РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ............................................................................... 77
2.1 Організація і методика проведення експериментальної роботи......................................................................................... 77
2.2 Реалізація технології формування творчого ставлення студентів до професійних знань...................................................... 88
2.3 Аналіз результатів експерименту............................................... 119
Висновки до другого розділу........................................................................ 149
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 159
ДОДАТКИ....................................................................................................... 178
ВСТУП
Реформа вищої школи України відбувається в умовах кардинальних змін соціально-економічних відносин та інтеграції нашої країни в світову економіку. У зв'язку з цим фахова освіта спрямовується на забезпечення професійно-творчої самореалізації особистості, соціальної значущості та престижності знань, що сприяє формуванню інтелектуального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства, визначає рівень соціального та науково-технічного прогресу.
Сучасний етап розвитку українського суспільства є етапом перетворень, оновлення усіх сфер життєдіяльності, пошуків шляхів вирішення найважливіших суспільно-економічних та політичних проблем, які виникають в умовах переходу до ринку. Системна перебудова народного господарства, приватизація виробництва неминуче тягне за собою зміни в змісті та організації праці. Поруч з великими промисловими об'єднаннями виникають дрібні підприємства, які створені на недержавній, (кооперативній і приватній) формах власності, де кожен робітник може брати участь у прийнятті важливих рішень і здійсненні підприємницької діяльності. Зростає питома вага невиробничої сфери: торгівлі, посередницької та банківської діяльності та ін. Усі ці процеси відбуваються в умовах переходу до ринкових відносин, що зумовлює необхідність піднесення ролі економічної освіти й науки у вирішенні складних проблем сьогодення.
Прагнення до прогресу природне для суспільства, природне й те, що досягти його можна, удосконалюючи, у першу чергу, трудові відносини. Новим трудовим відносини потрібні нові типи робітників з зовсім новим, творчим ставленням до праці. Не сформувавши його, неможливо розвинути у майбутніх спеціалістів економічну культуру і економічне мислення, поведінку ринкового етапу розвитку економіки. Напружена соціально-економічна ситуація вимагає серйозного оновлення системи економічної освіти і професійної орієнтації. Усе це потребує докорінного вдосконалення системи економічної освіти.
Теоретичною основою процесу професійної підготовки спеціалістів економічних спеціальностей становлять праці учених з філософії освіти (Б.Гершунський, І.Зязюн, В.Краєвський, В.Лутай та ін.); теорії цілісного освітнього процесу (Ю.Бабанський, В.Лозова, В.Сластьонін, Т.Шамова та ін.); змісту економічної освіти (І.Іткін, О.Комишанченко, В.Мадзігон, А.Нісімчук, Л.Пономарьова, В.Попов, І.Прокопенко та ін.); економічного виховання (О.Автономов, О.Кирилова, Н.Кулакова, М.Малиш, В.Шемякін та ін.); економічного мислення (В.Васильєв, С.Лукаш, О.Падалка, В.Розов, І.Сасова, І.Смолюк, М.Тименко, Д.Тхоржевський, О.Шпак та ін.).
Аналіз праць доводить, що в сучасних умовах від працівників практично усіх сфер діяльності вимагається високий рівень творчої активності, уміння швидко орієнтуватися в нових технологіях і адаптуватися до них, дієво використовувати отримані знання в професійній діяльності. При підготовці фахівців вищої кваліфікації реалізація цих вимог об'єктивно вимагає формування спеціаліста як творчої особистості. Відомо, що значущість і престиж професії в суспільстві багато в чому залежить від рівня творчого потенціалу фахівця. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання, пов'язані з удосконаленням підготовки майбутніх спеціалістів у вищій школі.
Результати досліджень Л. Виготського, Б. Ельконіна, П. Гальперіна та інших психологів переконливо свідчать, що творча діяльність притаманна багатьом особистостям. Для розвитку якостей, властивих творчій особистості, необхідні не тільки природні задатки, але й сприятливі педагогічні умови, нові освітні технології. Мотивація до творчості виступає, насамперед, як прояв стійких особистісних рис, а також як віддзеркалення тих умов, у яких перебуває особистість. Все це свідчить про можливості формування даних рис за допомогою спеціально організованих дидактичних впливів у процесі засвоєння професійних знань.
Значний внесок у вивчення закономірностей формування творчої особистості зробили такі вчені-педагоги як В.Алфімов, В.Андрєєв, І.Волощук, Ф.Гоноболін, В.Кан-Калік, Н.Кузьміна, М.Лазарєв, А.Маркова, Р.Нізамов, А.Пономарьов, М.Поташник, І.Раченко, С.Сисоєва, В.Сластьонін та ін. У їхніх працях підкреслюється, що для плідної професійної діяльності, крім глибоких знань, також потрібні розвинене творче мислення, здатність по-новому бачити звичайне та встановлювати асоціативний зв'язок з дійсністю, уміння долати заангажованість і функціональну фіксованість.
Дослідження А.Бойко, В.Буряка, Т.Дмитренко, В.Євдокимова, ОКоваленко, Н.Кузьміної, Я.Пономарьова, В.Сластьоніна, Г.Троцко та інших учених засвідчили, що випускники вищих педагогічних навчальних закладів володіють досвідом творчої діяльності та суттєво відрізняються від фахівців, що мають досвід лише репродуктивної діяльності, яка виконується за зразком або готовою інструкцією. Вони самостійно розкривають різноманітні властивості виховного та освітнього процесів, відкривають нові сторінки в педагогічних явищах, узагальнюють результати досліджень, знаходять загальні закономірності та оригінальн