розділ 2.1). Формування цих знань і вмінь
склало конструктивні цілі навчання безпеки життєдіяльності.
Педагогічні цілі за ступенем своєї загальності утворюють певну ієрархічну
систему. Зокрема, Ю.А.Кулюткін та Т.С.Сухобська виділяють три групи цілей, що
її утворюють. Так, перша група містить найбільш загальні цілі, які виражають
певний ідеал навчання і виховання. Для вищого педагогічного закладу таким
ідеалом є вчитель, якому притаманна вся гама професійних знань, умінь і
якостей, необхідних для успішного розв’язування завдань, які постають перед
шкільною освітою. Другу групу утворюють так звані конструктивні цілі, які
вказують на те, які професійні знання, вміння та навички повинні бути
сформовані у студента при вивченні того чи іншого навчального предмету. Ці
цілі, як правило, визначаються у програмі навчальної дисципліни. Третя група –
це оперативні цілі, які ставляться викладачем у процесі реалізації програми
навчального предмета в конкретних умовах [128,С.30-45].
Виходячи з конструктивних цілей навчання безпеки життєдіяльності, здійснювався
пошук шляхів її досягнення, який передбачав визначення змісту, прийомів,
методів та засобів навчання.
Для визначення змісту навчання фактичного матеріалу було з безпеки
життєдіяльності був зроблений аналіз навчальних програм і підручників з безпеки
життєдіяльності для вищих закладів освіти та шкільних навчальних програм і
підручників з основ безпеки життєдіяльності. На основі цього був зроблений
висновок про різноманітність підходів до викладу безпеки життєдіяльності у
вищому педагогічному закладі і в програмі шкільного предмета основи безпеки
життєдіяльності.
Тому виникла потреба у проведенні такої структуризації навчальної дисципліни
”Безпека життєдіяльності”, яка б забезпечувала різнобічність і достатній рівень
глибини знань студентами шкільного навчального предмета основи безпеки
життєдіяльності.
З метою вдосконалення був зроблений аналіз чинної програми з основ безпеки
життєдіяльності. На основі цієї програми була створена експериментальна
програма з безпеки життєдіяльності, яка враховує особливості навчального
предмета основи безпеки життєдіяльності.
Досягнення конструктивних цілей навчання безпеки життєдіяльності потребувало
вироблення загального підходу, загального механізму формування у студентів
професійно значущих знань і вмінь у процесі вивчення цієї дисципліни. Цей
механізм повинен був базуватися на сучасних нових досягненнях у сфері
формування знань і вмінь, тому на основному етапі дослідження було проведено
вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем формування знань і вмінь у
студентів, що дало змогу встановити науково-обгрунтований механізм формування
знань, вмінь і навичок студентів.
Значну частину серед визначених професійних знань та вмінь в процесі навчання
безпеки життєдіяльності становили методичні та загально-педагогічні знання, їх
реалізація потребувала попереднього здіснення аналізу навчального матеріалу з
метою насичення його відомостями з методики навчання безпеки життєдіяльності,
психології, педагогіки, визначення змісту цих відомостей, методів ознайомлення
студентів з ними.
Таким чином, в ході проведення пошукового експерименту здійснювався
цілеспрямований пошук і відбір змісту навчання, розроблялися відповідні
дидактичні матеріали, з’ясовувалися можливості впровадження в навчальний процес
основних положень теорії навчання у вищій школі, теорії діяльності і теорії
поетапного формування розумових дій при вивченні безпеки життєдіяльності,
намічалися шляхи реалізації принципу гуманізації навчання і надання практичної
значущості його результатам при посиленні теоретичного рівня викладання безпеки
життєдіяльності майбутнім вчителям фізики.
З 1998 – 2001 року проводився навчаючий і контрольний експерименти. Мета
навчаючого експерименту полягала у перевірці сформульованої гіпотези, що
потребувало розв’язання ряду завдань, а саме: перевірити ефективність науково –
методичної системи підготовки вчителя фізики до викладання основ безпеки
життєдіяльності в загальноосвітніх закладах. Експериментальне навчання було
спрямоване на підвищення рівня методичної та загально – педагогічної підготовки
майбутнього вчителя фізики з питань безпеки життєдіяльності.
Рівень засвоєння знань та вмінь студентів з безпеки життєдіяльності оцінювали
за модульно-рейтинговою системою оцінки успішності студентів. На основі аналізу
психолого-педагогічної літератури можна зробити висновок, що дана система
оцінювання успішності виконує такі функції: діагностичну, навчаючу, розвиваючу
та виховну, в цій системі знаходять відображення три організаційні принципи
педагогічного контролю: виховний характер контролю, систематичність,
всебічність. Зарубіжний та вітчизняний досвід застосування рейтингової системи,
що грунтується на визначенні навчального рейтингу студента впродовж усього
періоду навчання, підтверджує можливість досягнення вищого рівня підготовки
фахівців.
Ефективність дії системи підготовки студентів до викладання основ безпеки
життєдіяльності в школі визначалася певними параметрами: рівнем досягнення мети
навчання студентів, рівнем засвоєння знань, раціональністю взаємодії викладача
і студента, ступенем самостійності студентів, професійною спрямованістю
майбутнього вчителя основ безпеки життєдіяльності. На основі цього було
визначено критерії підготовленості майбутніх вчителів фізики до викладання
основ безпеки життєдіяльності, а саме: уміння проводити дидактичний аналіз
уроку основ безпеки життєдіяльності, рівень оволодіння методами і прийомами
навчання основ безпеки життєдіяльності, уміння проводити у
- Київ+380960830922