РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ТА РІВНЯ РОЗВИТКУ СКОТАРСТВА
2.1. Світові тенденції розвитку виробництва продукції скотарства
Молоко та яловичина відіграють надзвичайно важливу роль у харчових раціонах людей. Тому виробництво молока, молокопродуктів та яловичини займає таке чільне місце у світовому агропромисловому виробництві. Якщо не зупинити спад виробництва у галузі скотарства, то не можна обійтися без ввезення продукції з-за кордону і вітчизняний споживач буде змушений оплачувати працю іноземних виробників. Рівень продовольчої безпеки нашої країни може знизитися до катастрофічної позначки. Вітчизняне скотарство майбутнього повинно бути конкурентноздатним. Ось чому виникає необхідність вивчення світових тенденцій розвитку виробництва в галузі скотарства і насамперед сусідніх розвинутих аграрних країн як Польща, Угорщина, Словаччина та інших.
Якщо говорити про якісні показники продукції скотарства і насамперед молока, то слід відмітити що воно є продуктом який швидко псується, тому його якість значною мірою залежить від організації виробництва на фермах. Тому у кожній країні діє певне національне законодавство, що відбиває вимоги до якості молока і молокопродуктів з метою захисту прав споживачів. Отже молоко потребує швидкої переробки. Це здійснюють кооперативи виробництв. У 21 країні світу, де світове виробництво досягає 35%, кооперативи виробництв продають 86% загального його обсягу.
Особливо значна частка переробки молока належить Північній Європі (Скандинавія, Нідерланди, Німеччина, Ірландія), а також у Новій Зеландії. Їх частка у структурі форм власності становить у Новій Зеландії 90%, Швеції - 100%. Тому дрібні виробники мають нестале положення на ринку внаслідок встановлення безконкуренційних цін кооперативами [149]. Виробництво, заготівля, транспортування молока у фермерських та інших господарствах - це трудомісткі процеси. Тому і фермерів, і інших виробників державні органи зацікавлюють займатися молочним скотарством, стимулюючи їх фінансування. Молочним фермам відводиться певна роль у захисті довкілля, за що уряди багатьох країн також надають фінансову підтримку. Фінансова підтримка держави в Німеччині, наприклад, досягає 600 марок за один гектар землекористування. Теж саме має місце і в Нідерландах [137].
Таким чином, молочно-м'ясне фермерство в багатьох зарубіжних країнах набуває багатофункціональний характер, охоплює більш ніж економічне поле діяльності, набуваючи загальнонаціональний характер з великим соціальним і екологічним значенням.
Кількісні показники виробництва молока і яловичини у світі характеризувалось такими показниками, табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Показники виробництва молока і яловичини у світі
Виробництво молока, млн. тСередній надій молока від корови, кгВиробництво яловичини, млн. т1990 р.1998 р.1998 р. в % до 1990 р.1990 р.1998 р.1998 р. в % до 1990 р.1990 р.1998 р.1998 р. в % до 1990 р.Всього в світі477,6466,397,62099208899,553,757,1106,1Африка15,217,9117,7471490104,03,74,0108,1Центральна і Північна Америка84,791,4107,943154510104,513,815,2110,1Південна Америка31,745,3142,910781125104,37,69,9130,2Азія54,972,2131,59651126116,76,511,5176,9Європа168154,191,738214848126,911,19,181,9Океанія14,221,1148,635393819107,92,22,7122,7СРСР (колишні 15 республік)108,764,359,12607205578,88,84,551,1в т. ч. Росія55,732,057,42731228683,74,32,251,2
Найбільше зменшення виробництва молока і яловичини мало місце в колишньому СРСР. Навіть у країнах Африки мало місце збільшення виробництва продукції скотарства. Найвищу продуктивність молочного стада досяг Ізраїль, де річний надій молока від корови становив 9383 кг, у США цей показник становив 7277 кг [62,с. 38].
У країнах світу з розвинутим тваринництвом відбувається скорочення поголів'я молочних корів і збільшення м'ясного контингенту ВРХ, нарощування обсягів виробництва телятини на основі розширення масштабів промислового схрещування [62,с. 36].
У більшості країн світу, продуктивність корів за 5 років значно підвищилась, що забезпечило при одночасному нарощуванні поголів'я збільшення виробництва молока. По даним Х. Схелхаас [137] за останні 10 років в 22 країнах і Японії кількість молочних ферм зменшилась на 1-2 млн. в багатьох із цих країн введена система квот на виробництво молока, що призвело до скорочення невеликих ферм. Незважаючи на значне скорочення ферм, середній розмір їх у Європі залишився відносно невеликим - близько 22 корів (у 1983 р. - 14 голів). Ця тенденція буде поглиблюватись і надалі і до 2005 року кількість ферм зменшиться до 50%. У 2010 році середній розмір молочних ферм в Європі буде сягати 40 молочних корів, хоча одночасно збільшиться і кількість ферм зі стадом понад 100 корів. У США на фермах з розміром 100 корів виробляється 50% всього молока.
Процес концентрації виробництва та переробки молока триває у всіх країнах. У перспективі передбачається, що у країнах ЄС ферми з поголів'ям 50-110 корів виробляють 75% молока. При цьому на світовому ринку молока та молочних виробів залишається досить впливова роль кооперативних формувань. За таких умов фермерам для забезпечення прибутковості доводиться поглиблювати спеціалізації в цьому напрямі. Тобто з одного боку будуть розвиватися великі, спеціалізовані, комерційні ферми, а з другого - ферми з невеликими стадами, в яких молочне скотарство буде допоміжною галуззю.
Що стосується виробництва яловичини, то як свідчать дані табл. 2.1, воно збільшується у світі на 6,1%. Найбільше збільшення відбулося у країнах Азії на 76,9%. У Європейських країнах виробництво яловичини зменшилось на 28,1%. Так як і по виробництву молока, це, в основному відбудеться за рахунок різкого зменшення у колишньому СРСР (на 49,1%). Збільшення розмірів та зменшення кількості молочних ферм впливає на процес укрупнення молочної промисловості. За даними Міжнародної молочної федерації кількість підприємств по переробц