РОЗДІЛ 2
Характеристика життєдіяльності, адаптації і динаміки стану здоров’я та
формування здорового способу життя гімназистів
Гімназії займають чільне місце серед сучасних загальноосвітніх навчальних
закладів. Відроджені на Україні як навчальні заклади для виховання і навчання
здібних та обдарованих дітей, вони передбачають створення сприятливих умов для
виховання творчої особистості, розвитку індивідуальних здібностей обдарованих
дітей та досягнення ними освіти вище встановленого загальнодержавного рівня.
Передбачено, що гімназії повинні створити умови для різнобічного розвитку
кожного учня, його інтелектуального, духовного та фізичного розвитку,
забезпечити зміцнення здоров’я та формування здорового способу життя.
Сучасні заклади освіти нових типів, зокрема гімназії спираються на нові ідеї
виховання. Основним їх принципом є принцип навчання на вищому рівні складності,
що передбачає таку побудову навчально-виховного процесу, коли учні працюють на
певній межі їх розумових можливостей. Такий принцип, з одного боку, вимагає від
учнів максимального напруження фізичних і розумових сил, але з іншого — сприяє
їх розвитку. Разом з тим відомо, що для дітей шкільного віку навчально-виховний
процес є провідним фактором, який в свою чергу детермінує їх спосіб життя, перш
за все такі його складові як дотримання режиму дня, рівень рухової активності,
тривалість сну та відпочинку, перебування на свіжому повітрі, заняття
фізкультурою та спортом, інші [9, 10, 29, 119, 140].
Отже, перехід молодших підлітків в гімназію створює нові умови їх
життєдіяльності, які складаються із взаємообумовлених та взаємопов’язаних між
собою нових чинників навчально-виховного процесу та способу життя.
Оскільки поряд з новими умовами навчання і виховання кардинально змінюється
спосіб життя гімназиста, то, як правило, необхідний певний адаптаційний період,
сутність якого полягає в підвищенні функціональних можливостей організму кожної
дитини і пристосуванні його до нового рівня вимог і нових умов
життєдіяльності.
Важливим є і той факт, що перехід молодших підлітків в гімназії, як зазначалось
вище, співпадає з початком нейрон-ендокринної перебудови в організмі дітей, і
вони стають особливо вразливими до дії несприятливих впливів. Адаптація
організму дітей в даний період до нових умов виховання та навчання
ускладнюється. Характер адаптаційних зрушень, з одного боку, залежить від умов
життєдіяльності, внутрішніх резервів організму та здоров’я, а з іншого — в свою
чергу впливає на подальші зміни в здоров’ї та обумовлює в певній мірі спосіб
життя.
Слід зауважити також, що адаптаційні процеси носять постійний характер, тому
дослідження способу життя, стану здоров’я та адаптації молодших підлітків в
умовах гімназії мають непересічне значення для оцінки наявності або відсутності
порушень адаптаційного балансу між створюваним рівнем навантаження на організм
гімназистів та функціональними можливостями дітей даного віку.
Саме результати таких досліджень дозволяють провести оцінку існуючих умов
життєдіяльності гімназистів та дають можливість визначити напрямки педагогічної
роботи, направленої на поліпшення навчально-виховного процесу — формування
здорового способу життя, зміцнення здоров’я та забезпечення гармонійного
розвитку молодших підлітків в гімназії.
В даному розділі представлено результати першого етапу нашого дослідження:
інформація про організацію та методику дослідження, спосіб життя, їх
працездатність, психофізіологічний та функціональний стан організму, характер
та динаміка адаптаційних зрушень протягом навчального дня, тижня, року в перші
три роки навчання в гімназії.
2.1 Організація та методи дослідження
Дослідження здійснювались в умовах природного експерименту. Досліджуваними були
253 гімназисти перших, других і третіх класів. Додатково 518 дітей залучались
до спостереження при проведенні аналізу стану фізичного та психічного здоров’я
учнів гімназій №14 м. Кам’янець-Подільського та №1 м. Черкаси на основі оцінки
результатів медичних оглядів та медичної документації (Ф-026). Таким чином,
група досліджуваних в цілому налічувала 771 учень перших, других та третіх
класів гімназії віком 11 – 13 років.
Для вирішення поставлених у даній роботі завдань був застосований комплекс
психофізіологічних, психологічних, педагогічних, гігієнічних, соціологічних та
статистичних методів дослідження.
Вибір методів дослідження був зумовлений, насамперед, метою
науково-дослідницької роботи та завдань, які потребували розв’язання. При цьому
він ґрунтувався на сучасних уявленнях, згідно з якими вивчення впливу комплексу
факторів навчально-виховного процесу і способу життя на функціональний стан
організму молодших підлітків та визначення оптимуму їх взаємодії має базуватись
на показниках, які характеризують динаміку функціональних та адаптаційних
реакцій організму в конкретних умовах певного виду діяльності.
Хронометражні вивчення особливостей способу життя та режиму дня учнів
проводились протягом тижня, повторюючись тричі на рік. Соціально-педагогічне
вивчення умов життя гімназистів в сім’ї проводились щорічно на початку року.
Особливості способу життя та режиму дня вивчались методом хронометражу за
допомогою самохронометражних анкет, в яких гімназисти відзначали тривалість
основних моментів життєдіяльності протягом дня, тижня. Дослідження проводились
тричі на рік у різні періоди сезону та учбового року (в жовтні, лютому,
квітні). За результатами оцінювалися розподіл бюджету часу на основні види
учбової та позаучбової діяльності, повноцінність сну та інші характерні
особливості способу життя. Застосування хронометражного методу обумовлювалося
- Київ+380960830922