РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ
КОМПЛЕКСНОГО ВПЛИВУ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Дослідно-експериментальне дослідження у визначенні рівня сформованості
естетичних почуттів у майбутніх учителів
Констатуючий етап дослідження проводився протягом 1998 року, що дало можливість
зiбрати значний фактичний матеріал, на основі якого були зроблені як
теоретичні, так і практичні узагальнення про рівень сформованості естетичних
почуттів студентів – майбутніх учителів. Також була підготовлена
експериментальна програма, яка орієнтує організацію навчальних дисциплін на
розвиток творчого потенціалу студентів і формування їхніх естетичних почуттів.
Задачі констатуючого експерименту
полягали в наступному:
проаналізувати основні напрямки роботи у вузах у галузі естетичного виховання
студентів;
виявити художні інтереси і потреби студентів у галузі мистецтва;
визначити вихідний рівень сформованості естетичних почуттів у студентів
педагогічної спеціальності.
Експериментальна робота здійснювалася на базі Краматорського
економіко-гуманітарного інституту, Слов’янського державного педагогічного
університету та Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов
зі спеціальностей: початкове навчання, дошкільне виховання, викладач історії
світової культури, учитель двох іноземних мов, учитель української мови та
літератури, російської мови та зарубіжної літератури.
Загалом у процесі експериментальної роботи респондентами стали 325 студентів,
які оволодівали педагогічною професією з різноманітних спеціальностей від
початкових до випускних курсів.
Аналізуючи основні напрямки роботи у вузах, визначаючи стан естетичного
виховання стосовно формування естетичних почуттів, ми використовували цілий ряд
методів. Зокрема підготували й проаналізували анкету для викладачів (Додаток
А), питання якої були орієнтовані:
на з’ясування розуміння викладачами сутності естетичних почуттів у цілому;
на можливості розвитку естетичних почуттів у процесі організації
навчально-виховної роботи;
на використання творів мистецтва у навчальному процесі (їхня конкретизація і
мета використання).
Бесіди з викладачами, а також аналіз навчальних планів педагогічних інститутів
і робочих планів викладачів мали на меті з’ясувати, на яких навчальних
дисциплінах є місце для використання різноманітних творів мистецтва з
конкретною метою розвитку естетичних почуттів у студентів; які предмети і яка
кількість годин відводиться на вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу по
кожній спеціальності (як базових мистецтвознавчих предметів, що мають
визначальні можливості для естетичного виховання студентів, розвитку їхньої
естетичної свідомості); як вирішуються задачі естетичного виховання, зокрема,
задача формування естетичних почуттів на загальнопедагогічних і
професійно-зорієнтованих дисциплінах.
Ознайомлення з робочими планами і різного роду документацією викладачів
стосовно організації і проведення різноманітних форм роботи з естетичного
виховання у вузах дали можливість виявити, які заходи естетичної спрямованості
проводяться у навчальних закладах, яку мету вони переслідують і яке місце у
навчальному процесі вони посідають.
Вибіркове відвідування занять за планом викладачів були здійснені з метою
з’ясувати конкретність використання творів мистецтв і реалізації завдання
стосовно формування естетичних почуттів у навчальному процесі.
Проаналізувавши таким чином стан естетичного виховання у вищих навчальних
закладах у світлі вирішення конкретної задачі з формування естетичних почуттів
студентів комплексом мистецтв, ми прийшли до наступних висновків.
У вузах педагогічного профілю використовуються різноманітні форми роботи
естетичного спрямування: лекції (у навчальний і позанавчальний час),
семінарські і практичні заняття, самостійна творча діяльність, мистецтвознавчі
гуртки, екскурсії, конференції, творчі об’єднання, зустрічі, факультативні
курси тощо. В основному заходи, конкретно спрямовані на естетичне виховання
студентів, проводяться переважно у позанавчальний час і мають на меті
розширення художнього кругозору; виховання любові до мистецтва і потреби
спілкуватися з ним; формування умінь і навичок у майбутніх учителів спілкування
з творами мистецтва (такі, як навички виразного читання, уміння аналізувати
художній твір, підготовка студентів до розкриття і читання художніх творів у
класі тощо).
При вивченні педагогічних дисциплін (педагогіка, історія педагогіки, основи
педагогічної майстерності тощо) на підставі чинних навчальних планів
педагогічних вузів можна констатувати, що основи естетичного виховання у певній
мірі присутні. Але вони, як правило, виражаються в естетизації навчального
процесу: у змісті навчальних предметів, у виборі форм і методів навчання
найбільш адекватних змістові матеріалу, що вивчається, у забезпеченні
загального емоційного настрою викладачем, емоційного ставлення до предмета
студентів, у педагогічній і методичній майстерності викладачів, загальній
орієнтації методики викладання предмета на естетичне виховання студентів,
демонстрації естетично виражальних наочних посібників (ілюстрації, роботи
студентів, фотографії тощо).
Винятком у нашому дослідженні з’явилось вивчення досвіду роботи кафедри
педагогики Луганського державного педагогічного університету імені Тараса
Шевченка та кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля. Завдяки керівництву та особистому вкладу Шевченко Галини
Павлівни, а також цілій громаді обдарова
- Київ+380960830922