РОЗДІЛ 2
Роль ЄС в сприянні державам Центрально – Східної Європи (ЦСЄ) щодо створення
міжнародних транспортних коридорів і проектів
2.1. Політичні аспекти створення пан’європейських транспортних коридорів у ЦСЄ
Розгляд у даному дослідженні вищезазначених МТК зумовлений їх особливою вагою
для регіону ЦСЄ . Реалізація таких масштабних транспортних проектів вимагає
об’єднання зусиль багатьох держав, міжнародних і фінансових інституцій.
Країни по яким проляжуть заплановані МТК мають різний рівень політичного та
економічного розвитку, зокрема в даному випадку визначальним є рівень їх
інтеграції до ЄС. Тому можна виділити країни, які вже є членами ЄС, асоційовані
члени, країни-кандидати та нова класифікація для країн, які не входять до
вищезазначених категорій, проте є сусідами ЄС і, відповідно, мають певні
можливості для реалізації МТК на своїх національних територіях.
Аналіз створення так званих ”Критських коридорів” у даному дослідженні буде
базуватися на розгляді національних відрізків проектів, особлива увага буде
приділена потенціальним можливостям країн та ролі ЄС у даному процесі.
Критський коридор №1 визначений ЄС як маршрут ”Віа-Балтика” (Via Baltica):
Таллінн – Рига – Каунас – Варшава з відгалуженням Рига – Калінінград – Гданськ
(”Віа-Ганзеатика”), що перетинає територію Калінінградської області.
Особливість даного МТК полягає в об’єднанні перш за все держав Балтійського
моря для реалізації даного проекту. Незважаючи на те, що всі країни є членами
ЄС, відгалуження коридору до Калінінградської області Росії надає проекту більш
яскравого політичного забарвлення. Представники європейських держав вважають
анклав Росії частиною об’єднаної Європи, який в силу історичних чинників випав
з політичних розрахунків. Тому обидві сторони надають території особливого
значення: Європа як її невід’ємної частини, Росія як пріоритетний вихід до
розвинених країн регіону. Про особливе значення проекту будівництва МТК
свідчить і той факт, що політичні розрахунки не зовсім співпадають з
економічними. Основний вантажопотік у даному регіоні має напрям схід-захід:
сировина з Росії, товари із заходу. Проте спрямування магістралей коридору
проходить по осі північ-південь, що не досить узгоджується з основним обсягом
перевезень по даному напрямі. МТК складається з національних відрізків п’яти
країн і кожен з них має характерні особливості.
Транспортний коридор Via Baltica – у межах Естонії проходить через
автомагістраль Таллінн – Пярну – Ікла. Фактично це транзитний коридор, який
забезпечить Фінляндії та країнам Балтії вихід до країн Центральної Європи.
Вступ Естонії до ЄС додасть ваги коридору як частині європейського південного
напрямку. Щоб інтенсивність транзиту в напрямку Північ – Південь стала більшою,
перетинання кордону повинно бути ефективним і відповідати європейським
стандартам, то співпраця із сусідніми країнами просто необхідна.
У співробітництві з Фінляндією, Латвією, Литвою та Польщею Естонія має
розвинути Rail Baltica – залізницю для швидкого сполучення, яка буде продовжена
на північ поромним сполученням до Фінляндії. Відмінний залізничний зв’язок
скоротить час сполучення Естонії з центром Європи, що створить додатковий
транзитний потік пасажирів і покращить сполучення в межах країни.
Незважаючи на дані заходи основним в Естонії є транзитний напрям схід-захід, по
якому до Європи проходять сировинні зокрема нафта.
Ділянка МТК №1, що проходить через територію Латвії має всі умови бути
ефективно реалізованою. Для розробки мережі національних магістралей уряд
Латвії 14 листопада 1995 р. затвердив ”Національну Програму Транспортного
Розвитку (1996-2010). Головна мета ”Програми” – гарантувати систематичний
розвиток ефективної транспортної системи та транзиту [126].
Головні шляхи Латвії проходять з півночі на південь і з південного заходу на
південний схід. Національною частиною МТК №1 в країні є автострада Рига-Псков.
По коридору на даний час проходять незначні обсяги вантажів. Одним із
найважливіших результатів ІІІ Пан’європейської транспортної конференції 1997 р.
в м. Хельсінкі було визнання необхідності продовження МТК №1 для забезпечення
взаємозв’язку між транзитними коридорами №1 та №9, оскільки великий обсяг
вантажів надходять до Латвії саме з індустріально розвинених районів СНД. Для
розвитку інфраструктури залізниці була розроблена програма інвестицій на
1999-2003 рр., що передбачала обсяг вкладень у розмірі 200 млн. латів. Тому
даний напрям латвійського транзиту залишиться пріоритетним, хоча і МТК №1
залишиться як важлива складова транспортної системи Латвії.
Литовський відрізок критського коридору №1 має для країни пріоритетне значення.
Для його реалізації Уряд Литовської Республіки розробив програму діяльності на
2001-2004 рр., а також програму підготовки Литви до членства у ЄС, яка була
виконана повністю.
Політика ЄС на даний час спрямована на збільшення перевезень залізничним
транспортом, а територією Литви по залізниці перевозять понад 80% вантажів.
Тому оновлюється та реконструюється залізничне полотно, модернізується
сигналізація та телекомунікаційні системи. Литва прагне активізувати рух
вантажів залізничним транспортом по МТК №1 коридору. Його модернізація та
прокладання залізниці з європейською колією від польського кордону до Каунаса
із запланованим центром логістики включені до списку пріоритетів розвитку
транспортної інфраструктури Литви.
Модернізація МТК №1 та прокладання залізничного полотна європейської колії від
польського кордону до Каунаса дасть можливість Литві й іншим державам Балтії
через Польщу поєднатися із залізничними мережами Німеччини, інших держав
За
- Киев+380960830922