РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 7 – 9
КЛАСІВ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЛАНІМЕТРІЇ З ЗАСТОСУВАННЯМ НІТН.
2.1. Циклічне планування вчителя щодо вивчення теоретичного матеріалу та
формування геометричних умінь в умовах використання НІТН
Курс геометрії 7-9 класів передбачає розвиток логічного мислення учнів та
підготовку до вивчення стереометрії, а також складніших дисциплін (фізики,
креслення та ін.) за рахунок систематичного вивчення властивостей геометричних
фігур на площині. Учні оволодівають прийомами аналітико-синтетичної діяльності
при доведенні теорем і розв’язуванні задач, що сприяє розвитку їхнього
логічного мислення. Систематичне вивчення курсу дозволяє почати роботу щодо
формування уявлень учнів про будову математичної теорії. Прикладна
спрямованість курсу забезпечується постійним звертанням до унаочнення, зокрема,
до рисунків та креслень на всіх етапах навчання, і розвитку на даній основі
інтуїції учнів. Систематичне звернення до прикладів з життя розвиває вміння
виділяти геометричні форми і відношення в предметах і явищах дійсності,
користуючись мовою геометрії для їх опису. Практична спрямованість курсу
забезпечує систематичне використання геометричного апарату для розв’язування
задач на обчислення характеристик геометричних об’єктів, доведення і побудову.
При вивченні планіметрії учні одержують систематичні відомості про основні
фігури на площині та їх властивості; ознайомлюються з числовими
характеристиками геометричних фігур на площині, вчаться виконувати відповідні
обчислення, ознайомлюються з використанням аналітичного апарату (елементами
тригонометрії, алгеброю, векторами, системами координат) до розв’язування
задач. В результаті вивчення курсу планіметрії всі учні повинні оволодіти
вміннями, які складають обов’язковий мінімум:
- зображення геометричних фігур, які вказуються в умові теореми або задачі,
виділяти відомі фігури на рисунках і моделях;
- розв’язувати типові задачі на обчислювання, доведення та побудову, спираючись
на теоретичні відомості, які було одержано учнями в курсі навчання геометрії;
- проводити доказові міркування в ході розв’язування типових задач;
- обчислювати значення геометричних величин (довжин, кутів, площ), користуючись
вивченими властивостями і формулами;
- виконувати основні побудови циркулем і лінійкою та їх аналогами для побудов
на екрані комп’ютера; розв’язувати нескладні комбіновані задачі, що зводяться
до виконання основних побудов;
- використовувати математичний апарат алгебри та тригонометрії в ході
розв’язування геометричних задач;
- використовувати операції над векторами та координатами для розв’язування
стандартних задач (обчислення довжин відрізків, величин кутів, додавання
векторів та множення вектора на число [110, с.56-57].
Необхідно враховувати, що у 5-6 класах учні засвоюють головним чином
обчислювальні правила, а далі – визначення та теореми. Всім способам
навчально-пізнавальної діяльності необхідно навчати. Тільки навчивши способу
роботи з правилом, можна говорити про те, як забезпечити його
запам’ятовування.
Одним з найважливіших показників розвитку учнів є усвідомленість виконання ними
розумових операцій [110, с.25].
Вже кілька століть урок був і залишається основною формою навчання в школах,
технікумах, ПТУ. Зрозуміло, що з цього факту іноді роблять надмірно широкі
висновки: урок визнають основною одиницею навчального часу. Від уроку вимагають
дидактичної закінченості, вимагають, щоб кожний урок чомусь навчив від початку
і до кінця. Це відображується і в курсі планіметрії. Навіть якщо якась тема
розрахована на 2-3 уроки, планують, яка її частина буде вивчена на 1-му, яка на
2-му, а яка на 3-му уроці. Але природньо:
1. Розривання теми на частини зовсім небажане.
2. На одному уроці не можна досконало вивчити навіть маленьку частинку теми
[42, с.76].
Як відомо, переважають два типи уроків геометрії: уроки вивчення нового
матеріалу та уроки розв’язування задач (час планується у відношенні 1:1). При
дотримуванні такого співвідношення утворюються умови для навчання та учіння
(для кожного учня). Буває, що вчитель захоплюється проблемним підходом,
використанням на кожному уроці технічних засобів, нагромадженням наочності,
усним фронтальним опитуванням, бажанням побільше розповісти, докладним та
многослівним поясненням окремих питань. В цих умовах виникають витрати часу та
зниження якості навчальної праці, оскільки учневі відведено роль пасивного та
не завжди уважного слухача і спостерігача [24, с.47].
Ведучими цілями для всіх уроків геометрії повинні бути свідоме засвоювання та
тверде запам’ятовування учнями основних властивостей фігур (відрізків, кутів,
паралельних прямих, трикутників), формування у учнів аргументованого мислення
та просторових уявлень, а також вироблення навичок розв’язування задач. Важливо
враховувати абстрактність властивостей фігур, які вивчаються, та приділяти
увагу розвитку здібностей розумового бачення властивостей фігур, виробленню
вмінь правильного судження про них, не маючи ці фігури перед очима. Розвитку
здібностей мисленого бачення властивостей фігур допомагає і текст учбового
посібника, у якому широко використовується конструктивний підхід до розкриття
змісту аксіом, теорем та понять[24, с. 48-49].
Тому має смисл планувати та будувати не окремі уроки, а цикли, які складаються
з кількох уроків. Цикл повинен вміщувати в собі 3 основних етапи:
1. Подання всього нового теоретичного матеріалу:
2. Закріплення нового матеріалу;
3. Контроль знань.
Це ділення узгоджується і з існуючою практикою навчання, і з теорією навчання.
Так, наприклад, цикл
- Київ+380960830922