РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до мети і задач дійсного наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 90 дівчаток пубертатного періоду, що були розділені на три групи:
контрольна група - 30 соматично здорових дівчаток, які народилися через природні пологові шляхи від матерів без акушерської і екстрагенітальної патології з вагою 3000-3500 г.;
І група - 30 дівчаток, які народилися з вагою більш 4000 г і одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
ІІ група - 30 дівчаток, які народилися з вагою більш 4000 г і у яких був використаний запропонований нами диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи.
На першому етапі проведених досліджень (вік дівчаток до 12 років) були вивчені порівняльні аспекти клінічного перебігу раннього пубертатного періоду й основні функціональні і лабораторні показники. На другому етапі (вік від 12 до 14 років) була оцінена по тим же критеріям ефективність загальноприйнятих і запропонованих лікувально-профілактичних заходів.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи містили в собі такі моменти: вітамінотерапія (Є, С, фолієва кислота); фізіотерапія (ендоназальний електрофорез) і біостимулятори (алое, склоподібне тіло, гумізоль).
Диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи складався з таких аспектів:
1. При варіанті народження крупного плоду внаслідок конституціональних особливостей використовували:
- коензим композітум по такій схемі: щотижня по 1 ампулі №10;
- гінекохель - по 10 крапель 2 рази у день протягом 14 днів щомісяця №3.
2. У випадку народження крупного плоду через наявність у матері соматичної (цукровий діабет, тиреоїдна патологія) і/або акушерської патології (прееклампсія, фетоплацентарна недостатність, резус-конфлікт, переношена вагітність) застосовували:
- препарати коензим композітум і оваріум композітум по такій схемі: через 1, 2, 3, 4 і 5 днів із наступним уведенням кожні 5 днів всього №10-20 у залежності від клініко-функціонально-лабораторних показників;
- гінекохель - 1 день - 10 крапель 8 разів на добу; 2 день - 10 крапель 4 рази на добу; із 3 дня по 10 крапель 2 рази на добу до 14 днів щомісяця №3-6;
- церебрум композітум по 1 ін'єкції щотижня №5-10.
Початком проведення запропонованих лікувально-профілактичних заходів вважали вік дівчаток 12 - 12,5 років, що передує початку менструальної функції по Закарпатському регіону на 3-6 місяців.
Наш вибір для корекції порушень репродуктивної системи у дівчаток, що народилися з крупною масою тіла, був зроблений на похідних фірми "Heel" (Німеччина) у зв'язку з тим, що вони є комплексними гомеопатичними препаратами, що мають широкий спектр дії стосовно різноманітних ланок ендокринної і репродуктивної систем. Вони не мають побічних й алергічних ефектів, добре переносяться пацієнтами.
Для оцінки отриманих клінічних результатів нами були проаналізовані основні особливості перебігу вагітності і пологів, а також стан дівчаток при народженні і перебіг раннього неонатального періоду в порівняльному аспекті.
Оцінка ступеня фізичного розвитку містила у собі такі параметри:
- вимір росту (Р); маси тіла (М); окружності грудної клітини (ОГК) і розміри таза;
- обчислення масо-ростового індексу (МРІ), що склав М (кг): Р (м2);
- вимір окружності талії, стегна на рівні великого вертіла, окружності гомілковостопного суглоба, окружності променево-зап?ястного суглоба; довжини нижньої кінцівки від великого вертіла стегна до підлоги; довжини гомілки від вертіла малої гомілкової кістки до підлоги; відстань від остистого відростка сьомого шийного хребця до верхнього краю вирізки грудини.
Гармонійність розвитку визначали методом морфографії (ріст, окружність грудей, вік і сума основних розмірів таза) по 3 основним умовам:
- якщо розміри і пропорції тіла відповідають середньовіковій нормі, то морфограма повинна являти собою горизонтальну, пряму лінію;
- для пропорційно складених дівчаток, які мають конституціональні відхилення від середніх розмірів тіла в межах ? 1,5 ?, характерна пряма морфограма (нахил її до горизонталі визначається конституціональним відхиленням розмірів від середньої вікової норми);
- при зміні пропорцій тіла, характерних для гормональних порушень, морфограма має вид ламаної лінії, зберігаючи конфігурацію, властиву даному гормональному порушенню.
Морфотипіювання по морфограмі проводиться в такому порядку: на шкалах росту і віку точки з'єднуються допоміжною прямою пунктирною лінією. Вище і нижче цієї лінії проводять ще дві прямі, що з'єднують точку на шкалі віку зі значенням росту на шкалі Р, що відбиває різницю від фактичного росту дівчаток на ??. Морфотип дівчаток встановлюють у залежності від того, на яких шкалах морфограма виходить за межі верхніх і нижнього променів, що обмежують.
Якщо морфограма не перетинає промені, що обмежують, вважають, що дівчатка ставиться до морфотипу нормоскелії. Якщо поперечні розміри значно більше подовжніх (морфограма вигнута нагору, перетинаючи верхній промінь), морфограма відповідає загальної брахіскелії.
Порушення пропорцій між розмірами таза і грудної клітини вказує на зміну статевої диференціювання. При відставанні диференціювання (грудна клітина більше вікової норми, а розміри таза менше) морфотип зветься атлетичним або інтерсексуальним. При ранньому статевому диференціюванні пропорцій тіла формується сексуальний морфотип, що характеризується зменшенням розміру грудної клітини і збільшенням розмірів таза. При загальному відставанні фізичного і статевого розвитку (поперечні і подовжні розміри тіла відстають на 3 - 3,5 роки від середніх показників вікової норми) формується інфантильний морфотип, а при розвитку, що випереджає - морфотип, характерний для даних хворих [21].
Статевий розвиток оцінювався на підставі послідовності появи і виразності повторних статевих ознак. Рівень статевого розвитку дів