Формування й реалізація державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ, УСТАНОВАХ І НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
2.1. Аграрні перетворення в Україні та їх вплив на формування і реалізацію державної кадрової політики в аграрному секторі економіки 78
2.2. Кадровий потенціал установ, організацій і підприємств аграрного сектора економіки України і проблеми його використання 100
2.3. Система здійснення державної кадрової політики в аграрному секторі економіки 115
2.4. Основні напрями удосконалення державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки 142
Висновки до розділу 2 181
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 220
ВСТУП
Актуальність теми. Процеси соціальної модернізації та національного державотворення висувають на перший план проблему кадрового забезпечення реформ, нарощування й конструктивного використання кадрового потенціалу в усіх сферах суспільного життя. Особливе місце серед них належить аграрному сектору економіки. Це зумовлюється, по-перше, тим, що в сільському господарстві України зайнято 5,3 млн населення країни - 20% від усіх працюючих. У галузі сконцентровано 22% основних фондів, виробляється 13,2% валового внутрішнього продукту, формується основна частина продовольчих ресурсів. Від стану справ у галузі багато в чому залежить соціально-економічне становище суспільства в цілому. По-друге, значення ефективного функціонування аграрного сектора для успішного розвитку економіки підтверджує історичний досвід нашої країни, зарубіжних держав. Саме із сільського господарства абсолютна більшість із них починала своє відродження на крутих зламах історії.
Реалізація державної аграрної політики, спрямованої на глибоке реформування й розвиток аграрного сектора економіки на засадах приватної власності на землю та майно, нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, забезпечення продовольчої безпеки країни й проведення активної соціальної політики на селі, успіх визначених Президентом України аграрних реформ значною мірою залежить від керівного кадрового потенціалу аграрного сектора економіки, рівня підготовки й здібностей керівників і спеціалістів, зайнятих в аграрній сфері.
Існуючі підходи, форми й методи роботи з керівними кадрами й спеціалістами аграрного сектора економіки ще не повною мірою враховують вимоги сучасних економічних відносин, пов'язаних із переходом від адміністративно-командної системи планового ведення економіки до ринкової, що потребує формування нової державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки. Необхідність формування й реалізації державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки зумовлюється низкою причин: по-перше, сукупність нових процесів і явищ, що виникають під час становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки, зумовлюють необхідність прискореного вирішення проблем кадрового забезпечення аграрних перетворень, оскільки саме від кадрового потенціалу аграрного сектора залежить реальність здійснення аграрної політики держави, успіх проголошених Президентом України аграрних реформ; по-друге, серйозними прорахунками в кадровій політиці й низькому рівні кадрового забезпечення аграрного сектора економіки, необхідністю ліквідації адміністративних важелів управління зверху до низу в доборі й розстановці кадрів; по-третє, необхідністю всебічного аналізу набутого вітчизняного й зарубіжного досвіду й дослідження існуючого в Україні досвіду формування державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України; по-четверте, невизначеністю державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України, недостатністю її теоретичної розробки в науковій літературі з урахуванням комплексності й багатогранності, відсутністю аналогічних робіт, в яких би розглядались проблеми державної кадрової політики, кадрового забезпечення аграрного сектора економіки України на сучасному етапі.
Актуальність теми дослідження визначається:
- об'єктивними умовами реформування аграрного сектора економіки України, що вимагають перебудови діяльності всіх управлінських ланок галузі, аналізу нових кадрових процесів і відносин, формування кадрів нової генерації;
- необхідністю формування власної державної кадрової політики в цілому й державної кадрової політики в аграрному секторі економіки зокрема, осмислення й визначення змісту й напрямів кадрової політики держави в галузі, шляхів її реалізації, переосмислення ролі й місця кадрових служб, фахової структури підготовки кадрів у вищих закладах освіти, реформування системи підготовки й підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів сільського господарства;
- відсутністю наукових досліджень із проблем формування й реалізації державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки.
Стан наукової розробки проблеми формування й реалізації державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України показує, що на сучасному етапі спеціального дослідження із цих проблем не проводилось. Науковий і дослідний матеріал обмежений.
На сьогодні опубліковано велике коло робіт, в яких аналізуються проблеми кадрової політики. У цьому плані, з нашого погляду, особливої уваги заслуговують праці вчених В.Б.Авер'янова, Г. В.Атаманчука, О.О.Воронька, С.Д.Дубенко, В.М.Князєва, Г.І.Лелікова, В.І.Лугового, В.К.Майбороди, П.С.Назимка, Н.Р.Нижник, І.Ф.Надольного, О.Ю.Оболенського, М.І.Пірен, В.А.Ребкала, В.А.Скуратівського, В.П.Троня, В.В.Цвєткова, Г.В.Щокіна, В.Г.Яцуби та інших. Ними вперше у вітчизняній науці зроблені спроби визначення понять "кадрова політика", "державна ка