РОЗДІЛ 2
Передумови, підстави та кримінально-правові наслідки спеціальних видів
звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу
наркотичних засобів
81
2.1. Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності
81
2.2. Передумови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності
за злочини у сфері обігу наркотичних засобів
88
2.3. Добровільна здача наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і
прекурсорів та вказання джерела їх придбання або сприяння розкриттю злочинів,
пов’язаних з їх незаконним обігом, як підстави звільнення від кримінальної
відповідальності (частина 4 статті 307, частина 4 статті 311 КК України)
127
2.4. Звернення до лікувального закладу та початок лікування від наркоманії як
підстава звільнення від кримінальної відповідальності (частина 4 статті 309)
149
2.5. Кримінально-правове значення звільнення особи від кримінальної
відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів
164
Висновки до розділу 2.
173
Загальні висновки
175
Список використаних джерел
177
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Різке зростання протягом декількох останніх
років питомої ваги так званих наркотичних злочинів [1 Під наркотичними
злочинами у цій роботі розуміються злочини, передбачені статтями 305-320 КК
України.] в загальній структурі злочинності в Україні поставило на порядок
денний необхідність удосконалення і розвитку заходів, спрямованих на протидію
їй. Назріла нагальна потреба критичної оцінки існуючого арсеналу правових
засобів протидії незаконному обігу наркотичних засобів [2 Тут і далі у цій
роботі, якщо інше спеціально не застережене, під “наркотичними засобами”
розуміються також і психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори.], з тим,
щоб їх дієвість була адекватною сучасному стану наркотичної злочинності.
Вітчизняне законодавство у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів
традиційно дотримується підходу “загальної заборони”. Кримінальним кодексом
України 2001 року (далі – КК України) криміналізовано практично всі дії,
пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів і встановлено досить сурові
покарання за їх вчинення. Разом з тим, КК України передбачає й можливість
звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у сфері
обігу наркотичних засобів, в разі їх подальшої позитивної посткримінальної
поведінки. Така можливість передбачена, зокрема, частиною 4 статті 307,
частиною 4 статті 309 та частиною 4 статті 311 КК України.
Відповідно до частини 4 статті 307 КК України “Особа, яка добровільно здала
наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх
придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом,
звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво,
виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша
статті 307, частина перша статті 309 цього Кодексу)”.
Відповідно до частини 4 статті 309 КК України “Особа, яка добровільно
звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії,
звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною
першою цієї статті”.
Відповідно до частини 4 статті 311 КК України “Особа, яка добровільно здала
прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних
засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла
розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних
засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної
відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання,
зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті)”.
Саме існування у вітчизняному кримінальному законодавстві цитованих приписів
вже дає підставу для висновку, що держава має на меті протидіяти незаконному
обігу наркотичних засобів не лише шляхом репресивного впливу на осіб, які його
здійснюють, а й шляхом їх кримінально-правового заохочення. При цьому однак,
практика правозастосування свідчить, що якщо перший шлях протидії наркотичній
злочинності став превалюючим, то другий – ще досі не отримав свого належного
розвитку. Так, за даними А.А. Музики на 1998 рік у судовій практиці не було
виявлено жодного факту звільнення від кримінальної відповідальності за злочини
в сфері обігу наркотичних засобів [112] [3 Див.: [112] Музика А.А.
Відповідальність за злочин в сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос,
1998. С. 230.]. І хоча таке звільнення, відповідно до раніше чинного
законодавства, могло мати місце на стадії попереднього розслідування, вказаний
факт не може не насторожувати.
За перший рік чинності нового КК України також поки що не намітилася тенденція
до збільшення випадків застосування відповідних його положень. Більше того,
виникли нові труднощі, зокрема у застосуванні частини 4 статті 309 КК України,
зокрема щодо поняття звернення до лікувальної установи та початку лікуванні від
наркоманії, про що свідчать запити правоохоронних органів до наукових установ.
Очевидно, що однією з причин, досить нечастого застосування звільнення від
кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, є
саме відсутність науково обгрунтованих висновків і рекомендацій для
правозастосувача щодо застосування відповідних положень КК України. Ось чому
теоретична розробка питань звільнення від кримінальної відповідальності за
злочини в сфері обігу наркотичних засобів уявляється необхідною, своєчасною і
корисною, а тому – достатньо актуальною.
Додає актуальності дисертаційному дослідженню
- Київ+380960830922