РОЗДІЛ 2
ОБГРУНТУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Визначення поняття "інвестиційний потенціал підприємства" та побудова його структурної схеми.
Розробка теоретичних засад управління інвестуванням потребує створення єдиного понятійного апарату. Ключовий термін "інвестиційний потенціал" вимагає двох принципово різних тлумачень, що викликано існуванням двох окремих "областей дії" цього поняття, обумовленого тим, що господарська одиниця в інвестиційному процесі може виконувати принципово різні ролі: інвестора і реципієнта інвестиційних коштів.
В сучасній економічній літературі термін "інвестиційний потенціал" вживається виключно в якості характеристики інвестора і відбиває його спроможність до здійснення всіх видів майнових та інтелектуальних вкладень в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншого виду ефекту. Коли ж об'єкт виступає у ролі реципієнта інвестиційних коштів, термін "інвестиційний потенціал" повинен вживатися для позначення спроможності об'єкта максимально ефективно використати здійснені інвестиційні вкладення. Максимально ефективне використання інвестицій в даному випадку означає створення і реалізацію на підприємстві узгодженої за термінами, виконавцями та всіма видами ресурсів програми дій з метою досягнення цілей інвестиційного проекта при мінімально можливому обсязі витрат в фазі його реалізації. В якості одного з чинників відповідних умов реалізації додаткових можливостей може виступати здійснення інвестицій в об'єкт. При цьому на перший план виступає задача максимального збалансування розміру і виду наявних та інвестованих ресурсів, яке б дозволило повністю реалізувати потенційні можливості об'єкта при здійсненні певної місії. Як вже було доведено, інвестиційний потенціал підприємства не є окремою складовою його потенціалу, а виступає характеристикою окремого аспекту його реалізації при здійсненні інвестиційного проекту на підприємстві. Наголос на фазі реалізації потенціалу підприємства-реципієнта обумовлено наступним. Життєвий цикл інвестиційного проекту складається з кількох фаз (стадій), до визначення кількості і суті яких зараз існує декілька підходів. Найбільш поширеним є поділ життєвого циклу проекту на три стадії [9]:
- передінвестиційна: експрес-оцінка; аналіз альтернативних варіантів проекту; техніко-економічне обгрунтування; висновок по проекту та рішення про інвестування;
- інвестиційна: встановлення базових основ для здійснення проекту; придбання і передача технологій, придбання землі; укладання контрактів; будівельні роботи і монтаж обладнання; здійснення передвиробничого маркетингу; підбір і підготовка персоналу; здача в експлуатацію та запуск;
- експлуатаційна: реалізація стратегій виробництва, маркетингу, продаж.
Схематично фази проектного циклу представлено на рис. 2.1.
Таким чином, бачимо, що залежність ефективності реалізації інвестиційного проекту від інвестиційного потенціалу об'єкта інвестицій виникає тільки на стадії втілення проекту (інвестиційна та експлуатаційна фази), тобто реалізації потенціалу підприємства-реципієнта.
В загальному випадку головну мету будь-якого інвестиційного проекту можна сформулювати як досягнення підприємством певного економічного стану, що характеризується сукупністю показників, значення яких встановлюється інвестиційним проектом, запланованим до реалізації. Однак, як вже відзначалося, заданий конкретним інвестиційним проектом кінцевий економічний стан підприємства є лише одним з можливих при певній величині вихідних показників рівня його розвитку і при певній величині і виді керуючого впливу - інвестиційних вкладень. Але вихідний рівень економічного розвитку підприємства представляє собою існуючу спроможність підприємства до створення матеріальних благ або надання послуг, яка характеризується сукупністю економічних засобів, запасів і джерел додаткових можливостей, що, як було показано, утворює його потенціал.
Рис. 2.1. Фази проектного циклу.
Таким чином, інвестиційний аспект потенціалу підприємства, тобто його інвестиційний потенціал, визначається як спроможність підприємства досягти встановлених показників економічного стану при здійсненні інвестиційних вкладень певного розміру і виду.
Створення методики кількісного визначення інвестиційного потенціалу підприємства має включати два послідовно виконуваних етапи:
1. Визначення елементної бази і структури інвестиційного потенціалу.
2. Створення методики обчислення синтетичного показника величини інвестиційного потенціалу підприємства.
Для визначення елементної бази інвестиційного потенціалу мають бути розглянуті складові потенціалу підприємства для виявлення характеру і величини їх впливу на оцінку підприємства в якості потенційного реципієнта інвестиційних вкладень.
Основні фонди мають, як правило, основну питому вагу в загальній сумі основного капіталу підприємства і в значній мірі обумовлюють рівень його економічної могутності. Тому характеристика інвестиційного потенціалу підприємства неможлива без оцінки наявного стану основних його фондів.
За основу оцінки структури і стану основних засобів виробництва доцільно оборати процедуру аналізу господарської діяльності підприємства. Цей вибір обумовлений наступними міркуваннями.
1. Аналіз господарської діяльності підприємства виступає в якості однієї з функцій управління виробництвом. Обгрунтування економічної доцільності проведення організаційних, технічних, технологічних заходів базується на результатах АГД підприємства. При цьому враховуються результати виконання попередніх планів, вивчаються тенденції розвитку і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства, виявляються і враховуються додаткові резерви виробництва. Таким чином, аналіз господарської діяльності підприємства виступає одним із засобів вивчення стану і ступеня реалізації потенціалу підприємства. З ін