РОЗДІЛ 2
ЗАКОНОМІРНОСТІ ВПЛИВУ УМОВ ВИРОБНИЦТВА НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ
2.1. Обґрунтування показників для оцінки ефективності праці на вуглевидобувних
підприємствах і методика їхнього розрахунку
В вугільній промисловості не використовують поняття та показник “ефективність
праці”, а обчисляють і аналізують лише “продуктивність праці”, яка, на наш
погляд, є тільки одним з частиних показників ефекивності праці. В зв'язку з
цим, в галузі відсутні й показники для вимиру ефективності праці.
В економічній практиці аналізу існує багато показників, які можна прямо чи
побічно використати для характеристики окремих рис ефективності праці.
Недоліками надмірної чисельності показників є великий обсяг роботи з їхнього
визначення та збільшення кількості другорядних ознак, що відволікають увагу від
дослідження головних оцінювальних показників. Необхідно встановити оптимальний
склад показників ефективності праці. При цьому потрібно враховувати наступні
вимоги:
- ефективність праці повинна охоплювати всі її види (жива, минула й майбутня);
- бажано, щоб окремі показники не дублювалися;
- обрані показники повинні відбивати тільки ту галузь діяльності, що у даному
випадку характеризується – праця у всіх її видах по видобутку вугілля;
- по можливості виключити вплив мінливості цін і інфляційних процесів;
- враховувати фактори ринкової економіки;
- забезпечувати порівнянність обраних показників у динаміці;
- в існуючій виробничо-технічній і фінансовій звітності повинна бути інформація
про такі показники чи дані для їхнього визначення;
- можливість використання для виявлення резервів підвищення ефективності праці;
- нечисленність показників.
У відповідності з зазначеними вимогами, на наш погляд, у систему частинних
показників ефективності праці на вугільних підприємствах, можуть входити:
Навантаження на шахту (видобуток вугілля в одиницю часу: зміну, добу, місяць,
рік, т).
Продуктивність праці, т/міс.
Повна собівартість 1т, грн.
Якість видобутого вугілля (зольність,%, сортність, % та ін.) .
Частка важкої фізичної праці в загальних витратах живої праці, частки од.
Частинні показники характеризують окремі сторони економічної категорії
“ефективність праці”. Вони пов'язані з витратами живої, уречевленої та
майбутньої праці, удосконалюванням умов і її привабливості та дозволяють при
дослідженні внутрішньовиробничих резервів виділити відповідні напрямки їхнього
пошуку.
Інтегральний показник ефективності праці, пропонуються визначати за схемою –
результати / витрати. Для виключення (зменшення) впливу інфляційних процесів як
чисельник, так і знаменник даного показника варто визначати в грошовому
вираженні.
Приведемо більш докладне обґрунтування запропонованої системи показників.
Навантаження на шахту є основним кількісним показником роботи шахт, їх
об'єднань і галузі в цілому. З використанням цього показника побудовані діючі в
галузі системи стимулювання ефективності праці практично всіх категорій
трудящих. Навантаження на шахту сильно впливає на інші показники ефективності –
продуктивність праці та собівартість 1т, тому він є найважливішим кількісним
показником ефективності праці. Крім того, як показали наші подальші
дослідження, при апробації запропонованої методики (п.3.3., табл.3.9.), біля
80% всіх резервів підвищення ефективності праці повязані з показником
навантаження на лаву і шахту, тобто видобутком вугілля по шахті в одиницю часу.
Даний показник міститься у виробничо-технічній звітності шахт і їх об'єднань
(видобуток рядового вугілля).
Продуктивність праці. Показник, що дозволяє оцінювати ефективність живої праці.
У звітності містяться дані про середньомісячну продуктивність праці робітників
очисного вибою, робітника з видобутку рядового вугілля а також продуктивність
праці робітника очисного вибою і прохідника за зміну.
Деякі вчені, зокрема Нагибін П.В. та Багрова І.В., при дослідженні
продуктивності праці на вугільних кар'єрах пропонують використовувати показник
трудомісткості робіт, який розраховується на гірську масу, що видобувається
[101, с.8-12]. Вони мотивують це тим, що в цьому випадку вдасться елімінувати
вплив на продуктивність праці гірничо-геологічних умов, які не пов'язані із
зусиллями трудового колективу. Застосовивати показник трудомісткості робіт для
вугільних шахт, де видобувається більше 90% вугілля України, досить
проблематично, тому що:
показник трудомісткості відсутній у звітності шахт (форма №1-ПІК вугілля) і
вимагає додаткових розрахунків і досліджень, наприклад, проведення
хронометражних спостережень;
обчислити трудомісткість через наявні у звітності шахт дані про місячну
продуктивність праці важко, оскільки місячна продуктивність праці обчислюється,
виходячи з облікового складу робітників, а трудомісткість розраховується,
виходячи з явочного складу й числа виходів. Даних про коефіцієнти облікового
складу в існуючий звітності шахт також немає.
Тому, у даній роботі для виміру продуктивності праці використається показник
місячної продуктивності праці робітника по видобутку.
Повна собівартість 1т. Показник вводиться в систему для оцінки витрат минулої
(уречевленої) праці, що містяться у вугільній продукції. Він допускає деяке
дублювання, оскільки містить у собі частину живої праці в елементі собівартості
“заробітна плата”. Однак у даному випадку це не має принципового значення,
оскільки таке дублювання не буде заважати досягненню основної мети - виявленню
резервів підвищення ефективності праці. Коректування собівартості привело б до
невиправданого росту трудомісткості розрахунків і ускладнило б оперативне
керування резервами.
Якість видобутого вугілля. Показники якості вводяться в систему для оцінки
якості праці на ко
- Київ+380960830922