Розділ 2. СИСТЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ РЕЛІГІЇ ТА РІВНІ ЇЇ СУСПІЛЬНОГО ВИЯВУ
2.1. Світоглядно-сенсотвірна функція релігії як системоформуючий елемент
структури її функціональності
В житті суспільства релігія перш за все виконує функціональну роль, оскільки
задовольняє цілий ряд суспільних та індивідуальних потреб. "Функціональність
релігії в її філософсько-соціологічній експлікації можна розглядати, – слушно
зазначає релігієзнавець М.Бабій, – як певну якісну визначеність, що
характеризує іманентні цьому суспільному феномену здатність і можливості
(внутрішні і інституційні) задовольняти специфічні духовні, життєві потреби
людини, релігійних спільнот, соціуму, і які на практиці реалізуються через
інтегративну сукупність конкретних функцій". [93 Бабій М. Функціональність як
сутнісна характеристика релігії // Академічне релігієзнавство. – С.555.]
Варто зазначити, що термін "функція" хоч і має полісемантичний, багатозначний
характер, все-таки досить широко використовується в науковій літературі. Так, в
математиці під функцією розуміється залежна змінна величина, тобто величина,
котра змінюється зі зміною іншої величини, яка називається аргументом. В
біології вона розглядається як специфічна діяльність органа і організму
(функція психіки, серця, підшлункової залози і т.д.). В кібернетиці функцією є
направлена дія якоїсь системи чи підсистеми на щось.
Зрозуміло, що широке використання в науці вказаного терміну пояснюється тим, що
він може застосовуватись для характеристики будь-яких динамічних структур чи
систем, що зумовлюється пізнавальними завданнями тих конкретних наук, в яких
він використовується (математика, фізика, філософія, релігієзнавство і т. д.).
Як випливає зі сказаного, в більшості випадків з функцією пов'язується
вибірково направлена дія системи (структури, цілого) на певні сторони
зовнішнього середовища. Це повністю відноситься і до такого явища як релігія.
Аналіз застосування поняття "функції релігії" свідчить, що на сьогоднішній день
у релігієзнавстві відсутній єдиний підхід до його розуміння. Різноманітні
підходи в релігієзнавчій літературі врешті-решт можна звести до того, що під
функцією релігії розуміється або соціальне призначення релігії, або направлений
релігійний вплив на суспільні відносини, або перше і друге разом взяті.
Останнє зумовлене тим, що як соціальне призначення, так і напрями впливу
релігійного комплексу на суспільні відносини взяті окремо, не вичерпують собою
поняття "функції релігії". Якщо під функцією релігії розуміти тільки її
соціальне призначення, то в цьому випадку це поняття буде носити занадто
загальний характер. При розумінні функції релігії тільки як певного напряму
релігійного впливу на суспільні відносини втрачаються деякі “моменти” цієї дії.
В цьому зв'язку варто звернути увагу на недоцільність ототожнення або
протиставлення напрямів релігійного впливу соціальному призначенню релігії і
навпаки.
Тому поняття "функції релігії" повинно охоплювати одночасно як і призначення
релігії, так і зумовлений нею вплив на конкретні суспільні відносини. Через те,
розглядаючи зміст певної функції релігії необхідно мати на увазі зв'язок
призначення релігії з напрямами її соціального впливу. "Поняття ...
"функціонування", "функції", "функціональність", – слушно зазначає М.Бабій, –
постають суттєвими елементами характеристики релігії як суспільного феномену і
перебувають у тісному зв'язку і взаємозумовленості. Однак кожна з них має свій
конкретний зміст, свою структуру, своє, образно кажучи, "предметне поле" вияву
і реалізації". [94 Бабій М. Функціональність як сутнісна характеристика релігії
// Академічне релігієзнавство. – С. 554.]
Варто зауважити, що в плані співвідношення терміни "функції релігії" і
"функціонування релігії" є досить взаємопов’язаними за змістом. Вони є
поняттями, які дають можливість розкрити масштаби і характер впливу релігійного
комплексу на стан та динаміку розвитку суспільства. Як фактор впливу береться
не сама по собі релігія, а система її функціонування в суспільстві, а
суб’єктами діяльності постають релігійні інституції та організації. Релігія як
соціальний феномен може стати реальним фактором впливу на суспільство та його
складові елементи саме в результаті виконання нею соціальних функцій через
ціленаправлену діяльність релігійних інституцій, віруючих людей.
Поняття "функції релігії" розкриває форми, способи, напрями, рівень та наслідки
впливу релігії на суспільство взагалі і його структурні елементи зокрема, а
також на особистість. “Це поняття, – зазначає М.Бабій, – постає як практичний
вияв потенційних функціональних можливостей релігії, дозволяє з’ясувати ту
роль, яку відіграє вона в суспільстві”. [95 Бабій М. Функціональність як
сутнісна характеристика релігії // Академічне релігієзнавство. – С. 544.] В той
же час, постаючи виявом іманентних властивостей сутності релігії, її функції не
можуть зводитись до них і не є їх простою "проекцією". А тому не варто
механічно пов'язувати функції і сутність релігії, оскільки явище завжди має
певну незалежність від сутності.
Щодо поняття “функціональність релігії”, то воно, по-перше, характеризує спосіб
буття релігії в соціумі. По-друге, вплив релігії на суспільні відносини,
потреба в здійсненні якого зумовлюється історичною необхідністю її існування як
соціального явища. По-третє, виражає найбільш суттєві, головні риси самої
релігії і направлене на реалізацію завдань, які стоять перед нею на певній
стадії її розвитку. По-четверте, необхідною ознакою функціональності релігії на
суспільному рівні є стабільність, концептуальність, конкретна пора реалізації.
Про постійний характер функціональності
- Київ+380960830922