РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для отримання об'єктивних даних у роботі використовувалися наступні методи дослідження:
- аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження;
- опитування;
- антропометричні методи дослідження;
- фізіологічні методи дослідження;
- метод оцінки фізичної працездатності;
- методи визначення кількісних і якісних характеристик РА;
- психологічні методи дослідження;
- тестування рівня фізичної підготовленості;
- методи визначення показників захворюваності;
- педагогічний експеримент;
- методи математичної статистики.
2.1. Аналіз та узагальнення наукової літератури
На першому етапі дослідження вивчалася і систематизувалася вітчизняна та зарубіжна література згідно теми дисертаційної роботи, куди ввійшли питання впливу фізичної культури на стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку; роль у цьому РА, її форми, нормування, причини зменшення; вплив різних форм фізичного виховання на поліпшення розумової працездатності. Предметом особливої уваги було вивчення досвіду проведення уроків вчителями-новаторами в ігровій формі, реалізація ними МЗ у процес освіти, що спонукало учнів до кращого засвоєння навчального матеріалу. Основним програмним документом, на якому базувалася наша методика, стала "Програма середньої загальноосвітньої школи для 1-3 класів" [197;198]. Для обробки та інтерпретації отриманих у ході експериментальної роботи даних використовували журнали успішності та пропусків занять експериментальних і контрольних класів; спеціалізовану літературу, яка висвітлювала кожен з напрямків дослідження.
2.2. Опитування
Для визначення стану рухового режиму дітей молодшого шкільного віку було використано опитування [17; 18; 136; 199], яке проводилося у вигляді анкетування вчителів початкових класів, учителів фізичної культури, студентів педагогічних університетів, батьків учнів молодших класів м.Суми та Сумської області. Крім того, сюди входили бесіди з учителями ЗОШ та педагогічні спостереження за ходом навчального процесу.
Анкетування вчителів фізичної культури (додаток А) проходило з метою вивчення їх думки щодо ролі й ефективності форм фізичного виховання, які найчастіше використовуються у початкових класах ЗОШ на сучасному етапі навчання. Для вчителів початкових класів була розроблена анонімна анкета (додаток Б), що містила питання як відкритого, так і закритого типу, мета якої - з'ясувати їхнє відношення до впровадження різних за класифікацією фізичних вправ на уроках теоретичних дисциплін з використанням МЗ.
Важливим, з нашої точки зору, стало з'ясування ставлення майбутніх вчителів до проблем фізичного виховання учнів, що можуть виникнути під час роботи у школі (додаток В). З цією метою ми провели анкетування у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка та Глухівському державному педагогічному університеті ім. С.М.Сергєєва-Ценського. Серед респондентів були студенти-випускники різних факультетів, підібрані методом випадкової вибірки.
Для дослідження ОРА дітей у позашкільний час були проанкетовані батьки учнів молодших класів середніх шкіл м. Суми (додаток Д).
Педагогічні спостереження проводилися з метою ознайомлення із станом рухового режиму учнів початкових класів протягом перебування у школі, за виключенням уроку фізичної культури. У процесі опитування разом з автором дисертації брали участь студенти ІІІ і ІV курсів факультету фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка.
2.3. Антропометричні методи дослідження
Опираючись на загальноприйняті і рекомендовані низкою авторів методи дослідження ФР дітей [57; 86; 137; 232], використовувалися антропометричні методи, серед яких були: вимірювання довжини тіла, ваги тіла, окружність грудної клітки (ОГК). Обстеження проводили медичні працівники шкіл у кабінетах лікарського контролю.
Для об'єктивної оцінки стану фізичного розвитку було розглянуто спеціальну літературу [13; 49; 155; 183], серед якої ми зупинилися на досить інформативній і надійній системі первинного і плинного контролю, що грунтується на кількісному визначенні оцінки індексу фізичного розвитку (ІФР), запропоновану О.Д.Дубогай [86]. Цей індекс опосередковано вказує не тільки на тип будови тіла дитини, але і її максимальну фізичну працездатність, функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем, рівень біологічної зрілості, загальну витривалість організму, розвиток потенційних швидкісних, швидкісно-силових і силових якостей, готовність до складання нормативів шкільної програми з фізичної підготовки.
Таблиця 2.1.
Групи дітей 1-3 класів згідно ІФР (за О.Д.Дубогай, 1989)
ГрупаІ Ф РI23,0 і нижчеII23,1 - 31,9III32,0 - 37,9IV38,0 - 42,9V43,0 і вище Отримані результати порівнювали з даними табл. 2.1., де вказана кількісна величина ІФР 5 груп дітей.
ІФР розраховувався за формулою:
ІФР = довжина тіла (см) - (вага (кг)+ окружність грудної клітки (см)), умовних одиниць.
2.4. Фізіологічні методи дослідження
Для вивчення функціональних можливостей організму молодших школярів під час підвищення ОРА використовували наступні методи [72; 113; 243; 262]:
- для визначення стану серцево-судинної системи (ССС) - вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС) у спокої пальпаторно і з використанням фонендоскопу;
- вимірювання артеріального тиску (АТ) - АТ сист. і АТ діаст. за аускультативним методом Короткова [72; 113];
- для визначення стану кисневотранспортної системи вимірювали життєву ємність легень (ЖЄЛ) сухим спірометром за загальноприйнятою методикою.
Обстеження допомагали виконувати медичні працівники шкіл у своїх кабінетах лікарського контролю.
2.5. Методи оцінки фізичної працездатності
Оцінка рівня фізичної працездатності здійснювалася за допомогою функціональної проби Руф'є, у якій використовували значення ЧСС у різні за тривалістю періоди відновлення після відносно невеликих навантажень [108, С.28; 225, С.536]