Ви є тут

Теоретичне і практичне обґрунтування концепції ресурсозбереження в технології вирощування кукурудзи в Степу України

Автор: 
Пащенко Юрій Михайлович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0508U000492
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика та агротехнічні умови досліджень
Процеси росту і розвитку рослин, а також формування продуктивності гі­бридів
кукурудзи, як і інших сільськогосподарських культур, необхідно аналі­зувати в
розрізі діалектичного взаємозв’язку досліджуваних об’єктів з умовами
навколишнього середовища, які обумовлюються як природними факторами, так і
агротехнічними заходами. Для найповнішого вивчення впливу технологічних
прийомів на урожайність гібридів слід відстежувати їх розвиток в поєднанні з
основними складовими агрофітоценозу, тобто в комплексі мінливостей ознак і
властивостей рослинних організмів під дією зовнішніх факторів.
В основі будь-якого теоретичного і експериментального дослідження лежить
загальний метод пізнання ­ – метод діалектичного матеріалізму. При розробці
теоретичних основ і нових практичних прийомів підвищення продуктивності рослин
дослідники користуються загальноприйнятими прийомами наукового дослідження ­–
спостереженням та експериментом, які відповідно до своєрідності об’єктів
наукової агрономії мають специфіку і проводяться за відповідною методикою
[515].
Основними методами досліджень були багатофакторні польові та лабораторні
до­сліди, схеми яких наведені в таблицях експериментальної частини дисертації.
При проведенні експериментів, спостережень і досліджень керувалися методичними
рекомен­даціями по прове­денню польових дослідів із кукурудзою та іншими
методич­ними посібниками [189, 190, 515-520]. Використовували також
загальнонаукові методи: гіпотез (висунення робочої гіпотези, розробка програм
досліджень і схем до­слідів), ді­алектичний (спостереження за ростом і
розвитком рослин, процесами форму­вання продуктивності), аналізу (розгляд і
аналіз експериментальних да­них), ін­дукції (виявлення частковості факторів і
виділення кращих варіантів), синтезу (узагальнення даних, формування висновків
і рекомендацій виробниц­тву), ма­тематичної статистики (дисперсійний і
кореляційний аналізи).
Досліди проводили за методом розщеплених ділянок, де ділянками пер­шого порядку
здебільшого були гібриди різних груп стиглості, другого та тре­тього – інші
досліджувані фактори. Посівна площа елементарних ді­лянок становила 50,4-151,2
м2, облікова – 25,2-100,8 м2 в трьох-шести повто­реннях.
Для вивчення особливостей росту, розвитку і формування продуктивно­сті рослин
гібридів кукурудзи, встановлення закономірностей їх реакції на дію біотичних та
абіотичних факторів, належного наукового обґрунтування виснов­ків і практичних
рекомендацій виробництву в дослідах проводили спостере­ження і дослідження:
Фенологічні спостереження з фіксацією початку (10% рослин) і пов­ного (більше
75% рослин) настання основних фаз розвитку. На основі отрима­них даних
визначали тривалість міжфазних і вегетаційного періодів гібридів.
Підрахунок сходів в динаміці і визначення польової схожості насіння.
Облік ушкодженості насіння і проростків шкідниками та ураженості хворобами
проводили методом викопок [521] у відділі захисту рослин.
Біологічна активність мікрофлори ґрунту методом аплікацій льняного полотна в
шарі 0-30 см з експозицією протягом 30 днів [522-523].
Розвиток кореневої системи у рослин гібридів визначали у фазі форму­вання 7-8
листків (кількість, довжину, масу корінців), у фазі воскової стиглості зерна
траншейним методом (розгалуження) і методом відбору моно­літів (масу)
[523-525].
Твердість і щільність ґрунту визначали в шарах ґрунту 0-10; 10-20; 20-30; 30-40
см [523].
Вологість ґрунту в шарі 0-150 см визначали перед сівбою (фонова), у фазу
цвітіння волотей та у період настання повної стиглості зерна. Визначали сумарну
вологозабезпеченість, загальні витрати вологи посівами та коефіцієнт
водоспоживання.
Біометричні обліки (висота рослин, прикріплення качанів, діа­метр стебла).
Підрахунок кількості листків в динаміці (окремо функціонуючих і су­хих), площа
листової поверхні.
Приріст надземної маси в динаміці.
Чиста продуктивність фотосинтезу визначалась за формулою Кідда, Веста і Бріггса
[517, 526] : Фч. пр. = (В2-В1) / (Л1+Л2/2)*П
де: Фч. пр. – чиста продуктивність фотосинтезу, г/ см2 за добу;
В1 і В2 – маса сухої речовини рослин на початку і наприкінці облікового періоду
П (20 діб);
(Л1 +Л2)/2 – середня площа листової поверхні на початку і наприкінці облікового
періоду.
Засвоєння посівами ФАР проводили за допомогою фотоінтегратора.
Визначення вмісту хлорофілу, жаростійкість (по Мацкову) та посухо­стійкість
(метод ЕОТЛП М.Д. Кушниренко, Г.П. Курчатова, 1984) про­водили в лабораторії
фізіології рослин.
Облік бур’янів (кількість за видами) проводили на початку вегетації (перед або
після застосування заходів догляду за посівами) і в кінці (кількість і масу)
[527, 528].
Рівень покриття поверхні ґрунту післяжнивними рештками попере­дників визначали
методами ліній, що перетинаються, або порівняльним з вико­ристанням
фотографій-тестерів [529].
Індивідуальна продуктивність рослин (кількість качанів на 100 росли­нах з
урахуванням рослин без качанів, з одним, двома, трьома качанами).
Облік структури урожаю (довжина, діаметр і маса качана, маса зерна з нього,
вихід зерна, маса 1000 зерен) проводили методом розбору проб качанів.
Вологість зерна визначалась перед збиранням урожаю термічно-ваго­вим методом.
Вміст залишкової кількості гербіцидів в ґрунті і рос­линних рештках
попередників визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на
хроматографі „Міліхром-4” за допомогою зворотньофазової колонки Separon С18 у
відділі молекулярної біології НДІ біології Дніпропет­ровського національного
університету.
Облік урожайності зерна проводили у відповідності з методичними ре­комен