РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ УМОВИ ЧОРНОГІРСЬКОГО МАСИВУ КАРПАТ.
2.1 Геологічні субстрати та материнські породи
Чорногірський масив - одна з частин Полонинського хребта, яка тягнеться вздовж південно-західного схилу Карпат. Його геологічна будова дуже неоднорідна [29]. Розрізняють три ділянки, що є різко відмінними: західний відрізок хребта, починаючи від вершини Петрос, відрізок між вершинами Петрос і Говерла, та східна частина - від Говерли до кінця хребта. Крайній західний район відповідає виступу на північ буркутської світи крейдового періоду. Цей виступ утворений пологим насувом і названий Петроським покривом. У центральному районі розвинуті лінійні складки, утворені породами інших світ крейди - шипотської, яловецької, лолинської та чорногірської. Східний район - це обширне поле поширення чорногірської світи. В басейні потоку Погорілець (притока р.Чорний Черемош) у це поле вклинюється антиклинальна складка порід шипотської та яловецької світ [45].
Усі світи складені флішовою формацією - потужним комплексом теригенно-осадових гірських порід (переважно пісковиків, алевролітів, аргілітів) з характерним закономірно ритмічним чергуванням їх між собою. Виділяють три типи флішових порід. Перший тип характеризується різким переважанням пісковиків, часом грубошарових, масивних, у другому - співвідношення прошарків пісковиків і сланців становить 1:1, і третій тип має абсолютне переважання сланців [112]. Одноіменні гірські породи, з яких складаються різні світи, розрізняються за фізичними і хімічними властивостями - за стійкістю до вивітрювання, вмістом реліктової органічної речовини, глауконіту, слюд, польових шпатів, набором і кількістю інших мінералів, які є джерелом мікро- та макроелементів й обумовлюють природний геохімічний фон території.
Геохімічний склад корінних порід хребта Чорногора як і української частини Карпат загалом вивчений слабо. Вивчення їх елементного складу проводилося не у всіх структурно-фаціальних зонах і, тим більше, не досліджені у цьому плані всі світи. Однак, аналізуючи існуючі літературні дані щодо геохімії крейдових відкладів Карпат (до яких належить і Чорногірський масив), можна одержати деякі уявлення про геохімічний фон досліджуваної території (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Вміст елементів у гірських породах крейдово-палеогенових відкладів флішової формації Українських Карпат і Східних Бескидів.
Гірська породаCuPbMnFeCdZnмкг/г породиПісковики**
в цілому
Чорногірська зона
6-50
6-30
8-60
8-60
300-1000
300-1000
22000-36600
-Алевроліти **
в цілому
Чорногірська зона
9-70
15-70
10-60
10-60
300-1400
600-1000
34200-55600
-Аргіліти **
в цілому
Чорногірська зона
10-70
20-70
10-70
15-70
350-2000
600-2000
27100-55700
-Східні Бескиди (Польща)***
пісковик
глинисті породи
67.5-92.3
90.5-103.0
0.05-0.48
0.48-0.55
25.0-42.2
84.0-100.0Кларк для пісковиків*
Кларк для глин *5
457
205
8509800
472000.05
0.316
95 * Turekian,Wedepohl ( 1961 ) ***Skiba (1995) ** Афанасьєва (1979;1983)
Вміст усіх досліджуваних елементів закономірно зменшується із зменшенням у складі гірських порід дисперсних частинок (тобто від аргілітів до піщаників). Такий характер зміни вмісту елементів є типовим для сучасних і древніх відкладів і відноситься до впорядкованого типу розподілу, притаманному головним чином породам олігоміктового та мезоміктового складу [130]. Породами такого типу є флішеві товщі Карпат. Акумуляція в них елементів відбувається в основному за рахунок їх сорбції дисперсними частинками.
Порівняння вмісту елементів із кларковими значеннями є досить орієнтовним, бо відсутність повної інформації про геохімічний склад корінних порід не дає можливості говорити про середні рівні хімічних елементів у флішовій формації як Українських Карпат загалом, так і Чорногірського масиву зокрема. І, все ж, приблизний підрахунок кларків концентрації і кларків розсіювання показує, що вміст Pb, Mn, можливо Zn та Cd, значно перевищує кларкові значення як для пісковиків, так і для глинистих відкладів. Нагромадження Fe для обох типів порід, а Cu для глинистих - знаходиться на рівні кларку.
Однак, широкі межі коливань елементів у гірських породах (навіть у межах однієї світи) за умови вирішального значення геологічних субстратів у формуванні геохімічного фону гірських територій створює передумови для геохімічної строкатості елементарних ландшафтів.
Комплекс материнських порід Чорногірського масиву складається переважно з елювіальних та делювіальних відкладів - продуктів вивітрювання корінних геологічних субстратів, на меншій площі поширені алювіальні відклади і лише місцями - морена, пролювій та колювій.
Механічний склад ґрунтотвірних порід - неоднорідний. Для продуктів вивітрювання флішових порід з участю пісковиків характерне переважання в дрібноземі піскуватої фракції, а в ній дрібного піску. В механічному складі ґрунтотвірних порід, утворених на продуктах вивітрювання сланців помітне переважання фракцій дрібного пилу і мулу, що веде до утворення елюво-делювію важкого механічного складу. Відмінності в хімічному складі корінних порід у процесі вивітрювання значно нівелюються: елювіально-делювіальні відклади піщаників за вмістом більшості елементів уже не так різко відрізняються від продуктів розпаду сланців [24; 112].
2.2 Грунтовий покрив.
Формування ґрунту в Чорногорі, як і в Карпатському регіоні загалом, іде за двома типами - буроземним і підзолистим. Головним типом грунтоутворення є кислий буроземний, унаслідок якого формуються сіалітні оглинені кислі ґрунти з відсутністю диференціації профілю за елювіально-ілювіальним типом. Геологічні субстрати, багаті основами, на яких формуються типові слабоненасичені і насичені буроземи в Чорногірському масиві займають незначні площі [96].
Типовий профіль буроземів має будову O-OA-A-ABm-B-BC-C. Основною його діагностичною ознакою є наявність оглиненого горизонту ABm. Буро