РОЗДІЛ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ
ЗЛОЧИНОМ, ЗІ ЗЛОЧИННИМИ НАСЛІДКАМИ
2.1. Поняття і види наслідків злочину
В юридичній літературі проблеми, які пов’язані з наслідками злочину, постійно
викликали і викликають глибокий інтерес. Тому про них написано чимало,
наприклад, з 50-х років минулого сторіччя ці проблеми аналізувалися в роботах
радянських учених і вчених України. Дискусії, які висвітлювалися в наукових
працях, мали важливе значення як для юридичної науки в цілому так і для
розвитку кримінального законодавства. Свій внесок у вивчення даної тематики
внесли: Я.М. Брайнин, В.К. Глістін, Ю.А. Демидов, М.Д. Дурманов, С.В. Землюков,
М.І. Ковальов, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, В. В. Мальцев,
О.С. Міхлін, В.Т. Нор, Б.С.Никифоров, М.І. Панов, О.О. Піонтковський, В.С.
Прохоров, А.М. Трайнін, Е.А. Фролов, Т.В. Церетелі та ін. До числа найбільш
досліджених питань у цій сфері можна віднести: поняття злочинних наслідків і їх
види; критерії їх суспільної небезпеки (тяжкості); значення наслідків для
кваліфікації злочинів.
В той же час теорія суспільно небезпечних наслідків у значній своїй частині
залишається ще не перекладеною на зміст конкретних норм кримінального закону,
що негативно впливає на рівень ефективності кримінально-правових норм і
перешкоджає розробці науково-обґрунтованих рекомендацій, які необхідні для
практичного використання при застосуванні заходів кримінальної відповідальності
згідно з положеннями нового КК України.
Що ж розуміється під суспільно небезпечними (злочинними) наслідками в
кримінально-правовій доктрині, і як це поняття співвідноситься з поняттям
«шкода, заподіяна злочином»? Чи є дані поняття синонімами або вони мають своє
самостійне значення в рамках науки кримінального права? Нас цікавлять ці
питання не тільки тому, що безпосередньо відносяться до предмету нашого
дослідження, а й тому, що вони мають велике значення як для науки кримінального
права, так і для законотворчості та правозастосовчої діяльності.
Перш ніж внести ясність в поняття „суспільно небезпечні наслідки”, відзначимо,
що існуючі точки зору, які стосуються змісту суспільно небезпечних наслідків,
різноманітні. Це пов’язано з різним рівнем їх розуміння і розгляду. Одні автори
більш широко трактують суспільно небезпечні наслідки, розглядаючи з їх
допомогою таку властивість злочину, як суспільна небезпека. Інші розглядають це
поняття більш вузько. Однак і ті, і інші використовують одні й ті самі терміни,
або варіюють між термінами «наслідки», «злочинні наслідки», «суспільно
небезпечні наслідки», «наслідки злочину». Спробуємо проаналізувати ці
визначення, розібратися з термінологічною розмаїтістю і співвіднести поняття
«шкода, заподіяна злочином» і «суспільно небезпечні наслідки».
Під суспільно небезпечними наслідками одні автори розуміють передбачені
кримінальним законом зміни у навколишньому світі, що виникають під впливом дії
або бездіяльності особи і які належать до об'єктивних ознак складу злочину [36,
c. 148]. Інші, визначаючи суспільно небезпечний наслідок, писали: «У загальному
виді, вони представляють собою настання шкідливих змін в об'єкті злочинного
посягання» [37, с. 97].
Так, В.В. Мальцев вважає, що «злочинні наслідки – це суспільно небезпечна
шкода, що відображає властивості злочинного діяння й об'єкта посягання, яка
заподіюється винною поведінкою, від спричинення якої відповідні суспільні
відносини охороняються заходами кримінального права» [38, с. 27]. На думку В.М.
Кудрявцева: «наслідком діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою
нормою матеріальну або нематеріальну шкоду, яка заподіяна злочинною дією
(бездіяльністю) об'єктові посягання – охоронюваним законом суспільним
відносинам і їх учасникам» [39, с. 137]. Як відзначає А.С. Міхлін, «наслідки
злочину – це шкода, яка заподіяна злочинною діяльністю людини суспільним
відносинам, охоронюваним кримінальним законом» [45, с. 16].
М.Й. Коржанський, зокрема, характеризує суспільно небезпечний наслідок як
«протиправну зміну суспільних відносин, яка полягає в повній або частковій,
тимчасовій або постійній перешкоді або ліквідації можливості здійснення
суб'єктом суспільних відносин, своїх інтересів» [40, с. 162]. Він вважає, що у
злочинних наслідках важливо відрізняти їх фізичну і суспільну сутність. Фізична
сутність злочинних наслідків полягає в конкретних змінах, що настають у
зовнішньому світі, - вилучення майна у власника, смерть людини, заподіяння
потерпілому тілесних ушкоджень тощо. Суспільна сутність злочинних наслідків
полягає в заподіянні шкоди суспільним відносинам, у знищенні чи пошкодженні
конкретних суспільних відносин – позбавлення власника можливості користуватися
майном, погіршення здоров'я потерпілого у зв'язку з заподіяними йому тілесними
ушкодженнями тощо [40, с. 162-163].
Н.Ф. Кузнєцова пропонує розглядати два види наслідків: «наслідки взагалі», як
соціально-правові наслідки, не залежно від їхнього впливу на кваліфікацію
злочину, і «наслідки, як елемент складу злочину»[41, с. 38]. На думку В.С.
Прохорова необхідно розрізняти, по-перше, наслідки, як шкода, яка заподіюється
охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам, і, по-друге, наслідки
як шкода, що заподіюється безпосередньо учасникам суспільних відносин [42, с.
304- 305].
За твердженням Г.В. Тімейко, наслідки злочину необхідно розглядати за своїм
змістом та юридичною природою тільки як ознаку об'єктивної сторони злочину [37,
с. 79-81]. Т.В. Церетелі і В.Г. Макашвілі [43, с. 22; 44, с. 158] розрізняють
«наслідки в широкому розумінні» і «наслідки у вузькому розумінні». На їх думку,
заподіяння шкоди суспільним відносина
- Київ+380960830922