Ви є тут

Інформаційно-психологічне забезпечення збройних сил США в локальних війнах і збройних конфліктах 1950-2000 рр. (історичний аспект)

Автор: 
Вилко Володимир Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U002071
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗС США
Розгляду конкретних способів впливу на психіку і свідомість військовослужбовців
у сучасних умовах сприяє аналіз накопиченого досвіду, успіхів та прорахунків,
які мали місце у цій галузі знань, оскільки будь-яке явище суспільного життя
неминуче спирається на досвід історії. Протягом століть змінювались й
удосконалювались форми і методи, способи та прийоми інформаційно-психологічного
впливу на особовий склад військ і населення протиборчих сторін. Політики та
полководці все більше переконувались у його ефективності, спроможності
здійснювати, в окремих ситуаціях, вирішальний вплив на завершення збройної
боротьби.
Залякування, дезінформація, підбурювання, міфотворчість, розповсюдження пліток
– це далеко не повний перелік форм та методів, які використовувались в історії
війн і збройних конфліктів. Але тільки у ХХ ст. процес накопичення, обробки та
розповсюдження дозованої, відповідним чином систематизованої, психологічно
доцільної інформації почав набувати керованого характеру та служити
далекоглядним конкретним цілям [204].
Досконале вивчення процесу виникнення, динаміки розвитку теорії та практики
психологічного впливу є основою для детального дослідження його суті і змісту,
а також напрямків і тенденцій їх подальшого удосконалення.
2.1. Еволюція поглядів військово-політичного керівництва США на можливості і
перспективи ІПЗ американських збройних сил при вирішенні бойових завдань
(1950–1990 рр.)
Могутній розвиток ЗМІ, їх проникнення у всі сфери суспільного життя призвели до
того, що їх використання у військовій області стало беззаперечним. З
виникненням нових інформаційних технологій та організацією міжнародного обміну,
а також створенням світової інформаційної системи Інтернет та відомчих систем
інформаційна складова у стратегії забезпечення національної безпеки держав все
більше виходить на перший план. За даними іноземних спеціалістів, за останні 15
років витрати на придбання засобів інформаційно-психологічної боротьби
збільшились у США в чотири рази і займають перше місця серед усіх програм
озброєння [205]. Інформаційно-психологічне протиборство в ході звичайних війн
все більше і більше стало переходити на нову, більш вищу ступінь –
інформаційну, психологічну війну.
Поняття “інформаційна війна” (ІВ), “психологічна війна” (ПсВ),
“інформаційно-психологічний вплив” (ІПВ) та ін. у наш час все точніше
характеризують такі методи протиборства, які не обов’язково пов’язані із
збройною боротьбою. Психологічна війна може проводитись з метою впливу на
суспільство, коли воно взагалі не підозрює, що підпадає під агресію.
Сьогодні ми бачимо чіткі ознаки того, що створюються більш сучасні засоби
збройної боротьби на основі новітніх технологій, а це, в свою чергу, безумовно
призведе до зміни характеру збройного протиборства, форм і способів його
ведення. Цьому нас вчить багатовікова історія. Конфліктологи та військові
аналітики все більше й більше доходять висновку, що у майбутніх війнах і
збройних конфліктах дуже важливе, а, можливо, й вирішальне місце займе т.з.
“інформаційна війна” [131]. Вона може проводитись заздалегідь, до початку
прямих воєнних дій. Країна – агресор спроможна одноосібно спрямовувати розвиток
воєнних дій на свою користь за рахунок рішучого утиснення волі протилежної
сторони, спроможності у перші години паралізувати її державне і військове
управління, нанести поразку збройним силами, і тим самим, поставити їх перед
необхідністю капітуляції.
У сучасних локальних війнах і збройних конфліктах головні зусилля
зосереджуються на превентивному масовому застосуванні форм та методів
психологічної боротьби, головне завдання якої полягає у тому, щоб несиловими
методами досягти значного послаблення морально-бойового потенціалу противника,
деморалізувати населення і особовий склад збройних сил.
Війни нової технологічної ери рішуче виводять на авансцену воєнних дій їх
інформаційно-психологічне забезпечення, перетворюють завоювання ініціативи та
наступного панування в інформаційно-психологічному середовищі в обов’язковий та
першочерговий етап збройної боротьби, тривалість якого перевищує часові межі
воєнних акцій як до, так і після переможного для однієї із сторін розвитку
подій у просторі реалізації воєнних рішень [206,207].
Останнім часом в арміях США і країн НАТО в цілому значна роль відводиться також
ІПЗ миротворчих і воєнних акцій. У відповідності із статутом ЗС США FM-100-23.
“Миротворчі операції” (1994 р.) спеціалісти психологічних операцій не тільки
здійснюють ІПЗ миротворчих операцій. Вони беруть участь у процесі формування
нових державних інститутів влади, створенні “незалежних” ЗМІ, усуненні від
влади небажаних політичних лідерів та, навпаки, у просуванні лояльних політиків
тощо. Командування сухопутних військ США, яке займалось розробкою зазначеного
документу, оцінює його наступним чином: “Цей статут армії США – новий крок на
шляху розширення та поглиблення військової доктрини в еру нової фази
міжнародного розвитку, який прийшов на зміну холодній війні, доктрини, яка
передбачає використання збройних сил перш за все у війні, але також і у всіх
операціях, відмінних від війни, характерних для сучасності” [208]. Подібні
теоретичні погляди були покладені в основу ІПЗ діяльності і застосування
американських військ в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини
ХХ ст. і особливо на території колишньої Югославії у другій половині 90-х
років, які стали втіленням усього історичного досвіду розвитку теорії та
практики інформаційно-психо