РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Організація та обсяг проведених досліджень
Дослідження виконувалися в м.Дніпродзержинську на базі бактеріологічної лабораторії міської санітарно-епідеміологічної станції в наступних організаційних формах:
1. Вивчення й аналіз вмісту інгредієнтів в атмосферному повітрі міста.
2. Вивчення захворюваності населення міста гострою ЛОР-патологією.
3. Бактеріологічне обстеження населення міста з гострою ЛОР-патологією, виявлення залежності захворюваності гострою ЛОР-патологією від ступеню забруднення атмосферного повітря міста.
4. Вивчення факторів патогенності у виділених коринебактерій, виявлення залежності вірулентності штамів коринебактерій від проживання населення в районах з різними рівнями забруднення атмосферного повітря.
5. Серологічне обстеження населення міста з метою вивчення протидифтерійного імунітету; виявлення залежності його рівня від забруднення атмосферного повітря.
6. Вивчення змін біологічних властивостей коринебактерій під впливом різних концентрацій 4-х інгредієнтів, що містяться у викидах промислових підприємств.
7. Бактеріологічне обстеження населення міста з метою вивчення розповсюдженості коринебактерій.
8. Бактеріологічне обстеження населення з метою вивчення поширеності асоціацій коринебактерій з іншими мікроорганізмами.
9. Створення медико-екологічної геоінформаційної системи міста.
10. Створення комп'ютерної програми для обліку бактеріологічних досліджень по гострій ЛОР-патології та дифтерії і впровадження її в практику роботи санепідслужби.
Об'єкт дослідження: залежність захворюваності населення м. Дніпродзержинська гострою ЛОР-патологією, рівня імунітету до дифтерії та прояву деяких факторів патогенності мікроорганізмів, які виділяються при гострій ЛОР-патології, від рівня забруднення атмосферного повітря.
Предмет дослідження - шкідливі фактори атмосферного повітря промислового походження, захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, рівень імунітету до дифтерії серед мешканців міста, біологічні властивості коринебактерій та інших мікроорганізмів, виділених від обстежених людей.
Обсяг проведених досліджень визначався масштабами міста з урахуванням необхідності одержання статистично достовірних даних.
У процесі роботи було вивчено ситуацію по забрудненню атмосферного повітря міста за період з 1996 по 2000 роки. З цією метою було використано матеріали статистичної звітності по забрудненню повітря на стаціонарних постах, матеріали управління екології міськвиконкому, результати досліджень, проведених санітарно-епідеміологічною службою міста та лабораторіями промислових підприємств, а також дані досліджень, проведених Київським НДІП містобудування відповідно до "Методичних рекомендацій з комплексної оцінки стану навколишнього середовища великих міст" (м. Київ, 1983р., інв. № 42) (табл. 2.1).
Створено і впроваджено в практику роботи науково-виробничого комплексу "Электрон" м. Санкт-Петербурга геоінформаційна систему для аналізу та прогнозування захворюваності населення (Акт впровадження від 26.11.2001р.).
Створено і впроваджено в практику роботи Дніпродзержинської міської санітарно-епідеміологічної станції медико-екологічна геоінформаційна систему міста (Акт впровадження № 163 від 21.03.2001р.).
Створено і впроваджено в практику роботи лабораторії комп'ютерну програму по обліку бактеріологічних досліджень на дифтерію, імунного статусу населення до дифтерії та правця, а також факторів патогенності у виділених коринебактерій (Акт впровадження № 76 від 01.02.1997 р.). За основу структури бази даних було взято робочі журнали по дифтерії та серологічним дослідженням з додатковими полями. Більшість полів бази даних має свої довідники, що дає можливість уніфікувати інформацію баз даних. Ядро комп'ютерної програми складає універсальна функція ведення баз даних довільної структури в найбільш розповсюдженому DBF- форматі, що дозволяє на рівні структур таблиць зв'язувати програму з іншими, реалізованими за допомогою розповсюджених СУБД (DBASE, CLIPPER і т.д.), а також легко імпортувати в бази під Windows і в розповсюджені ГІС. База даних по дифтерії, коринебактеріям і імунітету до дифтерії і правця містить 90 078 записів (табл. 2.1).
За період з 1996 по 2000 р. виконано 88 020 бактеріологічних досліджень по виявленню коринебактерій дифтерії, у тому числі з діагностичною метою - 19 492, по епідпоказникам - 11 553, з профілактичною метою - 56 975. Вивчено захворюваність населення міста гострою ЛОР-патологією в залежності від різних концентрацій шкідливих інгредієнтів у повітрі місць проживання людей.
Вивчено фактори патогенності у 809 штамів коринебактерій, виділених за період з 1998 по 1999 р. Крім основних біологічних властивостей досліджувалися гемолітична, гемаглютинуюча, адгезивна та нейрамінідазна активності мікроорганізмів. Проведено дослідження з виявлення залежності ступеня виразності даних мікробних властивостей від шкідливих факторів зовнішнього середовища.
За період з 1996 по 2001 р. виконано 1 793 серологічних дослідження з вивчення напруженості імунітету до дифтерії в реакції пасивної гемаглютинації та здійснений ретроспективний облік і аналіз даних про імунітет до дифтерії у населення міста за 1992-1995 рр. (всього 1 955 досліджень). Рівень імунітету серед населення досліджувався в залежності від місця проживання і роботи.
Вивчався вплив чотирьох значимих інгредієнтів промислового походження в атмосферному повітрі на 9 контрольних штамів мікроорганізмів роду Corynebacterium, 2 штами стафілококів та 2 штами стрептококів. Дослідження проводилися при трьох різних значеннях концентрації даних інгредієнтів у повітрі з використанням трьох видів експозиції мікроорганізмів на трьох послідовних пасажах штамів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Методи і обсяг виконаних досліджень
МетодиОбсяг1.Санітарно-хімічні та гігієнічні - для дослідження забруднення атмосферного повітря на території міста за 5 років аміаком, дівінілбензолом, діоксидом