РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети і завдань даного наукового дослідження була розроблена
програма дослідження, що включає такі моменти:
добір контингенту обстежуваних жінок: невиношування вагітності в анамнезі на
фоні гіпофункції щитовидної залози;
клінічний перебіг предгравідарного періоду з урахуванням варіанту контрацепції,
що використовується;
клінічний аналіз перебігу вагітності і пологів;
оцінка стану щитовидної залози;
вивчення основних ендокринологічних параметрів;
вивчення основних імунологічних і біохімічних параметрів;
вивчення стану мікробіоценозу статевих шляхів;
комп'ютерна обробка отриманих даних.
Клініко-функціональне і лабораторне дослідження було проведено у 100 жінок із
гіпотирозом і невиношуванням вагітності в анамнезі, розділених на дві групи:
І група - 50 жінок із гіпотирозом і невиношуванням в анамнезі, які одержували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
ІІ група - 50 жінок із гіпотирозом і невиношуванням в анамнезі, проведених по
розробленій нами методиці профілактики невиношування.
Всі пацієнтки із гіпотирозом спостерігались сувмісно з лікарем-ендокринологом.
Контрольну групу склали 50 первородщих без акушерської та соматичної патології,
які використовували до вагітності механічні і бар'єрні методи контрацепції.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводилися відповідно до
рекомендацій [2] і включали на прегравідарному етапі використання механічних і
бар'єрних засобів контрацепції, а під час вагітності - використання
спазмолітиків (но-шпа, папаверин); метаболічних препаратів (АТФ,
кокарбоксилаза) і препарату L-тироксин, тривалість та дозування якого
підбирались суворо індивідуально під контролем вмісту основних тироїдних
гормонів.
Запропонована нами методика заснована на використанні впродовж 2 років до
справжньої вагітності наступних варіантів контрацепції:
Методика контрацепції у жінок з гіпотирозом полягала в тому, що спочатку
визначали рівень естрогенів і при нормальних показниках призначали оральний
контрацептив ярина, а при знижених – нова-ринг впродовж 1,5-2 років, а за 3
місяці до планованої вагітності призначали препарат фемастон. Додатково до
цього використовували препарат тироїда-композитум впродовж 3 місяців, після
чого гормональна контрацепція продовжувалася самостійно. Необхідність
повторного призначення антигомотоксичної терапії розв'язувалася індивідуально
під контролем основних клініко-лабораторних даних.
Контрацептівна ефективність методу визначалася на підставі зареєстрованого
числа випадків вагітності під час застосування того або іншого методу
контрацепції. Індекс Перля обчисляли шляхом перерахунку числа вагітних на 100
жінок, що приймали даний метод контрацепції протягом 1 частини по формулі:
число вагітних х 1200
число менструальних циклів
Після відміни різних варіантів гормональної контрацепції впродовж 3 місяців
використовували дюфастон (1 таблетка 2 рази на день, з 14 по 25 день
менструального циклу протягом 3 циклів); вобензим (3 драже 3 рази на день, 14
днів щомісячно впродовж 3 місяців); тиреоид композитум в загальноприйнятому
дозуванні і L-тироксин залежно від вмісту тиреоїдних гормонів. Після цього
пацієнтці залишали тільки специфічну терапію і чекали настання вагітності.
Після настання вагітності в 1 триместрі крім L-тироксину використовували
наступні лікувально-профілактичні заходи: дюфастон під контролем змісту
прогестерону; вобензим по 3 драже 3 рази на день з 5-6 тижнів вагітності
протягом 1 місяця; струмель – по 1 таблетці 3 рази на день протягом всього 1
триместра і спаскупрель – в загальноприйнятому дозуванні також впродовж 1
триместра вагітності. Надалі застосовували в 2 і 3 триместрах препарати
плацента композитум і струмель залежно від функціонального стану
фетоплацентарного комплексу.
Науковим обгрунтуванням запропонованої методики є той факт, що жінки із
гіпофункцією щитовидної залози і невиношуванням в анамнезі мають значний рівень
дисгормональних порушень, які потребують специфічної і неспецифічної корекції.
Без проведення предгравідарної підготовки високий ризик розвитку повторного
невиношування. Використання пропонованого поетапного підходу, починаючи з
предгравідного періоду і закінчуючи 1 триместром вагітності з єдиним
методологічним підходом, дозволяє активізувати дезінтоксикаційні функції
міжклітинного матриксу, що позитивно впливає на клінічний перебіг гіпотирозу і
аутоімунного тиреоїдиту. Під час вагітності пропонований комплекс дозволяє
усунути дисметаболічні порушення на всіх рівнях, включаючи і формування ФПК.
Функціональний стан ФПК оцінювали на підставі вивчення вмісту основних
гормонів: естріол (Е), прогестерон (ПГ), хоріонічний гонадотропін (ХГ),
плацентарний лактоген (ПЛ); кортизол (Кр); тиреотропний гормон (ТТГ);
трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4) імуноферментним методом [104]. Ультразвукова
оцінка стану щитовидної залози, плацентографія та фетометрія проводилися на
апараті “Toshiba”. Дослідження скорочувальної діяльності матки у пологах
проводилося за допомогою фетального монітора “Biomedica”.
Гемодинамічні процеси в системі „мати-плацента-плід” є одними з головних
факторів, що забезпечують нормальний перебіг вагітності, ріст і розвиток плода.
Порушення кровообігу в цій системі відіграє основну роль у патогенезі ПН, що є
однією з головних причин перинатальної захворюваності і смертності.
Матково-плацентарній і плодово-плацентарний кровообіг вивчався на
ультразвуковому приладі SSD-630 із доплерометричним блоком хвилі, що аульсірує
(3,0-3,5 MHz). Аналізувалися криві швидкостей
- Київ+380960830922