РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до завдань досліджень в основу дисертаційної роботи покладено принцип комплексного обстеження хворих, в якому поєднуються клінічні, клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, мікробіологічні, хронобіологічні та статистичні методи наукового аналізу.
2.1. Клінічні методи
Обстежено 109 хворих на інфекційно- алергічну БА (чоловіків - 35 (32,11%) і жінок - 74 (67,89%), а також 27 хворих на хронічний обструктивний бронхіт (чоловіків - 11 (40,74%), жінок - 16 (59,26%) та 27 практично здорових осіб донорів (чоловіків - 12 (44,44%), жінок - 15 (55,56%), які склали групу порівняння та контрольну групи. Вік хворих на БА становив від 15 до 65 років ( в середньому 47,5 ), хворих на ХОБ - від 16 до 67 ( в середньому 52,7 ), практично здорових осіб - донорів - від 20 до 52 ( в середньому 46,5) років відповідно. Склад хворих на БА та ХОБ в залежності від віку у відповідності з класифікацією прийнятою на геронтологічному семінарі, проведеному Європейським регіонарним бюро ВООЗ (Київ, 1963), наведено у табл. 2.1.1
Таблиця 2.1.1. Розподіл груп хворих на бронхіальну астму і хронічний обструктивний бронхіт в залежності від віку
Вікові групиКонтрольна групаГрупа порівнянняОсновна групаПрактично здорові особи (n=27)Хворі на ХОБ (n=27)Хворі на БА (n=109) кількість%кількість%Кількість%Юнацький414,82518,522220,18Зрілий1451,851348,155449,54Похилий933,33933,333330,28Всього2710027100,00109100,00 Як видно із таблиць 2.1.1, 2.1.2, у групі хворих на БА переважали пацієнти зрілого віку 49,54%, переважно жінки - 67,89% а група хворих на хронічний обструктивний бронхіт також характеризувалася більшістю осіб зрілого віку - 48,15%, жіночої статі - 59,26%.
Таблиця 2.1.2. Розподіл хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт в залежності від статі
СтатьХворі на БАХворі на ХОБкількість%кількість%Чоловіки3532,111140,74Жінки7467,891659,26Всього109100,0027100,00
Дані, які наведені у табл. 2.1.3, свідчать про те, що у більшості хворих на БА та ХОБ тривалість захворювання становила більше 10 років - 62,39% та 51,85% відповідно.
Таблиця 2.1.3.
Розподіл хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт в залежності від тривалості захворювання
Тривалість захворюванняХворі на БАХворі на ХОБкількість%кількість%1-5р.1311,93518,526-10р.2825,68829,63Більше 10р.6862,391451,85Всього10910027100
Клінічне обстеження хворих на БА включало ретельне вивчення скарг, анамнестичних даних, у тому числі результатів імунологічного та алергологічного анамнезів, фізичного та загальноклінічного обстеження, що доповнювались клініко-лабораторними, біохімічними, мікробіологічними, хронобіологічними, інструментальними, рентгенологічними дослідженнями органів грудної клітки, дослідженнями функцій зовнішнього дихання та харкотиння, із залученням ряду сучасних інформативних методів.
Для спостереження хворих на бронхіальну астму, у яких проводили дослідження імунологічного статусу та мікроекології товстої кишки обрали лише тих пацієнтів, у яких на момент обстеження не було ніяких гострих чи загострення інших хронічних захворювань.
Хворі знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу загострення основного захворювання. В результаті аналізу даних клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень була виключена можлива виражена маніфестація патології серцево-судинної системи, органів травлення, різноманітних уражень нирок, та ін., яка могла б суттєво вплинути на результати досліджень.
Для об'єктивності дослідження стану мікрофлори товстої кишки у хворих на бронхіальну астму у групу спостереження не включали пацієнтів з бронхіальною астмою, у яких були супутні захворювання шлунково-кишкового тракту ( виключали пацієнтів, які мали захворювання шлунку, дванадцятипалої кишки, печінки та підшлункової залози ).
В якості групи порівняння при дослідженні відхилень показників імунологічного статусу та мікроекології товстої кишки обрали хворих на хронічний обструктивний бронхіт з метою висвітлення питання - чи існує подібний характер відхилень, або спільні тенденції відхилень цих показників у інших хворих з бронхообструктивним синдромом при наявності гіпоксичної гіпоксії внаслідок розвитку дихальної недостатності.
Аналіз факторів, які передували загостренню БА, свідчать, що у 46,79% хворих поява приступів ядухи пов'язана з загостренням наявного у них хронічного бронхіту після переохолодження, у 29,35% пацієнтів має місце контакт з алергенами, 26,60% пов'язують загострення захворювання з гострою респіраторною інфекцією, 3,67% з психологічною травмою. У всіх хворих спостерігалась залежність самопочуття від сезонних та добових хронобіологічних ритмів: у 84,40% щорічні загострення захворювання були восени і навесні, 9,18% - лише навесні і 6,42% - лише восени; у 57,80% напади ядухи більше турбували вночі.
Досліджувані хворі на інфекційно-алергічну БА знаходилися переважно на 3-му ступені з середньою важкістю персистуючого перебігу із тривалістю захворювання більше 10 років у період загострення після ремісії в 3-4 місяці, у яких відмічалися щоденні та нічні ( частіше 1 разу на тиждень) симптоми, обмеження фізичної активності та сну, прогресуюче зниження ПОШвид. або ОФВ1 від 80 до 60% від належних, з добовим розмахом показників більше 30%.
На стаціонарному лікуванні хворі знаходилися в період загострення захворювання протягом 13-17 діб (починаючи з 2 дня) отримували базисну терапію, яка включала протизапа
- Київ+380960830922