РОЗДІЛ 2
КРЕДИТУВАННЯ МІЖНАРОДНИМИ БАНКАМИ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
2.1. Економічна оцінка передумов та стандартів укладання міжнародних кредитних договорів
Основною умовою співпраці з міжнародними кредиторами, як і в українських банків, є повна довіра до позичальника. Найчастіше, обов'язковими умовами надання кредиту є стабільний фінансовий стан позичальника; виконання вимог стосовно співвідношення власних і позичкових коштів у розмірі не менше 30 : 70, тобто обов'язкова участь у проекті власними коштами не менше, ніж на 30 %. Велика увага приділяється "по перше, оцінці позичальників, що користуються кредитом. Це повинні бути компанії, які мають: гарні фінансові результати, перспективи отримання не менш гарних результатів у майбутньому, експортний потенціал. По-друге, ефективності використання позики" [42, с.13]. Проте, на відміну від практики кредитування українськими банками організація процесу довгострокового кредитування міжнародними кредитними організаціями має свої особливості.
Загальний підхід до визначення попередньої експертизи проекту міжнародною фінансовою організацією може містити оцінку фінансового стану компанії за кілька останніх років, рівня менеджменту фірми, місця на ринку, обсягів операцій на поточному рахунку за останній рік.
Під час узгодження питання про кредитування фірма-позичальник і банк-кредитор проходять такі етапи:
- комплексна перевірка діяльності клієнта;
- висновок про фінансову діяльність позичальника;
- висновок про ефективність та окупність майбутнього проекту шляхом аналізу бізнес-плану або інвестиційної програми проекту;
- підготовка та затвердження документації англійською мовою в Національному банку України;
- проведення тендерів серед постачальників обладнання;
- проведення екологічної експертизи;
- надання та розгляд маркетингових досліджень;
- надання документів у НБУ.
Усі ці етапи мають свою специфіку і, на нашу думку, багато в чому відрізняються від загальноукраїнської практики кредитування. Однією з головних особливостей можна назвати те, що якщо при кредитуванні українськими банками висновок про кредитування робить кредитний комітет на основі досліджень одного працівника кредитного відділу, то за умови кредитування міжнародними фінансовими організаціями до дослідження майбутнього проекту залучаються майже всі відділи банку, а також спеціальні консалтингові фірми. Ще більш специфічним є кредитування під гарантії Уряду України. Під час міжнародного кредитування вивченню загального стану клієнта приділяється більша увага, оскільки до загальноекономічних ризиків долучається ще й політичний. Як правило, термін розгляду проекту в МФКО складає в середньому від 9 до 12 місяців [123, с. 28].
Здебільшого, розроблення нового проекту починається з його презентації в банку комерційним відділом усім іншим підрозділам та управлінням. Кожен відділ представляє своє бачення майбутнього проекту, на основі чого кредитний відділ приймає рішення про кредитування. При потенційній можливості кредитування майбутнього проекту дослідження банку починаються з ретельнішої комплексної інформації про клієнта (Du diligence). Як правило, комплексну перевірку клієнта робить одна або кілька консалтингових компаній, які спеціалізуються на економічному, юридичному та маркетинговому аналізу. Для визначення загальної інформації про потенційного позичальника клієнтом надається в банк необхідний комплект документації: загальні, установчі, фінансові документи за кілька останніх років, спеціальні, а також підтвердження щодо забезпечення повернення кредиту (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Документи, які подає підприємство для отримання кредиту ЄБРР [107, с. 224].
На наш погляд, при кредитуванні міжнародними банками вимагається занадто багато документів, що значно затримує процес отримання позики. Дослідження становища клієнта на ринку можуть містити інформацію про корпоративний статус клієнта, його ділову активність на ринку, головні види діяльності, висновки за установчими документами, склад і стабільність засновників, аналіз управління компанією, суму статутного фонду, дані про акції та акціонерів, лізингові, дебіторські та кредиторські угоди, філії та дочірні компанії, структуру оподаткування, різноманітні ліцензії на ведення діяльності від імені клієнта і т.ін. Позитивним результатом цього дослідження, можна назвати різноманітні рекомендації щодо майбутнього проекту: по програмі проекту, системі контролю витрат, схемі управління проектом, контрактах на купівлю обладнання, підвищенню якості продукції або послуг клієнта.
Слід зазначити, що після підготовки документа комплексної перевірки клієнта в деяких міжнародних банках (наприклад, ЄБРР) готують проміжний юридичний документ, який є внутрішнім документом банку - перелік основних умов (Term sheet), на основі якого готується кредитна угода.
У міжнародній практиці кредитування, як правило, фінансовий стан фірми - потенційного позичальника при великій сумі позики вивчається відомою аудиторською чи консалтинговою компанією, що, на нашу думку, дає більш кваліфікаційну і досконалу оцінку його кредитоспроможності. Аналіз практики міжнародних банків в Україні показав, що складність фінансової оцінки українських позичальників донедавна полягала у принципових відмінностях міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) від практики бухгалтерського обліку в пострадянських країнах. Фінансові розрахунки для банку базувалися на показниках національного бухобліку, проте представлялися у вигляді звітів за міжнародними стандартами. Цей підхід зосереджувався на декількох основних корекціях до українського обліку, основними з яких є приведення основних засобів до їхньої історичної вартості в доларах, введення вартості безнадійних боргів (bad debts), індексація вартості матеріалів і витрат на продаж до історичної вартості в доларах, калькуляція курсової р