РОЗДІЛ 2
Формування політичного світогляду та утвердження громадянської позиції
М.Галущинського
2.1. У середовищі родини
В М.Галущинського, як зрештою і в кожної людини, на початковому етапі життєвого
шляху відбувався складний і тривалий процес становлення суспільно-політичних
поглядів та переконань. Процеси формування політичного світогляду містять в
собі усвідомлення людиною явищ, які відбуваються у політичному житті через
призму власних поглядів і ціннісних орієнтацій. Важливу роль у формуванні
світогляду та утвердженні громадянської позиції М.Галущинського відіграли місце
народження, родинне коло, роки навчання, перший громадсько-політичний та
професійний досвід.
Народився М.Галущинський 26 вересня 1878 р. в селі Звиняч, що на Тернопіллі.
Мальовниче село розташовувалось в північно-східній частині колишнього
Чортківського повіту (тепер Чортківський район), за 27 км від Чорткова /306/
[/306/ 1) стор. 688.]). Перша письмова згадка про цей населений пункт датована
1549 роком /255/ [/255/ 2) стор. 577.]). Звиняч був селом багатим на українські
національні традиції. Наприкінці XIX - початку XX ст. в селі успішно
розвивалися такі товариства як ощадно-кредитний кооператив, братство
тверезості, відділ молодіжного товариства “Січ”. Із 1848 р. в Звинячі діяла
початкова школа. Ще у 1772 р. за допомогою дідички села Катерини Мисловської
закінчено будову мурованої церкви Різдва Богородиці, що простояла 120 років,
тобто до 1912 р. /333/ [/333/ 3) стор. 173.]
). Її парохом-настоятелем на протязі багатьох років був о.Микола Галущинський.
І саме у звиняцькій плебанії в родині о.Миколи та його дружини Євстахії з роду
Волянських, з'явився на світ їхній син Михайло /65/ [/65/ 4) стор. 4.]).
М.Галущинський виростав у сім’ї, де панували український національний дух,
атмосфера різнобічної зацікавленості проблемами суспільно-політичного життя.
Батько Михайла – о. Микола Галущинський – високоосвічена і національно свідома
людина, належав до тієї ґенерації греко-католицьких священиків, котра взяла на
себе нелегке завдання відродження національної свідомості українського народу
Галичини. Великою мірою греко-католицьке духовенство використало можливості,
які існували в Австрійській імперії, для національного розвитку українців.
Одержавши освіту, живучи серед народу, українські священики не обмежились
тільки проповіддю християнства і суто церковними завданнями, а виступили в ролі
громадських провідників. До таких людей, без сумніву, належав о.Микола. У 70-х
роках ХІХ ст., познайомившись із суспільними рухами Західної Європи, зумів
прикласти свої знання у громадській роботі. Як парох він допровадив до того, що
село Звиняч перетворилося в одне із найкраще організованих та освічених сіл на
Чортківщині.
о.М.Галущинський сприяв утворенню у 1886 р. в селі читальні товариства
“Просвіта”, дбав про її поповнення українськими книжками та періодикою. У цих
справах він жваво переписувався із громадськими діячами краю. Наприклад, в
листах до провідного громадського діяча Тернопільщини О.Барвінського, від 17
жовтня 1888 р. /138/ [/138/ 5) спр. 5583, арк. 1.]) і 10 січня 1890 р. /138/
[/138/ 6) спр. 5583, арк. 2]
), о.М.Галущинський просив його про надіслання до сільської читальні
українських книжок. Із листів о.Миколи можна теж довідатися про те, як він
турботливо ставився до особистого життя своїх парафіян. До прикладу в листі,
адресованому о.І.Глинському, від 4 березня 1896 р. , читаємо про настанови та
поради які о.Микола давав селянину зі Звиняча І.Мудрику, з приводу його бажання
емігрувати до Америки: “... Проект американський на загал такий принадний, але
в дійсності, заледве бодай зовсім непевний. Не відраджую Іванові виїздити до
Америки, й так знаю, що не послухає. Натомість сам Іван при якім такім засобі
може знайти долю чи то у власнім селі, чи в поблизькій околиці, іменно, він
може оженитися до ґрунту і бути хліборобом /141/ [/141/ 7) спр. 85, арк.
5.])”.
Таке ж піклування проявляв о.Микола у відношенні й до власних дітей, яким
намагався забезпечити хорошу освіту та виховання. Так, у листі до
К.Студинського від 27 червня 1907 р. , він просив посприяти у наданні дозволу
на вступний екзамен до Львівської академічної гімназії для свого молодшого сина
Олексія /107/ [/107/ 8) оп. 1, спр. 268, арк. 38.]).
о.М.Галущинський був членом першої політичної організації українських
народовців – “Народної Ради”, створеної 25 жовтня 1885 р. Її виникнення поклало
початок оформленню українського національно-демократичного руху. У 90-х роках
о.Микола кілька разів висував свою кандидатуру до австрійського парламенту
(Державної Ради) та галицького сейму, однак через недоліки куріальної виборчої
системи та через польську старостинську агітацію, зазнавав невдачі /66/ [/66/
9) стор. 88.]). Брав участь в різноманітних політичних акціях народовців. Був
організатором і провідником вічевого руху на Чортківщині /32/ [/32/ 10) стор.
1.]).
У 1890 р. він підтримав спробу польсько-українського порозуміння, відомої в
українській історичній літературі під назвою “нова ера”.
1 листопада 1890 р. , за співголовуванням о.М.Галущинського, відбулися збори
головного проводу “Народної Ради”, які розглянули основні засади
польсько-українського порозуміння /25/ [/25/ 11) стор. 5.]
). На жаль, “нова ера” (1890-
1894 рр.) не виправдала сподівань народовців через те, що поляки фактично
відмовились від реалізації обіцяних українцям поступок.
У 90-х рр. ХІХ ст. в Галичині активно розгорнувся процес формування українських
політичних партій, що надавало галицько-українському суспільству більшої
структурованості. 26 грудня 1899 р. в Народному домі у Львові відбувс
- Київ+380960830922