РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Робота базується на вивченні 92 спостережень хворих з аденомами гіпофіза з інсультоподібним перебігом, які були оперовані в Інституті нейрохірургії АМН України імені акад. А.П. Ромоданова з 1996 по 2006 рік (Додаток А). Слід зазначити, що дані спостереження є вибіркою з майже 2 тис. випадків оперованих аденом гіпофіза у хворих, які перебували на лікуванні в інституті в зазначений проміжок часу (Додаток Б, табл. Б1).
Середній вік хворих був 43,7 роки. Найстаршою була жінка, якій на момент лікування, було 64 роки, наймолодшим був чоловік 19 років. Різниці між загальною кількістю чоловіків та жінок практично не було. Середній вік в обох статевих групах також не відрізнявся, дані про розподіл за статтю хворих та середній вік в підгрупах наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю, середній вік чоловіків та жінок.
СтатьЗагальна кількість абс / %Середній вік (років) Чоловіки 45 (49%) 43,69 Жінки 47 (51%) 43,64
За перебігом захворювання досліджувана група була розподілена на дві клінічні підгрупи: з гострим перебігом захворювання 52 спостереження (57%) та підгострим - 40 пацієнтів (43%). Про критерії розподілу йтиметься нижче. Розподіл по віковим групам у клінічних підгрупах представлено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком у клінічних підгрупах.
Вікові групиВсьогоЗ гострим перебігомЗ підгострим перебігомДитячий, до 18 років000Молодий та зрілий, 18-44472126Середній, 45-59362412Похилий вік, 60-74 років972
Всім хворим було проведене повне клініко-інструментальне обстеження, яке включало детальне вивчення анамнезу захворювання, неврологічне, нейроофтальмологічне (в динаміці), отоневрологічне обстеження, застосовувались сучасні інструментальні нейровізуалізуючі методи обстеження, загальноклінічні, біохімічні та серологічні лабораторні дослідження. У 45% випадків хворі були переведенні з інших лікувальних установ України різного профілю, зокрема неврологічних та нейрохірургічних стаціонарів, після проведеного первинного обстеження та консервативного лікування. При вивченні цих випадків враховувались дані представленої медичної документації (деталізація анамнезу) а також дані раніше проведених лабораторних та інструментальних досліджень. Особлива увага приділялась аналізу анамнестичних даних, динаміці зорових розладів, особливостям неврологічних та ендокринних порушень.
Краніографічні обстеження проводилися всім пацієнтам. Комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії виконані практично всім хворим. Обмеженням могла бути лише велика вага хворого більше 130 кг в 2 випадках). Комп'ютерно-томографічні дослідження проведені на апараті Соматом-Siemens, який установлений в Інституті нейрохірургії, а також на спіральних комп'ютерних томографах Somatom фірми Siemens в центрі променевої діагностики АМН України. На вищезгаданих як аксіальних, так і спіральних томографах виконувались також і уточнюючі контрастні дослідження з внутрішньовенним підсиленням препаратами тріомбраст та ультравіст (15 досліджень), контрольні післяопераційні обстеження. При обстеженнях на спіральних томографах при проведенні диференційної діагностики зі злоякісними пухлинами виконано 3D-комп'ютерну реконструкцію кісток основи черепу в 3 випадках. Магнітно-резонансні обстеження виконувались на апараті Образ-1 напруженістю магнітного поля 0,2 Тс, що установлений в Інституті нейрохірургії, а також на апаратах виробництва фірми Siemens з напруженістю поля 1,5 Тс в діагностичному центрі АМН України. З 2006 р. деякі обстеження виконані на сучасному магнітно-резонансному томографі Siemens відділу нейровізуалізуючих досліджень Інституту нейрохірургії. На вказаних МР-томографах виконано ще й 9 контрастних досліджень з препаратом "магневіст"(гадолініум), 13 МР-ангіографій, проводились МР-динамічні та контрольні обстеження.
Пневмоенцефалографія в наших спостереження не використовувалась. Каротидна ангіографія практично не використовувалась: проведено 1 дослідження через технічну неможливість проведення селективної ангіографії на момент надходження хворого. Перевага надавалась селективній ангіографії, вона проведена 12 пацієнтам з метою диференційної діагностики масивних крововиливів в аденому гіпофіза з артеріальними аневризмами ВСА.
Застосовувались методи ультразвукової діагностики, а саме доплерографія судин головного мозку, у 8 хворих. Двом хворим проведено радіоізотопне дослідження з туморотропним Тс-99 (ОФЕКТ) при велетенських пухлинах.
Загальноклінічні обстеження проводились в стандартному обсязі і включали огляд терапевта, проведення ЕКГ, при необхідності - додаткові інструментальні дослідження (оглядова рентгенографія органів грудної порожнини, УЗДГ, тощо).
Дані про інструментальні дослідження, що були виконані хворим приведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Застосування інструментальних методів дослідження у хворих з інсультоподібним перебігом аденом гіпофіза.
Методи дослідження: Кількість хворих Абсолютна кількість( %)Рентгенографія турецького сідла 92100%Комп'ютерна томографія аксіальна (АКТ) 9098%Спіральна КТ (СКТ) 89%АКТ та СКТ з контрастом 1516%Магнітно-резонансна томографія (МРТ) 92100%МРТ з контрастом 99,8%МР- ангіографія 1314%Селективна ангіографія 1213%Доплерографія судин головного мозку 88,7%Сцинтіграфія (ОФЕКТ) 2 2%
Люмбальну пункцію проведено в 16 випадках при наявності менінгеального синдрому та при ознаках субарахноідального крововиливу по даним КТ. Ліквор досліджували в клінічній лабораторії рутинною методикою.
Виконувалися розширені біохімічні аналізи крові, визначали коливання рівня цукру протягом доби, детально вивчали електролітний склад сироватки крові, особливо уважно стежили за показниками системи зсідання кр