РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження базується на аналізі результатів лікування 311 хворих із
гіпертензивними внутрішньошлуночковими крововиливами, які прибули до клініки
невідкладної нейрохірургії лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва
(1992–2000 роки) та в нейрохірургічне відділення ОКЛ № 1 Київської області
(1996–2000 роки). Аналіз структури прибуття хворих з гострими порушеннями
мозкового кровообігу за геморагічним типом до нейрохірургічних клініки за
роками показує, що крововилив у шлуночкову систему зустрічався у 55% усіх
хворих з геморагічними інсультами.
Хворі мали вік від 21 до 59 років, що дозволило розділити всі спостереження на
дві вікові групи: від 21 до 44 років ( молодий вік ) та від 45 до 59 років
(середній вік), (ВОЗ, 1963). Більшість хворих – 250 (80%) була у середньому
віці, 61 (20%) пацієнт – у молодому віці, що відображено на діаграмі 2.1.
Діаграма 2.1
Співвідношення осіб молодого та середнього віку з
гіпертензивними внутрішньошлуночковими крововиливами
Як видно з приведених даних, осіб середнього віку було в чотири рази більше ніж
осіб молодого віку, що зумовлено тим, що гіпертонічна хвороба, яка призводить
до геморагічного інсульту, є хворобою більш старших вікових груп. Серед хворих
з гіпертензивними внутрішньошлуночковими крововиливами чоловіків виявлено
вдвічі більше – 205(66%) ніж жінок –106(34%), що відображено на діаграмі 2.2.
Діаграма 2.2
Співвідношення чоловіків та жінок із гіпертензивними внутрішньошлуночковими
крововиливами
Співвідношення чоловіків та жінок в нашій групі спостережень складає 1,93:1: в
осіб молодого віку – 2,38:1, а в осіб середнього віку – 1,84:1. Значна перевага
чоловіків серед осіб молодшого віку обумовлена більш частішим зловживанням
алкоголем, курінням, відсутністю регулярного контролю за артеріальним тиском.
У віковій групі 21–44 років було 43 (70%) чоловіка та 18 (30%) жінок, а у віці
45–60 років – 162 (65%) чоловіка та 88 (35%) жінок. Розподіл спостережень за
віком і статтю представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих із гіпертензивнми внутрішньошлуночковими крововиливами
залежно від статі і віку
Стать
Вік (у роках)
Всього
21–44
45–59
Чоловіки
43 (70%)
162 (65%)
205 (66%)
Жінки
18 (30%)
88 (35%)
106 (34%)
Всього
61 (20%)
250 (80%)
311 (100%)
Враховуючи працездатний вік хворих, проведено аналіз залежності захворювання
від трудової діяльності (фізична, інтелектуальна праця, непрацюючі – пенсіонери
і інваліди), що відображено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих із гіпертензивними внутрішньошлуночковими крововиливами за
характером праці та статтю
Стать
Фізична праця
Інтелектуальна праця
Пенсіонери і інваліди
Всього
89 (71%)
58 (73%)
58 (55%)
205 (66%)
36 (29%)
22 (27%)
48 (45%)
106 (34%)
Всього
125 (40%)
80 (26%)
106 (34%)
311 (100%)
Як видно з таблиці 2.2, гіпертензивні внутрішньошлуночкові крововиливи
спостерігаються в осіб, що займаються як фізичною, так і інтелектуальною
працею. Виявлено, що серед хворих із гіпертензивними внутрішньошлуночковими
крововиливами переважали особи, які займались фізичною працею – 125 (40%), тоді
як людей інтелектуальної праці було 80 (26%), а пенсіонерів та інвалідів за
хворобою – 106 (34%) осіб. Серед усіх хворих переважали чоловіки.
Виникнення гіпертензивних внутрішньошлуночкових крововиливів відмічено в різний
час на протязі доби: вдень – у 148(48%), вночі – у
65 (21%), вранці – у 22 (7%), ввечері – у 28 (9%) хворих. У 48 (15%) хворих не
вдалося встановити точний час початку захворювання за медичною документацією.
Виявлено, що внутрішньошлуночкові крововиливи, обумовлені артеріальною
гіпертензією, розвинулися дома у 171 (55%), під час роботи - у 94 (30%), на
вулиці - у 30 (10%) хворих.
Частота виникнення гіпертензивних внутрішньошлуночкових крововиливів у певній
мірі залежить від пори року, що відображено на діаграмі 2.3.
Діаграма 2.3
Частота виникнення гіпертензивних внутрішньошлуночкових крововиливів залежно
від пори року
Переважна кількість випадків припадає на зиму 106 (35%), весну
88 (28%), менша – на літо 69 (22%). Найменша кількість спостережень припадає на
осінь 48 (15%).
Значна кількість хворих із внутрішньошлуночкових крововиливів у зимовий та
весняний час обумовлена нестабільністю та коливанням ряду метеорологічних
факторів. Значення метеорологічних факторів для хворих з церебральними
судинними кризами підкреслює Боголєпов Н.К. (1971 р.).
Найбільша кількість хворих прибула до клініки в січні – 40 (12,8%), лютому – 41
(13,1%), березні – 39 (12,5%), квітні – 30 (9,6%), найменша – в листопаді – 10
(3,2%) та жовтні – 16 (5,1%), що відображено на діаграмі 2.4.
Діаграма 2.4
Частота виникнення гіпертензивних внутрішньошлуночкових крововиливів залежно
від місяців року
У місті Києві в 1992–2000 роках в ці пори року та окремі місяці відбувалися
значні коливання температури, барометричного тиску, відносної вологості
повітря. Крім цього, зимові та весняні місяці відзначались великою кількістю
вітряних днів. Зими 1992–2000 років в
м. Києві та Київській області відзначались нестабільною погодою. Високий
процент відносної вологості при сильному вітрі з одночасним падінням
барометричного тиску, нестабільністю температури повітря, особливо різкі їх
коливання, приводять до порушення механізмів регуляції між організмом і
зовнішнім середовищем, що погіршує стан хворих, а за певних патологічних умов
призводить і до церебрального інсульту.
Всі внутрішньошлуночкові крововиливи у хворих, які входили в наші
спостереження, було обумовлено артеріальною гіпертензією, при цьому висновок
щодо гіпер
- Київ+380960830922