РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
2.1. Організація і проведення педагогічного експерименту
Виконане дослідження на рівні теоретичного осмислення проблеми розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів й отримані нами висновки дозволили приступити до проведення дослідно-експериментальної роботи на матеріалі вивчення початкового курсу фізики та математики.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 3-х років. У ході констатуючого, формуючого та контрольного експериментів було залучено понад 500 дітей. Констатуючий експеримент проводився на базі краматорських шкіл N 17, 26, 35. У ньому брали участь не тільки дисертант, але й інші вчителі: С.В. Лифар, І.Н. Тараріна.
Другий та третій етап експериментальної роботи проводився у Краматорській економіко-гуманітарній гімназії.
У ході навчального експерименту брали участь 50 дітей (1 клас - експериментальний, 2 клас - контрольний). Усього було проведено понад 40 експериментальних уроків.
Мета дослідно-експериментальної роботи полягає у проведенні констатуючого експерименту та вивченні наміченого рівня умінь і навичок учнів 7 - 8 класів самостійного опису та пояснення явищ, що вивчаються, і на основі одержаних даних проведення формуючого експерименту як основного.
Успіхи навчально-пізнавальної діяльності учнів характеризували кількісними та якісними показниками, що виражаються й фіксуються в оцінці успішності.
Під оцінкою успішності учнів ми розуміли систему певних показників, які відображають їх об`єктивні знання, уміння та навички.
Оцінювання знань - визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм.
Оцінюючи знання, вміння і навички учнів, науковці керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їхніх знань відповідно до навчальної програми.
До таких критеріїв належать: 1) обсяг (повнота) знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об`єкт, передбачених навчальною програмою. Глибина знань характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв`язків і відношень у знаннях; 2) міцність знань - збереження в пам`яті вивченого матеріалу, що характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю відтворення; 3) оперативність знань - вміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах; 4) гнучкість знань - вміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах; 5) конкретність і узагальненість - вміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання та підвести конкретні вияви узагальненого знання та підвести конкретні знання під узагальнення; 6) систематичність і системність, що характеризують різні аспекти знань учнів: систематичність - засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності, системність - усвідомлення певного об`єкта пізнання в цілому, з усіма його елементами і взаємозв`зками між ними; 7) вміння викласти знання в усній, письмовій і графічній формах, дотримуючись логічної послідовності, граматичної та стилістичної грамотності, виразною, багатою мовою; 8) якість умінь та навичок. [151]
Отже, спираючись на сказане, у процесі дослідно-експериментальної роботи ми сформулювали та використали такі критерії якості засвоєння теоретичних знань, як-от:
1. Повнота й усвідомлення самостійного опису загальних і відмінних ознак явища, що вивчається.
2. Глибина й усвідомлення розуміння закономірних зв'язків та явищ, що вивчаються.
3. Усвідомлення і гнучкість використання правил перетворення явищ, що вивчаються.
Використання даних критеріїв з урахуванням виділених рангів навчального матеріалу дозволило прослідкувати глибину засвоєння матеріалу від неглибокої сутності до все більш глибокої - від опису до пояснення, від пояснення до перетворення.
Логіку та лінії попроцедурного й поопераційного руху від початкового репродуктивного рівня до можливого високого творчого можна представити за допомогою такої шкали (умовні позначення, використані в шкалі, означають: Р - операція виконується на репродуктивному рівні, Т - операція виконується на творчому рівні).
Дана шкала має вигляд:
Таблиця 2.1.
Ранжирування навчального матеріалу і склад операційФіксо-
ваний
рівеньПерший
рівеньДругий рівеньТретій
рівеньЧетвертий
рівень
Продовження табл.2.1.
Ранжирування навчального матеріалу і склад операційФіксо-
ваний
рівеньПерший
рівеньДругий рівеньТретій
рівеньЧетвертий
рівень Матеріал першого рангу
1. Операція розпізнавання істотних ознак
схожості та відмінності.
2. Операція формулювання речень, що відображають ознаки схожості.
3. Операція формулювання речень, що відображають ознаки відмінності.
4. Операція формулювання речення.
Матеріал другого рангу
1. Операція розпізнавання закономірних зв'язків і відношень
2. Операція формулювання
речення, що відображає закономірні зв'язки і відносини.
3. Операція кодування ( там, де це можливо).
4. Операція побудови доказу
Т
Т
Т
Продовження табл. 2.1
Ранжирування навчального матеріалу і склад операційФіксо-
ваний
рівеньПерший
рівеньДругий рівеньТретій
рівеньЧетвертий
рівеньМатеріал третього рангу
1. Операція розпізнавання правила перетворення.
2. Операція формулювання правила.
3. Операція застосування правила на практиці.
Р
Р
Т
Т При дотриманні заданих критеріїв для першого оптимальним є один єдиний варіант (3:1), відповідно й для іншого рангу; неоптимальними є наступні варіанти: