РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи
2.1. Характеристика матеріалу і об’єм проведених досліджень
Основна частина роботи проведена в 1999 – 2001 рр. і складалася з:
- вибору та аналізу клініко-епідеміологічних спостережень (на основі карт
епідеміологічних обстежень і анамнестичних даних);
- комплексного епідеміологічного обстеження території та об’єктів у природних
осередках лептоспірозів;
- планового вилову гризунів на різних територіях та їх дослідження.
Епідеміологічні обстеження проводили комплексно із залученням у необхідних
випадках місцевих спеціалістів: епідеміологів, бактеріологів, інфекціоністів,
зоологів, ветеринарів.
Всього обстежено на лептоспірози 3550 тварин з числа диких і синантропних
гризунів, свиней. Матеріал від тварин досліджували бактеріоскопічно (за
можливістю), бактеріологічно та серологічно в реакції мікроаглютинації (РМА) та
реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).
Проведено серологічне дослідження 2644 сироваток крові від 2143 людей.
Дослідження сироваток крові людей з підозрою на лептоспіроз проводили на 3-44-й
день від початку захворювання, 1-4 кратно. Серологічні дослідження проводили в
РМА, РНГА та непрямому імуноферментному методі (НІФМ).
При проведенні епідеміологічного аналізу використано 10856 карт
епідеміологічного обстеження осередків лептоспірозу.
Роботу виконували на базі Інституту, в деяких розділах приймали участь
спеціалісти санітарно-епідеміологічної служби Київської, Чернігівської,
Сумської, Вінницької, Миколаївської областей та АР Крим.
2.2. Характеристика досліджуваних штамів і їх культивування
Всього в роботі були використані 11 музейних штамів лептоспір 10-ти серогруп і
5 регіональних штамів 3 серогруп (Icterohaemorrhagiae, Pomona, Grippotyphosa):
1. Штам М-20 серогрупи Icterohaemorrhagiae, серотип copenhageni, джерело
виділення – людина, Данія, 1935 р.
2. Штам 542 серогрупи Icterohaemorrhagiae, серотип – не типований, джерело
виділення – песець, СРСР, 1949 р.
3. Штам Wijnberg серогрупи Icterohaemorrhagiae, серотип copenhageni, джерело
виділення – людина, Данія, 1935 р.
4. Штам Hond – Utrecht-IV серогрупи Canicola, серотип canicola, джерело
виділення – собака, Голандія, 1933 р.
5. Штам HS-26 серогрупи Bataviae, серотип djatzi, джерело виділення – людина,
Пуерто-Ріко, 1955 р.
6. Штам Jez 1 серогрупи Australis, серотип erinacei, джерело виділення –
європейський їжак, СРСР, 1951 р.
7. Штам Akijami A серогрупи Autumnalis, серотип autumnalis, джерело виділення –
людина, Австралія, 1937 р.
8. Штам Moskva-V серогрупи Grippotyphosa, серотип grippotyphosa, джерело
виділення – велика рогата худоба (ВРХ), СРСР, 1928 р.
9. Штам 3705 серогрупи Hebdomadis, серотип wolffi, джерело виділення – велика
рогата худоба (ВРХ), Індонезія, 1938 р.
10. Штам Pomona серогрупи Pomona, серотип pomona, джерело виділення – людина,
Австралія, 1936 р.
11. Штам Patoc I серогрупи Semaranga, серотип semaranga, джерело виділення –
вода відкритої водойми, Італія, 1942 р.
12. Штам 75/600 серогрупи Icterohaemorrhagiae, серотип – не типований, джерело
виділення – сірий щур, Запорізька обл., 1988 р.
13. Штам 149/1 серогрупи Icterohaemorrhagiae, серотип – не типований, джерело
виділення – сірий щур, Запорізька обл., 1991 р.
14. Штам 14 серогрупи Pomona, серотип – не типований, джерело виділення –
полівка, Запорізька обл., 1988 р.
15. Штам 517 серогрупи Grippotyphosa, серотип – не типований, джерело виділення
– домова миша, Запорізька обл., 1988 р.
16. Штам 606 серогрупи Grippotyphosa, серотип – не типований, джерело
виділення – велика рогата худоба, Запорізька обл., 1988 р.
Музейні штами тривалий час культивували (від 5 до 22 років) на сироваткових
поживних середовищах в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб
ім.Л.В.Громашевського АМН України. Музейні тест-культури не викликали загибелі
золотистих хом`ячків в дозі 100-200 млн. мікробних клітин, тобто повністю
втратили вірулентність.
Для культивування лептоспір, зберігання музейних штамів і накопичення біомаси
використовували рідке поживне фосфатно-сироваткове середовище зі вмістом 5,0 –
10,0 % свіжої кролячої сироватки. Це ж середовище було використано для посіву
тканин органів від тварин. Для посіву крові використовували безсироваткове
середовище Терських і дистильовану воду. Культивування лептоспір проводили на
вказаних середовищах при 280С на протязі 5-9 днів. Контроль за ростом і
розмноженням лептоспір здійснювали мікроскопічно в темному полі зору при
збільшенні 1х400.
При виконанні експериментальної роботи нами було використано загалом близько 41
літрів рідкої культури лептоспір, яку вирощували в об`ємах 200- 500 мл за
необхідністю.
Сероваріантну належність культур лептоспір, виділених на території України,
визначали за допомогою монофакторних сироваток за методом E.Kmety [215].
Вірулентність культур лептоспір серогрупи Icterohaemorrhagiae, виділених в
різний час в осередках лептоспірозів на території України (Запорізька,
Тернопільська, Одеська, Чернігівська, Черкаська, Чернівецька, Львівська,
Кіровоградська і Київська області), визначали за ступенем загибелі золотистих
хом’ячків при внутрішньоочеревинному зараженні від однієї орієнтовної дози
культури – 2 х 108 клітин. Умовно ми відносили до вірулентних штами, від яких
гинули всі тварини, до середньовірулентних – від яких гинули 2/3 тварин, до
слабковірулентних – 1/3; авірулентними вважали штами, при введенні яких всі
тварини залишались живими [96].
Концентрацію лептоспір в 1 мл культури на рідких поживних середовищах
визначали за методом Власової-Фоменко [40].
2.3. Отримання антигенних препаратів лептоспір і способи їх вивчення
Бактеріальну масу для приготування а
- Київ+380960830922