РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ
НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Вплив розвитку металургійного виробництва та реалізації
на формування витрат підприємств
Металургійний комплекс є невід‘ємною складовою виробництва конструкційних
матеріалів, що значною мірою визначає економічний потенціал країни і забезпечує
матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Основними споживачами
продукції металургійного комплексу є машинобудування, будівництво, транспорт,
сільське господарство.
Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія. Їх комплексний
зв‘язок ґрунтується на певній взаємозамінності чорних і кольорових металів у
машинобудуванні та будівництві, подібності окремих технологічних процесів при
виробництві сплавів, використанні цинку та інших матеріалів для антикорозійного
покриття (оцинкування) листового заліза.
До складу металургійного комплексу України входять 14 металургійних комбінатів,
7 трубних заводів, 10 металовиробних підприємств, 16 коксохімічних підприємств,
17 підприємств з виробництва вогнетривів, 26 гірничо-збагачувальних комбінатів,
3 феросплавних заводи, 20 заводів кольорової металургії, 35 підприємств
вторинної чорної та кольорової металургії [29, с.37].
Сприятливими умовами для розвитку металургійного комплексу в Україні є
територіальні поєднання, насамперед, Донбасу і Придніпров’я, значних родовищ
коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, високоякісних вапняків і
формувальних пісків та вогнетривів, наявність родовищ алюмінієвої сировини,
ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої
сировини, руд якісних металів; забезпечення районів розвитку металургійного
виробництва транспортною мережею і водними ресурсами; необхідна кількість
вторинної сировини.
Сучасна металургія України посідає одне з провідних місць у міжгалузевій
структурі промисловості. Україна має необхідні умови для розвитку чорної
металургії - це великі запаси залізних і марганцевих руд, потужності
металургійних заводів, кадри, розвинена будівельна індустрія та машинобудівний
комплекс, що розвивається.
За обсягами виробництва чорна металургія посідає перше місце серед промислових
галузей економіки країни. Обсяг виробленої продукції сягає 30% від загального
виробництва, вона дає близько 42 % валютних надходжень, за 2004 р. вони
перевищили 5,8 млрд дол. США [51]. Потужності української металургії
розраховані на виробництво 45 млн тонн сталі, але завантажені вони лише на 70%,
що впливає на підвищення собівартості продукції. На підприємствах галузі
створюється чверть ВВП України, хоча зайнято в ній менше ніж 10% працюючих
[51]. Саме тому чорна металургія має для України найважливіше економічне й
соціально-політичне значення.
Виробництво чорних металів зосереджено на підприємствах повного циклу (за
випуском чавуну, сталі, прокату), що розміщені в чотирьох регіонах – у
Придніпров‘ї, Криворіжжі, Донбасі, Приазов‘ї. Галузі чорної металургії України
наведені на рис. 2.1.
Основні споживачі готового прокату на Україні:
2,3 млн тонн – підприємства чорної металургії;
1,2 млн тонн – машинобудування й металообробка;
0,3 млн тонн – будівництво;
0,17 млн тонн – транспорт і зв’язок;
0,15 млн тонн – паливна промисловість;
0,1 млн тонн – хімічна і нафтохімічна промисловість;
0,08 млн тонн – електроенергетика;
0,3 млн тонн – інші галузі [61, с. 26].
Рис. 2.1. Схема галузевої структури чорної металургії України [57]
Тобто найбільшими внутрішніми споживачами продукції чорної металургії є самі
підприємства галузі.
Саме тому для розвитку внутрішнього ринку треба стимулювати споживання металу
іншими галузями, насамперед машинобудуванням. Цікавим також є рівень споживання
палива та електроенергії підприємствами галузі (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Споживання палива та електроенергії підприємствами металургії
в Україні у 2004 р. [25]
Всього
38560,2 тис. т. умовного палива і 38229 млн. кВт*год
чорна металургія
гірничорудна
коксохімія
феросплавна
вогнетривка
кольорова металургія
82% палива і 41,3% електроенергії
1,9% палива і 22,0% електроенергії
8,1% палива і 2,8% електроенергії
2,3% палива 17,3% електроенергії
0,9% палива і 0,7% електроенергії
2,5% палива і 9,0% електроенергії
Виробничі потужності підприємств чорної металургії України становлять чавуну –
52 млн. тонн, сталі – 54 млн. т., готового прокату – 41,5 млн. тонн. За цим
показником Україна займає п‘яте місце в світі після Китаю, Японії, США, Росії,
випереджаючи такі розвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція.
Проте ці потужності завантажені лише на 70%. Дані про обсяги виробництва
підприємств чорної металургії можна проаналізувати за допомогою рис. 2.2 , який
складений за даними табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Виробництво основних видів продукції чорної металургії [50, с.28]
1995
2000
2001
2002
2003
2004
2005
Чавун, млн тон
Сталь, млн тонн
Прокат готовий, млн тонн
18,0
22.3
16,6
25,7
31,8
22,6
26,4
33,5
25,4
27,6
34,5
26,4
29,5
37,5
29,1
31,1
38,7
30,1
30,77
37,74
32,18
Починаючи з 1995 р. спостерігається зростання обсягів виробництва. Темпи
зростання за період 1995–2005 рр. становлять: у виробництві чавуну – 71% ,
сталі – 69%, прокату – 94%.
Позитивна тенденція стабільного зростання була порушена лише у 2005 р., коли
виробництво чавуну скоротилося на 1,1%, сталі – на 2,5%, хоча виробництво
готового прокату збільшилося на 7%. В цілому ці показники поки що значно
відстають від показників 1990 р., і знадобиться ще декілька років, щоб вийти на
ці показники.
Рис. 2.2. Виробництво чавуну, сталі та прокату в Україні у 1995 р., 2000-2005
рр.
Для характеристики найбі