РОЗДІЛ 2
МАСОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Політична культура - частина загальної культури, яка формується та виявляється у політичній поведінці, продуктах політичної тврочості, сукупності цінностей, установок, орієнтацій, моделей поведінки у відношенні до політичних суб'єктів, котрі забезпечують специфічний спосіб та образ дії. Хоча політична культура є світоглядним явищем, вона формується під впливом зовнішніх чинників. Політична культура виникає та існує у процесі та результаті комунікації [86]. Вона формується під впливом соціокультурних агентів, основним з яких у сучасному світі є засоби масової комунікації, і можна стверджувати, що формування культури, у тому числі політичної - одна з функцій засобів масової комунікації. Засоби масової комунікації виступають у ролі головного "узагальненого іншого" для індивідуума, у взаємодії з яким і формується ідентичність та культура особистості. Сьогодні під впливом змін у системі засобів масової комунікаціїї відбувається трансформація і політичної культури, наприклад, її глобалізація. Основну роль у цьому грає розвиток транскордонних засобів масової комунікації, перш за все електронних - телебачення, радіо, Інтернету. Трансформуючись, політична культура впливає на ЗМІ, їх сприйняття та функціонування у суспільстві. Проаналізуємо у другому розділі нашого дослідженя функціонування засобів масової комунікації, зокрема - міжнародних у контексті трансформації політичної культури світу взагалі і різних держав.
Концептуальними для нашого аналізу є поняття політичної комунікації, міжнародної комунікації, політичного впливу, влади медіа, інформації. Кожен з цих концептів розроблений у філософії, соціології, політології, лінгвістиці та інших гуманітарних науках, через це ми вважаємо доцільним зупинитися тільки на тих моментах в їхньому тлумаченні, які співзвучні завданням та специфіці цього дослідження.
Політична комунікація - це процес передачі, обміну інформацією у сфері внутрішньої і зовнішньої політики, яка частково здійснюється за допомогою засобів масової інформації. Політична комуніукація формує політичну діяльність, надає їй нового значення, формує громадську думку і політичну соціалізацію громадян.
Політичний вплив - здатність суб'эктыв полытики впливати на інші суб'єкти та на суспільство у цілому. Одни з найефективніших суб'єктів політичного впливу на сьогодні вважається ЗМІ.
Влада медіа - це здатність медіа переконувати, впливати на перебіг подій та змінювати політичну культуру людей.
Взаємодія між державами здійснюється посередництвом дипломатії. "Дипломатія - це мистецтво втілення національних інтересів за допомогою активного обміну інформацією між націями та людьми. Її мета - змінити ставлення та поведінку. Це практика міждержавного переконання" [250].
У той час як міжнародні відносини традиційно мають три виміри: військовий, економічний та дипломатичний, інформацію Ф. Тейлор [284] вважає четвертим виміром, який становить "інтелектуальну арену" боротьби за прихильників. Згаданий та інші дослідники погоджуються, що інформаційний вимір відіграватиме дедалі важливішу, а потім - і вирішальну роль і не тільки сам по собі, а й через вплив на інші елементи міждержавних відносин.
Загалом існує чимало визначень інформації. Для нашої роботи доцільніше використати два з них:
1. Інформація - "документовані чи привселюдно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі й у навколишньому природному середовищі" (Закон України "Про інформацію").
2. Інформація - встановлений взаємозв'язок між подіями, об'єктами та знаками.
Міжнародна інформація - інформація, яка передається через національні кордони чи поширення за допомогою відповідних технічних засобів ідей і уявлень, що панують в одних країнах, серед населення інших.
Міжнародна інформація - вагома частина міжнародних відносин. Це не тільки обмін ідеями, знаннями, досягненнями культури між державами, але й зовнішня політика, торгівля, переговори, конференції, семінари і т.д. Зв'язок міжнародних відносин і комунікації глибший та ширший, ніж здається на перший погляд. Міжнародні відносини - це, перш за все, ідеї про відносини між країнами. Дипломатія - це міждержавне спілкування. І супутникове телебачення та Інтернет - це міждержавне спілкування. "Комунікаційні фактори у міжнародних відносинах включають формування громадської думки та думки еліт, взаємовпливи інформаційних рівнів і громадської думки, вплив міжнародних та культурних іміджів і цінностей на міжнародні переговори, прийняття рішень і політику, роль комунікацій у формуванні та зміні іміджу" [38, с. 32].
2.1. Функціонування засобів масової комунікації як чинника політичної культури у міжнародних відносинах
Засоби масової комунікації є одним з найважливіших чинників зміни політичної культури у суспільстві в умовах описаного вище процесу медіалізації суспільства, коли передача символічних форм та цінностей у все більшій мірі стає опосередкованою апаратом масової комунікації. Через це буде логічним, якщо функціональні та системні особливості сучасних засобів масової комунікації стануть відправною точкою аналізу трансформацій у політичній культурі.
Комунікаційна практика і технології посідають центральне місце у підтриманні політичних відносин між групами, що розрізняються мовами, географією, традиціями, політичною приналежністю. Нині ми спостерігаємо той феномен, що дипломатія частково перекинулася на телебачення та Інтернет, а електронні ЗМІ стали, часто з усвідомленою метою, втручатися у міждержавні питання, перебираючи на себе, у певному розумінні, функції дипломатії. Таким чином, зв'язок інформаційного виміру та міждержавних відносин є очевидним.
Причини, що дають підстави говорити про збільшення впливу мас-медіа на міжнародну політичну культуру та політику. Питання, яке є частим об'єктом дискусій у теорії комунікацій взагалі: чи впливають засоби масової комунікації на дійсність і на