навколоплідних вод, пологи були завершені операцією кесарева
розтину. Частота кесарева розтину в пологовому будинку № 6 м. Києва за цей же
період, в загальній популяції породіль становила 17 %. З групи вагітних
розроджених шляхом операції кесарева розтину у 25 % випадків показаннями до
оперативного розродження була прогресуюча хронічна гіпоксія плода. Частота
родів в тазовому передлежанні підвищилася до 8 % і 13 % у жінок зі зниженою
кількістю навколоплідних вод і маловоддям відповідно.
Ускладнення вагітності і екстрагенітальні захворювання матері часто призводять
до змін в плаценті, порушуючи її функцію, що призводить до формування
плацентарної недостатності і, в свою чергу, негативно позначається на стані
плода. У 70 % випадків (538 вагітних) не було встановлено ускладнень під час
вагітності, які могли б бути причиною зниженої кількості навколоплідних вод. У
231 вагітної було діагностовано 463 ускладнення, при цьому не було вагітних, що
мали більше 3-х ускладнень. У 24,7 % випадків мала місце прееклампсія, з них у
1/3 випадків, розцінена як середнього ступеня тяжкості. Не було відмічено
кореляції між кількістю навколоплідних вод і тяжкістю захворювання, однак,
відмічалася тенденція до більш частого поєднання прееклампсії і помірного
зниження об'єму амніотичної рідини. У 13 % випадків пологи були передчасні без
значних відмінностей між групою вагітних зі зниженою кількістю навколоплідних
вод і групою вагітних жінок з маловоддям.
У 14 % випадків (108 вагітних) при наявності помірного зниження навколоплідних
вод в процесі лікування відмічалася нормалізація їх кількості. У 50 % з цієї
групи вагітних відмічали вегето-судинну дистонію по гіпертонічному типу і у 22
% - великий плід.
Оцінка за шкалою Апгар у новонароджених з цієї групи жінок у 93 % випадків на 5
хвилині була > 7 балів.
Таким чином, аналіз результатів вагітності для матері і плода в групі жінок зі
зниженою кількістю навколоплідних вод показав наявність серйозних ускладнень
таких як збільшення частоти оперативного розродження, низьку оцінку за шкалою
Апгар, необхідність проведення інтенсивної терапії новонароджених, в порівнянні
з 108 новонародженими від матерів, у яких кількість навколоплідних вод в
процесі лікування нормалізувалася.
Все вище сказане диктує необхідність проведення ретельного спостер
- Київ+380960830922