РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ НА ЕЛЕКТОРАЛЬНИЙ ВИБІР
В умовах демократії, на перший план, виходить проблема оптимізації формування і функціонування політичних інститутів. Загальне виборче право може бути причиною електоральних випадковостей, тому існування політичних партій полегшує завдання професійного підбору кадрового складу представницьких органів влади та конкретизує відповідальність за прийняті рішення. Але вплив суб'єктів політичних процесів на виборців потребує своєрідної логіки дій.
Продуманість "пакування" та символізації раціональної програми, врахування особливостей сприйняття виборцями політичних суб'єктів здійснюється в іміджі політичної партії, що сприяє ефективності функціонування політичної системи та адекватній реалізації управлінських функцій електоратом.
Створення іміджу політичної партії є нагальною потребою проведення ефективної виборчої кампанії. В свій час, Г.Тард зазначав, що в нову епоху панування засобів масової комунікації, "партії-борці" будуть витіснені "партіями-публіками", які орієнтуються не на безпосередній контакт з спільнотами, а опосередковано впливають на розрізнені виборчі угрупування, віртуальним об'єднані через медіа системи.
Головне в іміджі партії - змістовна складова, яка має більше значення ніж режисура і передвиборний сценарій, та наявність харизми лідера, без якого партія не може розраховувати на позитивні результати виборів.
У Франції, Росії, Україні провідну роль відіграють особистості під час передвиборної кампанії. Хоча проголошена позиція, стверджуюча необхідність прийняття пропорційної системи виборів, створює грунт для посилення ролі і значення політичних партій в Україні.
Розробка іміджу політичної партії досить складний технологічний процес. Він повинен врахувати історичний досвід країни, мовну адекватність виразу ідеологічних спрямувань, соціальних та економічних інтересів як стрижня політичної позиції партії. Важливе значення в цьому процесі набуває завдання створення харизматичного ореолу іміджу лідера.
Попереднє дослідження демонструє ірраціоналізм електорального вибору. Враховуючи цей факт, за допомогою політико-психологічних методик стає можливим створити зрозумілу "мову образів", яка "вражає" виборців в серце і не напружує мозок.
Конструювання іміджу політичної партії є відповіддю на недостатньо розвинені можливості пізнання більшості виборців. Це передбачає дотримання логічної послідовності заходів по формуванню і утриманню позитивного образу партії. Мова не йде про прихильність до маніпулятивної схеми впливу, а стверджується необхідність розробки "пакету" політичних характеристик, об'єднаних навколо конкретних соціально-економічних, політичних, духовних інтересів адресних елективних груп.
2.1 Імідж політичної партії у сучасних стратегіях формування виборчих переваг
Маркетинг політичної партії грунтується на вивченні електорату та розробці відповідної системи комунікативного та пропагандистського впливу на виборців з метою отримання їх голосів.
Етимологія поняття "імідж" сягає латинських коренів латинських слів "imago" та "imitari", що у перекладі значить імітувати. Український дослідник В.Бебик одним з перших у вітчизняній політичній науці запропонував наступне визначення: "Імідж - це образ особистості або соціального інституту, який існує у масовій свідомості. Він може бути більш чи менш адекватним реальному об'єкту, але й сам певною мірою є реальністю у суспільній свідомості" [11, с.50]. У сучасній політичній науці інколи імідж розглядається в якості штучної імітації, чи способу подання зовнішньої форми певного об'єкту, мислимого уявлення про певний об'єкт чи явище, яке формується в масовій свідомості за допомогою паблісіті, реклами чи пропаганди, що є дещо помилковим розумінням, враховуючи об'єктивний аспект його функціонування.
Дослідження іміджу політичних партій має нетривалу історію. Вони з'явились у другій половині ХХ століття в якості цілеспрямованого грунтовного вивчення можливості оптимізації виборчих орієнтацій громадян, внаслідок настання епохи інформаційних технологій, панування мас-медіа, прискорення та ускладнення розвитку соціальних процесів, в яких виборцям важко утримувати власні погляди в межах компетентної думки щодо політичних інститутів та процесів.
Ще в давні часи, політичні діячі застосовували методи формування в уяві оточуючої громадськості позитивних суджень про себе. Варто також згадати діалог Платона, в якому Главкон, політик і авторитетна людина свого часу, проголосив принцип: "краще не бути справедливим, а лиш таким здаватись" [101, с.121-122]. Він дуже влучно помітив значення позитивного іміджу серед громадськості і його відмінність від реальних принципів політики. В сучасний період відстоюють дану позицію прибічники маніпулятивного підходу до побудови іміджу політичної партії.
В основу сучасного розуміння іміджу політичної партії покладено усвідомлення процесу переходу первинної політичної інформації до комунікативних каналів і до виборців. Безпосередня взаємодія неможлива, тому будь-яке політичне повідомлення спочатку узагальнюється до набору специфічних символів, які через поведінку лідерів партії, їх емоції та публічні виступи, перетворюються засобами масової комунікації в імідж, котрий за задумом політичних технологів повинен створити стійку позитивну репутацію про дану політичну силу.
Головним завдання створення іміджевої передвиборної стратегії є врахування цінностей адресної елективної групи, з одночасним ефектним позиціюванням політичної партії на електоральному ринку.
Це обумовлено природою пізнання виборцями електоральних процесів. Відомо, що існує два головних способу визначити власну позицію по відношенню до зовнішніх подій. Першим є раціональне пізнання на основі перевірених досвідом знань, друге - міфологічне, на основі віри в достовірність специфічного відображення ідей, понять, знаків, символів, які трансформуються психікою та життєвою позицією в певний імідж. Як зазначає з ць