РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Методичні основи оцінки активів підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства включає оцінювання його активів, в процесі якого вивчається стан та рух основних засобів, ліквідність поточних активів.
До основних засобів відносять "матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва ..., очікуваний строк використання... яких - більше одного року..."[123]. Для аналізу необоротних активів різноманітні методики пропонують обчислювати показники оцінки майнового стану підприємства [10;46,с.101;55,с.30;67,с.102;110,с.367], до складу яких входять коефіцієнти: зносу, придатності, оновлення, вибуття, ін.
Оцінку майнового потенціалу підприємства іноді пропонується доповнювати аналізом показника сума наявних у нього господарських коштів, який дорівнює підсумкові балансу. В літературних джерелах можна зустріти твердження, що "зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності"[12, с.150; 112], а "зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства"[46, с.101], отже, є позитивною тенденцією. На наш погляд, якщо з тим, що зростання майнового потенціалу підприємства відбувається при збільшенні в динаміці валюти балансу, можна було б погодитись, то твердження, що зменшення підсумку балансу може призвести до його неплатоспроможності, навряд чи можна сприймати беззаперечно. Існують об'єктивні причини зменшення валюти балансу (повернення раніше отриманих позик, скорочення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованостей тощо) при покращанні його структури. Для сільськогосподарських і переробних підприємств характерні сезонні коливання, і якщо звітність таких підприємств складатиметься щомісяця або щоквартально, то зменшення суми господарських коштів підприємства свідчитиме про рівень його сезонної активності, а не про зниження потенціалу, тим більше, платоспроможності. Збільшення валюти балансу також не завжди характеризує підприємство позитивно: якщо воно досягнуто за рахунок збільшення, з одного боку, прострочених зобов'язань, з другого - за рахунок збільшення неліквідних активів, нереальної дебіторської заборгованості, то це також навряд чи визначає підприємство як успішно функціонуюче. Тому, аналізуючи динаміку цього показника, не можна ігнорувати вертикальний аналіз, який відображає структуру коштів підприємства та їх джерел. Тільки у взаємозв'язку із цим методом фінансового аналізу можна робити об'єктивні висновки щодо фінансового стану підприємства, діяльність якого аналізується[55, с.29].
Коефіцієнти зносу та придатності характеризують частку зношених основних засобів у загальній їх вартості та відображають частку їх вартості, що залишилася до списання в наступних періодах. Показники доповнюють один одного, даючи в підсумку 1, тому ми вважаємо недоцільним обчислення обох коефіцієнтів. На нашу думку, ступінь зношеності основних засобів більш чітко характеризує коефіцієнт зносу основних засобів (Кзносу ОЗ), який і слід обчислювати для оцінки стану позаоборотних активів[55, с.30] за формулою (2.1):
. (2.1)
З приведених в табл.К.1 Додатків К результатів обчислення коефіцієнту зносу основних засобів по підприємствах асоціації "Київбудматеріали" станом на початок 2000-2003 р.р. бачимо, що рівень зношуваності устаткування за період 1.01.2000-1.01.2003 р.р. незначно зменшився по підприємству ЗАТ "Сквирський цегельний завод" та більше, ніж у три рази по ВАТ"Будматеріали" (м.Біла Церква), що є позитивною динамікою за аналізу коефіцієнта зносу. На ВАТ"Будматеріали" відбувається зростання як суми нарахованого зносу, так і суми первинної вартості основних засобів, проте вартість устаткування зростає випереджаючими темпами, що свідчить про проведення керівництвом цього підприємства політики оновлення та модернізації устаткування. Для розробки остаточних висновків щодо причин виявленої динаміки показника зносу обов'язково, на нашу думку, слід також обчислювати показники оновлення та вибуття.
Коефіцієнти оновлення та вибуття відображають, яку частину наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, та яка їх частина, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причин зносу та з інших причин[55, с.30; 67, с.100]. Коефіцієнт оновлення основних засобів (Коновлення ОЗ) розраховується за формулою (2.2), коефіцієнт вибуття (Квибуття ОЗ) - за формулою (2.3):
, (2.2)
. (2.3)
Наведені в табл. К.2 Додатків К результати розрахунку цих показників для підприємств асоціації "Київбудматеріали" свідчать, що протягом 1999-2002 рр. оновлення основних засобів відбувається майже по всіх підприємствах асоціації. Коефіцієнт оновлення по більшості досліджуваних підприємств є більшим за коефіцієнт вибуття. З точки зору оцінки фінансового стану ситуація, за якої коефіцієнт оновлення в динаміці зростає і перевищує коефіцієнт вибуття, характеризує позитивні тенденції на підприємстві і свідчить про наявність на ньому нормальної інвестиційної політики[55, с.30; 67, с.104]. Керівництво корпорації "Укрбудматеріали", до складу якої входять підприємства асоціації, вважає, що без постійного оновлення виробництва завдання задоволення потреб будівельного комплексу новітніми економічними та безпечними, якісними та конкурентноспроможними матеріалами не може бути виконаним. Тому корпорація постійно працює над модернізацією підприємств[124,с.19]. Щодо політики оновлення виробництва підприємств асоціації "Київбудматеріали" , то "передбачено, наприклад, запровадити новітні технології на Обухівському заводі пористих виробів для випуску нової теплоефективної продукції, добудувати за рахунок інвесторів Обухівський завод керамічних стінових матеріалів - завод має виготовляти високоякісну керамічну облицювал
- Київ+380960830922