Ви є тут

Структурно-семантична організація жанру рецензії ХІХ-ХХ ст.

Автор: 
Левчук Ірина Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U001610
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2. ДИНАМІКА СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЦЕНЗІЙ ХІХ-ХХ ст.
2.1.Особливості заголовків журнальних рецензій у ХІХ-ХХ ст.
Кожна журнальна рецензія розпочинається із заголовка, яким автор намагається передусім привернути увагу читача, зацікавити, заінтригувати. Якщо текст розглядати як структуру, що відповідає відомій загальній формулі "увага - інтерес - бажання - дія", то з першим елементом формули, як зазначає Н. Конопленко, збігається заголовок [61, 331]. Він перебуває, умовно кажучи, поза текстом і є засобом передачі інформації. Щоправда, Т. В. Ковтун пропонує вирізняти як обов'язкову для будь-якого заголовка номінативно-інформативну функцію, що поєднує в собі ознаки номінації та часткової характеристики об'єкта розгляду [159, 15]. Проте часто заголовок, як зазначалося, не просто привертає увагу, а й викликає інтерес, реалізуючи дві, а подекуди й три складові згаданої формули. У зв'язку з цим саме заголовок відіграє особливу роль у тексті, виступаючи почасти ядром повідомлення, безпосередньо чи опосередковано передаючи зміст ширшої інформації. Заголовок "як дуже сильно спресована абревіатура тексту" прагне до повнішого вираження оцінки й інтерпретації, що є змістом певного тексту [48, 7].
Варто зауважити, що вже в семантичній структурі заголовка "закладені семи, які дають йому можливість вказувати або натякати одночасно на кілька основних елементів змісту" [32, 63]. Заголовок може вирізняти основну тему, ідею, наголошувати на події. Семантика заголовка, вказуючи на зв'язок зі змістом тексту, може створювати й певне емоційно-експресивне забарвлення і навіть підтекст (особливо це стосується метафоричних заголовків). А отже, семантика заголовка - явище похідне, залежне від індивідуально-авторського чинника й зумовлюється певними змістовими елементами тексту.
До речі, Т. В. Ковтун наголошує на поліфункціональності більшості заголовків, вирізняючи також експресивні функції: власне експресивну, експресивно-інтригуючу та експресивно-апелятивну [159, 15-17]. Активізація цих чинників, на думку дослідниці, є логічним наслідком процесу суб'єктивізації викладу інформації, характерного, очевидно, не лише для науково-популярного, а й для науково-публіцистичного підстилю.
Проте, якщо брати до уваги аналізовані рецензії, то характер заголовка журнальної рецензії великою мірою залежить, звичайно, від особливостей видання, його традицій. Зокрема, в "Записках НТІШ" абсолютна перевага надається заголовкам рецензій, тотожним до заголовків рецензованих праць та ще й з бібліографічними відомостями (почасти вказується кількість сторінок та ілюстрацій, тираж). Наприклад:
Священникъ С. Петровскій - Семъ Херсонскихъ архіепископовъ. Біографіи съ приложеніемъ портретовъ, Одеса, 1884, ст. 184.1
О. Левицкій - Аоанасій Заруцкій, малорусскій панегиристъ конца XVII и начала XVIII ст. (Кіевская Старина, 1896, ІІІ ст. 378-398).
В.А. Клоустон - Народні казки та вигадки, їх мандрівки та переміни. З анґлійської мови переложив А. Кримський, Льв., 1896, ст. 184, 12?.
П.В. Владиміровъ - Введеніе въ исторію русской словесности, Київ, 1896, ст. VI+276.
Зазначимо, що мовне оформлення заголовка ідентичне рецензованій праці, хоча тексти представлених рецензій усі без винятку писані українською мовою. Відповідно до традицій формулювання заголовків мовою оригіналу аналізованої книги, маємо такі заголовки рецензій польською мовою:
Dr. Antoni J. - Kobiety na dworze czyhrynskim (Biblioteka Warszawska, 1893, III, IX).
Stanislaw Schnurr-Peplowski - Obrazy z przeszlosci Galicyi i Krakowa 1772-1858, Львів, 1896, 2 томи, стор. 400.
Jozef Wlast. Opowiadania historyczne z dziejow okolicy Sluczy i jej doplywow. Краків, 1897, ст. 144.
Варто звернути увагу на те, що почасти рецензенти в межах одного тексту дають оцінку кільком творам. Тоді в заголовок виносяться всі ці праці з бібліографією. Наприклад, Михайло Грушевський у книзі шостій, томі двадцятому "Записок НТІШ" 1897 року пропонує читачам рецензію із заголовком:
Pr. Antoni Prochaska - Dazenia do unii cerkiewnej za jagielly (Przeqlad powszechny, 1896, VI і VII. с. 329-351 і 42-64).
A. Lewicki - Sprawa unii koscielnej za jagielly (Kwartalnik historyczny, 1897, II c. 310-337),
що висвітлює шляхи розв'язання однієї проблеми різними науковцями.
Своєрідним є заголовок рецензії І. Кокорудза, представленої в четвертій книзі, вісімнадцятому томі "Записок НТІШ" (1897), адже перелічено бібліографічні відомості п'яти розвідок різних авторів:
Огляд повістий Григорія Квітки Основяненка, написав Іван Франчук (Справозданє дирекції ц. к. академ. ґімназиї у Львові за шкільний рік 1894).
Др. Мандибур Тадей : Психольоґічний вступ до науки льоґіки в клясі VII.
Володимир Левицький : Ґрупа модулова (обі розвідки в Справозданю Дирекцій ц.к. академ. ґімназиї у Львові за шк. рік 1895).
Остап Макарушка : Складня причасників в Волиньско-галицкій літописї, старорускім памятнику XIII в. (Справозданє Дирекциї ц. к. академ. ґімн. у Львові за шк. рік 1896).
Др. Григорій Величко : Вплив вітрів на асиметрию долин річних всхідноевропейскої низини (Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за шк. рік 1896).
Однак, на нашу думку, таке поєднання різноаспектних монографій та статей для рецензії не є виправданим і необхідним. Адже, по суті, автор під одним заголовком згрупував п'ять окремих рецензій, ускладнивши тим самим завдання читачеві (елемент "антиреклами"). Заголовок має забезпечити бажання читача до комунікативної взаємодії, тобто повинен легко і швидко сприйматися, а нагромадження однотипних мовних конструкцій лише ускладнює засвоєння інформації, часто спричиняючи негативне ставлення до всього тексту.
Оскільки видання містить рецензії, написані не лише з приводу окремих статей чи монографій, а й щодо публікації цілих наукових збірників, то закономірними є заголовки на зразок:
Записки императорскаго одесскаго общества исторіи и древносте