Ви є тут

Динаміка самовдосконалення майбутнього офіцера у вищому військовому навчальному закладі.

Автор: 
Троц Анатолій Степанович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000753
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ
З ЗАДАНИМ ЕТАЛОНОМ
2.1.Проблема професійного відбору і психолого-педагогічного супроводження
навчально-виховного процесу ВВНЗ
Значущість урахування соціально-психологічних якостей (того, що надано природою
- темпераменту, зокрема, і того, сконструйованого особистістю в результаті
виховання і самовиховання (характер особливостей курсантів у
навчально-виховному процесі ВВНЗ відповідно курсам навчання) підкреслюється
рядом робіт (Боровик Л.В. Вороновим А.І., Дьяченко М.І., Мальцевим В.М.,
Морозовим М.О., Назаровим В.І., Подоляком Я.В., Стрежньовим В.В., Цибуленко
М.В. та ін.). При цьому відзначається, що розвиток особистісних якостей
майбутнього фахівця знаходиться у взаємовпливі зі ставленням до навчальної
діяльності у ВВНЗ, а ставлення курсанта до навчальних обов'язків пов'язується з
рівнем боєготовності [186].
Останній припускає комплекс психолого-педагогічних заходів, спрямованих на
підвищення ефективності навчання і виховання курсантів з урахуванням їхніх
особистісних особливостей.
Зміст кваліфікаційних характеристик за різними військовими спеціальностями,
програмних завдань розвитку особистості в процесі вивчення дисциплін
гуманітарного циклу показав, що виконання майбутнім офіцером своїх службових
обов`язків залежить від його психологічної підготовки. Про це свідчить зміст
службово-бойових функцій, завдань і умінь, що мають бути у офіцера [67,109] за
спеціальністю: “Бойове застосування та управління діями підрозділів Сухопутних
військ, кваліфікація: бакалавр військового управління, офіцер військового
управління тактичного рівня”. Виділяють:службово-бойові функції: підтримання
підрозділу у постійній бойовій готовності; функція управління повсякденною
діяльністю підрозділу; навчально-виховна (педагогічна) функція–керування
навчально-виховним процесом у підрозділі; адміністративна функція - управління
діяльністю підрозділу у соціально-побутовій сфері; функція роботи зі службовою
інформацією та вдосконалення своїх фахових навичок.
На випускника вищого військового навчального закладу покладаються такі типові
задачі діяльності: забезпечення бойової готовності підрозділу в мирний і
воєнний час; керування службовою діяльністю підрозділу; зміцнення військової
дисципліни і правопорядку в підрозділі, бойова підготовка у підрозділі; виховна
робота з особовим складом підрозділу; кадрова робота у підрозділі;
вдосконалення фахових навичок та самостійне підвищення професійного рівня.
Загальні уміння, якими повинен володіти випускник вищих військових навчальних
закладів: здійснювати морально-психологічну підготовку особового складу
підрозділу до виконання бойових завдань; володіти психолого – педагогічними
основами управлінської діяльності; аналізувати стан військової дисципліни та
дисциплінарну практику посадових осіб; впливати на соціально-психологічні явища
військового колективу щодо формування статутних взаємовідносин; попереджувати
негативні випадки у різних видах службової та бойової діяльності;
організовувати і проводити навчальні заняття, володіти методикою проведення та
контролю занять з предметів бойової підготовки; використовувати моральні та
психологічні властивості особового складу для якісного виконання завдань
бойової підготовки; організовувати і проводити гуманітарну підготовку з
особовим складом підрозділу; використовувати знання з педагогіки для
організації і проведення гуманітарної підготовки з особовим складом підрозділу;
розподіляти виконавчі ролі; проводити виховну, культурно-освітню роботу,
організовувати інформування та дозвілля з метою поліпшення
морально-психологічного стану особового складу підрозділу; володіти формами і
методами виховної роботи з особовим складом підрозділу; організовувати і
проводити індивідуальну виховну роботу в підрозділі; формувати у підлеглих
почуття національної гідності, патріотизму, вірності Військовій присязі,
Бойовому Прапорові, традиціям дружби і військового товариства, гордість за свою
належність до ЗС України; володіти методами та технікою визначення і оцінювання
професійно значущих особистісних якостей підлеглих; самостійно вдосконалювати
методичні навички проведення бойової та гуманітарної підготовки, вживати
сучасні методи активного навчання та виховання особового складу.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика показує, які уміння має придбати офіцер,
щоб він міг виконувати обов`язки, фіксовані для його посади у Статуті
внутрішньої служби у ЗСУ [157]. Але освітньо-кваліфікаційна характеристика не
містить чітких вказівок про розвиток певних особистісних якостей. Існує деяка
нечіткість, розмитість у виділенні особистісних рис, що визначаються як
необхідні у виконанні посадових обов'язків офіцера. Це відзначається в
літературі [43, 67, 91,104, 127], спостерігається при проведені експертної
оцінки фахівцями. Останнє пояснюється як суб’єктивністю поглядів експертів, так
і явищем компенсації в розвиткові можливостей до певної діяльності при
виробленні індивідуального стилю саморегулювання. Адже в силу індивідуальних
особливостей темпераменту, задатків, люди, що виявили гарний рівень успіхів у
певному виді діяльності можуть значно відрізнятися у своїх особистісних
характеристиках і професійно значущих якостях один від іншого [17]. При їхній
оцінці суб'єктивно виділяються саме ті, що виявилися важливими особисто для
конкретного індивіда. Конструктивним представляється актуалізація для курсанта
викладачами та командирами тих якостей, які він може розвинути в ході вивчення
запропонованого програмою предмета, за допомогою діяльності,