РОЗДІЛ 2
Формування та становлення наукових поглядів М.Максимовича
Михайло Олександрович Максимович (1804-1873 рр.) належить до тієї генерації українських вчених, які жили і творили на зламі двох епох, що супроводжувався, з одного боку, занепадом старої козацької України, втратою політичної автономії та її інтеграцією до російської імперської системи, а з іншого - народженням нової, сучасної української нації, її самосвідомості, мови, культури, утворенням відповідного їй соціально-економічного, а згодом і політичного простору. Відтак, виняткове значення для пробудження свідомості народу, ментального одужання української нації і її духовного зростання, у справі відкриття для суспільства ряду галузей наук мала наукова творчість найпотужнішої постаті першої половини ХІХ ст. М.Максимовича. Визнаючи його роль і місце у вітчизняній науці, "Енциклопедія українознавства" характеризує Максимовича як справжнього вченого-енциклопедиста досить широкого діапазону - від ботаніки до історії [245, с.1442]. Так вже історично склалося, що в часи оволодіння основами наук і наукової творчості вченого освіта здобувалася енциклопедично. Проте, логічним є переконання, що менш обдаровані і працьовиті не досягли майстерності в жодній галузі наук, як зробив цей невтомний працівник-інтелектуал свого часу на різногалузевій науковій ниві.
З огляду на зазначене вважаємо за доцільне шляхом систематизації і узагальнення основних положень "Автобиографии" М.Максимовича, біографічних відомостей його "Бубновськой сотни", "Воспоминания о Тимковских" з використанням архівних матеріалів реконструювати етапи формування наукових поглядів вченого в контексті наступної хронології найбільш важливих віх його життєпису:
І. Ранній період ( 3 вересня 1804 - літо 1819 рр.):
1804-1809 рр. - дитинство Михайла.
1810р - вихованець Золотоніського Благовіщенського монастиря.
1811 р. - оволодіння початком різних наук і латиною у дядька І.Тимковського в Туранівці.
1812-1819 рр. - гімназист Новгород-Сіверської гімназії.
ІІ. Московський період (вересень 1819 - травень 1834 рр.):
1. Студентські роки :
o 1819-1821 рр. - студент словесного відділення;
o 1821-1823 рр. - студент фізико-математичного відділення;
o червень 1823 р. - "за отличные успехи и примерное поведение"
[1, с.391] став кандидатом наук фізико-математичного відділення;
o слухач медицинського відділення і окремих лекцій словесності.
2. Викладання і студіювання:
o 1823-1825 рр. - приводить в порядок книги в університетській бібліотеці, систематизує гербарії, вивчає флору у Московській губернії;
o весна - літо 1825 р. - представив дві перші колекції рослин і першу мінералів;
o протягом 1826 р. - надрукував список рослин московської флори, Ботанічного саду, став завідувачем останнього;
o 1825-1829 рр. - викладає курс господарської ботаніки та садівництва в землеробській школі;
o 1826 - 1833 рр. - викладає природничу історію в університетському благородному пансіоні;
o 1826-1827 рр. - читає лекції з природничої історії в університеті;
o липень 1827 р. - магістр фізико-математичних наук;
o жовтень 1829 р. - ад'юнкт на кафедрі ботаніки;
o серпень 1833 р. - М.Максимович став, накінець, тим до чого прагнув [1, с.398] - він ординарний професор ботаніки Московського університету";
o 4 травня 1834 р. - призначений ординарним професором російської словесності і деканом І відділення філософського факультету в університет св. Володимира.
ІІІ. Київський період (липень 1834 - липень 1845 рр.):
1. жовтень 1834 - грудень 1835 рр. - ректор Київського університету.
2. вересень 1834 - липень 1841 рр. - ординарний професор словесності університету.
3. грудень 1834 - травень -жовтень 1835 р. - на основі § 6 проекту статуту університету св. Володимира тричі виконував обов'язки Попечителя Київського учбового округу [278, с.161].
4. серпень 1837 р. - затверджений деканом першого відділення філософського факультету на один рік.
5. листопад 1837 р. - за відмінну працю нагороджений орденом св. Володимира 4 ступеня [242, арк. 2].
6. 1841 р. - одержав відставку.
7. 1843-1845 рр. - тимчасово очолював кафедру російської словесності.
ІV. Михайлогірський період (1845 - 22 листопада 1873 рр.):
1. 1845-1873 рр. - систематичне дослідження української минувшини:
o 1840 р. - видання першої книги "Киевлянинъ";
o 1841 р. - видання другої книги "Киевлянинъ";
o 1850 р. - видання третьої книги "Киевлянинъ";
o 1859 р. - видання першої книги альманаху "Украинец";
o 1864 р. - видання другої книги альманаху "Украинец".
Відтак, внаслідок навіть схематичного висвітлення географії найважливіших віх життя М.Максимовича чітко прослідковуються три періоди в його творчій діяльності. Власне, універсалізм наукового доробку вченого в контексті його біографо-хронологічної схеми визначає видатного мислителя як вченого-біолога (у московський період його діяльності), вченого-філолога (у київський період) і вченого-історика (під час проживання на Михайловій Горі). Щоправда, як наголошує сам М.Максимович, у Московському університеті ботаніка не заважала йому займатися "Руською Історією і Руською Словесністю" [182, с.244], а вивчення творчої біографії вченого свідчить про те, що останні супроводжували різні галузі наук.
2.1. М. Максимович - природодослідник
Аналіз біографічного матеріалу та наукової літератури дає підстави стверджувати, що серед науковців М.Максимович-студент стає відомим в першу чергу як дослідник природи. Перш за все він перший прислужився природознавству вивченням флори Московської губернії, її наукової систематизації, що дало можливість створити гербарій, який включав 935 видів рослин.
Першим плодом наукових пошуків М.Максимовича стала праця "О системе растительного царства" (1823), в якій він поставив питання про будову природної системи як такої, яка б розглядала рослини в їх розвитку. Власне, своїм науково обгрунтованим передбаченням він підготував підгрунтя двох великих відкриттів в біології: еволюційної теорії і вче