РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика отримання потомства щурів
Згідно меті дослідження, до експерименту були залучені статевозрілі тварини, а
також 1-місячні щурята, тому одним з методів дослідження стало отримання
потомства експериментальних тварин. Для розведення відбирали статевозрілих
щурів лінії Вістар, здорових, вгодованих, рухливих, з блискучою шерстю, що
утримувалися на стандартному раціоні віварію Одеського державного медичного
університету. Фертильного періоду самки доягали у 3-4-місячному віці, а самці
дещо пізніше. На одного самця відводили 5 самок. Тривалість вагітності щурів
20-26 днів. Видимі ознаки вагітності відмічаються з другого тижня. Самка в
одному пометі приносить 6-10 щурят, а за рік буває 5-9 пометів. Таким чином,
самець та самка протягом року лишають потомство, що нараховує 40 і більше
щурят.
Щурі народжуються голі, сліпі, з закритими вухами, з нерозвинутими кінцівками
та коротким хвостом. Вуха відкриваються у щурят на 3-4-й день після народження.
На 4-6-й день у них з’являється волосяний покров. Грудні соски у щурят
відсутні, вони з’являються у самок на 7-15 день. З 16-ї доби щурята повністю
покриваються шерстю.
Для отримання потомства від опромінених тварин в умовах віварію до 2
опромінених самців у віці 4-5 місяців підсаджували 10 самок того ж віку,
опромінених у тій же дозі. Вагітні самки відбиралися кожен день вранці на
основі аналізу піхвенних мазків та розсаджувалися у індивідуальні клітки для
пологів [73]. У день пологів перераховували кількість народжених щурят у кожної
самки, через місяць – кількість щурят, що досягли 1-місячного віку, визначали
загальні аномалії розвитку.
У 1-місячному віці щурята були взяті до експерименту з використанням методик,
що проводилися у дорослих тварин. Контролем служили неопромінені щурі та
щурята, що народилися від них.
2.2. Методика опромінення тварин та отримання матеріалу
Для проведення експерименту статевозрілі щурі були піддані тотальному
одноразовому гама-опроміненню 60Со вранці натщесерце на установці для
телегаматерапії “Агат”, відстань до джерела поглинання 75 см, потужність дози
0,54 Гр/хв, поглинута доза 0,5 Гр; 1,0 Гр; 3,0 Гр. Для опромінення тварини були
поміщені у спеціальну камеру із органічного скла з розмірами 20 х 20 х 6 см,
розділену перегородками відповідно розмірам тварин.
Біостатус тварин оцінювали за зміною рухливості, відношенням до їжі, рефлексу
охайності, стану шерсті, слизових оболонок, шлунково-кишкового тракту. Тварин
спарювали протягом 10 діб після опромінення. Утримання вагітних самок у
обмінних клітках дозволяло вести за ними постійний нагляд.
Враховуючи, що кількість живих 1-місячних щурят, отриманих від одної самки, є
одним із критеріїв життєздатності потомства, оскільки у ньому не тільки
результуються зміни, що відбуваються у ранньому постнатальному періоді
онтогенезу, але й характеризується здатність тварин до самостійного життя, у
щурят у цьому віці виявляли радіорезистентність, для чого піддавали їх
тотальному одноразовому гама-опроміненню у дозі 1,0 Гр. Умови опромінення такі
ж, як і у статевозрілих тварин. Контролем були щурята, народжені від інтактних
тварин. Дозиметричний контроль проводився дозиметричною службою Одеського
обласного онкологічного діспансеру, на базі якого здійснювалося опромінення
тварин.
Таким чином, було створено 12 експериментальних груп. Враховуючи умови
експерименту (отримання потомства опромінених тварин, а також забій
статевозрілих тварин через 1 добу після опромінення, летальність потомства
опромінених тварин, отримання певної кількості 1-місячних щурят від інтактних
та опромінених у різних дозах тварин для вивчення метаболізму катехоламінів,
забій 1-місячних щурят через 1 добу після опромінення у дозі 1 Гр, а також
вивчення радіорезистентності щурят), дослідження були проведені на 120
статевозрілих щурах масою 180-220 г та 210 1-місячних щуренятах масою 38-42 г.
Інтактні статевозрілі тварини
Статевозрілі тварини, опромінені у дозі 0,5 Гр
Статевозрілі тварини, опромінені у дозі 1,0 Гр
Статевозрілі тварини, опромінені у дозі 3,0 Гр
1-місячні щурята, отримані від інтактних тварин
1-місячні щурята, отримані від тварин, опромінених у дозі 0,5 Гр
1-місячні щурята, отримані від тварин, опромінених у дозі 1,0 Гр
1-місячні щурята, отримані від тварин, опромінених у дозі 3,0 Гр
1-місячні щурята, отримані від інтактних тварин,
яких піддали опроміненню у дозі 1,0 Гр
1-місячні щурята, отримані від опромінених у дозі 0,5 Гр тварин,
яких піддали опроміненню у дозі 1,0 Гр
1-місячні щурята, отримані від опромінених у дозі 1,0 Гр тварин,
яких піддали опроміненню у дозі 1,0 Гр
1-місячні щурята, отримані від опромінених у дозі 3,0 Гр тварин,
яких піддали опроміненню у дозі 1,0 Гр
. Методи дослідження метаболізму катехоламінів
Однією з ініціюючих ланок реакції організму на дію іонізуючої радіації є
збудження симпато-адреналовоі системи, що знаходить свій прояв у порушенні
метаболізму катехоламінів. Синтез катехоламінів в організмі залежить від
наявності фенілаланіну, що, як незамінна (есенціальна) амінокислота, надходить
до організму тільки екзогенно, з їжею. Це визначає роль травної системи у
постачанні матеріалу для синтезу компонентів симпато-адреналової системи. Окрім
цього, травна система однією з перших реагує на опромінення [87, 193, 212].
Попередником гормонів мозкової частини наднирників є тирозин, що утворюється
шляхом гідроксилювання з фенілаланіну [251], і сам в подальшому залучається до
процесів гідроксилювання [254], декарбоксилювання і метилювання за участю
аскорбінової кислоти, яка є пози
- Киев+380960830922