РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНІ І ПРАВОВІ ЗАСОБИ КОНТРОЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ІНСПЕКЦІЙ В
СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
2.1. Система державних інспекцій в соціальній сфері
Система державних інспекцій в соціальній сфері включає інспекції, що мають
єдину мету, застосовують однакові форми та методи реалізації своїх повноважень.
Але кожна них органів має власний правовий статус, свої особливі організаційну
підпорядкованість, внутрішню структуру, специфіку та напрямки контрольної
діяльності.
Стосовно визначення критеріїв для класифікації державних інспекцій
висловлюються різні точки зору. Як правило, одним з критеріїв називається
характер зв’язків з органами виконавчої влади. Система державних інспекцій за
цією ознакою складається із структур двох типів. Перший включає організаційно
відокремлені інспекції, які підпорядковані безпосередньо уряду, другий –
інспекції, що є цілком або частково відокремленими підрозділами центральних
органів виконавчої влади. По даному принципу розподіляють інспекції, наприклад,
Колпаков В.К. [79, с.675], Шоріна Є.В. [267, с.99], Пугінський Б.І., Шестакова
М.П. [229, с.82].
Інспекції систематизують також за напрямками їх контрольної діяльності, тобто
за галузевою ознакою [244, с.195; 242, с.235]. До них відносять “технічні
інспекції, інспекції по якості продукції, інспекції з охорони природних
ресурсів“ [267, с.100]. Деякі автори вважають, що “державні інспекції рідко
створюють самостійну систему, частіше входять в структуру відомств у вигляді їх
підрозділів“ [36, с.145]. Безумовно, остання думка є недостатньо обґрунтованою.
Незважаючи на організаційне входження до складу будь-якого центрального органу
виконавчої влади, державна інспекція є органом, який має самостійні завдання по
реалізації конкретної функції державного управління – спеціалізованого,
міжвідомчого контролю. Для цього в інспекції створений відповідний апарат та
власні структурні підрозділи. Враховуючи деякі особливості реалізації контролю
в певних галузях соціальної сфери, вони мають незначні відмінності в
організаційному, правовому положенні. Це дозволяє класифікувати державні
інспекції за конкретними ознаками і стверджувати, що система цих органів дійсно
існує. До речі, автори, які ретельно досліджують питання функціонування
інспекцій, також певним чином їх класифікують [67].
Сам факт існування значних відмінностей, насамперед, у структурному складі
державних інспекцій в соціальній сфері, свідчить про можливість виділення
декількох критеріїв для певної систематизації органів спеціалізованого
міжвідомчого контролю, а саме:
1) порядок призначення керівництва;
2) наявність структури підвідомчих підрозділів.
В залежності від порядку призначення керівництва державних інспекцій в
соціальній сфері ці органи можна поділити на два види. До першого належать
державні інспекції, на керівні посади яких призначає Президент України, до
другого – ті, чиї керівники затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Главою держави, наприклад, призначається і звільняється з посади Головний
державний інспектор України по контролю якості лікарських засобів. [156,
п.10].
Керівництво більшості державних інспекцій в соціальній сфері формується урядом
України. Так, Головний державний інспектор України з охорони навколишнього
природного середовища призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за
поданням відповідного міністра [155, п.11]. Аналогічний порядок призначення
начальника Державної інспекції по контролю за цінами, Головного державного
інспектора праці України, який одночасно є директором державного департаменту
нагляду за додержанням законодавства про працю [223, п.3; 147, п. 8].
Керівники деяких державних інспекцій в соціальній сфері, наприклад, Головний
санітарний лікар України призначається на посаду та звільняється з посади
безпосередньо Кабінетом Міністрів України [157, п.10].
Виняток – державна інспекція з контролю якості лікарських засобів, керівник
якої є заступником Міністра охорони здоров’я, але призначається Президентом
України [156, п.10].
Державні інспекції в соціальній сфері входять до структури центральних органів
державної виконавчої влади, для яких здійснення контролю не є основною
функцією. Зокрема, Державна інспекція по контролю за цінами підвідомча
Міністерству економіки України, Державна інспекція з контролю якості лікарських
засобів – Міністерству охорони здоров’я України, державний департамент нагляду
за додержанням законодавства про працю – Міністерству праці та соціальної
політики України, інспекція по контролю за додержанням законодавства про
зайнятість населення – Державній службі зайнятості, Державна екологічна
інспекція – Міністерству екології та природних ресурсів України. Особливість
діяльності цих інспекцій полягає в тому, що, являючи собою організаційно
відокремлені ланки у системі апарату міністерств, вони мають міжвідомчі
повноваження та право застосовувати заходи адміністративного впливу, у тому
числі накладати адміністративні стягнення [50].
Слід відзначити, що державні інспекції, які входять до складу центральних
органів виконавчої влади, мають різний організаційно-правовий статус. Деякі з
них створені як державні департаменти і є урядовими органами державного
управління. Так побудована, зокрема, система державних органів з контролю за
додержанням законодавства про працю. Він здійснюється відповідним державним
департаментом, який є правозаступником Головної державної інспекції праці та
Державної експертизи умов праці [147, п.2]. Для реалізації покладених на
департамент завдань за погодженням з Міністром праці та соціальної політики
утворюються тер
- Київ+380960830922