РОЗДІЛ 2
УКЛАДЕННЯ, ВИКОНАННЯ ТА
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ КОНТРАКТІВ
2.1. Укладення комерційних контрактів.
У внутрішньому обороті України комерційні контракти укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зобов'язання, підставою виникнення якого є комерційний контракт, починає існувати з певного моменту. Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір (господарський договір) є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно із ст. 641 ЦК України оферту може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Вона має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. При цьому реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є не офертою, а запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Оферта може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Але оферта, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ЦК, якщо у оферті вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли оферент одержав відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. Якщо оферту зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли оферент одержав відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу. Якщо акцепт одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов'язань. Коли акцепт було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов'язань, якщо він негайно повідомив особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню оферту.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України). Якщо особа, яка одержала оферту, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям оферти, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Акцептант може відкликати свою відповідь про прийняття оферти, повідомивши про це оферента до моменту або в момент одержання останнім відповіді про прийняття пропозиції.
Оферта та акцепт, як стадії укладання договорів, врегульовані нормами приватного права практично всіх розвинутих країн. Так, наприклад, у США укладення договору також передбачає дві стадії: оферту (an offer) - пропозицію укласти договір (висловлення бажання укласти угоду), яка надходить від однієї особи (оферента) другій особі (адресату оферти); 2) акцепт (an acceptance) - висловлення згоди укласти договір, яка дається акцептантом оференту. Оферта практично у всіх випадках є обіцянкою та у певному розумінні дією, яка закликає. Остання, у свою чергу, визнається "ціною" юридичної сили оферти. В односторонніх договорах обіцянку дає тільки одна сторона, у двосторонніх - обидві.
Оферта може бути вчинена в усній або письмовій формі, а також шляхом здійснення конклюдентних дій. Доки оферта не досягне акцептанта, вона може бути відкликана. Разом з тим, оферент може адресувати акцептантові безвідкличну оферту, зазначивши, що вона є такою. Так, відповідно до ст. 2-205 ЄТК оферта, здійснена комерсантом стосовно купівлі чи продажу товарів у письмовій формі, котра підписана ним і містить вказівку, що вона буде залишатись відкритою, не може бути відкликана на підставі відсутності зустрічного задоволення протягом строку, зазначеного в ній, а коли він не вказаний, то протягом розумного строку, який однак ніяк не може бути більшим ніж три місяці128.
Акцепт є заключною стадією в укладанні договору в США. Після акцепту оферент вважається зв'язаним обіцянкою, що міститься в оферті. За умови дійсності акцепта момент укладення договору визначається моментом надсилання акцепта оференту. Акцепт може виражатись у словах або іншій поведінці, включаючи, за певних обставин, початок виконання чи навіть підготовку до виконання. Акцепт повинен відповідати умовам, зазначеним в оферті. Зміна умов оферти, за загальним правилом, перетворює відповідь акцептанта на контроферту і означає відхилення первісної оферти129.
Аналізуючи основні положення щодо оферти та акцепту в Україні та в США, можна дійти висновку, що сама по себі оферта не утворює договірних зобов'язань, вона лише виконує інформаційну функцію, тобто сповіщає акцептанта щодо правової можливості утворити їх. Разом з тим, оскільки договір базується на добровільному покладенні на себе п
- Київ+380960830922