РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. МЕТОДИКА ОЦІНКИ РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЙ
Оцінка радіологічного стану сільськогосподарських угідь включає спостереження за:
- характеристиками забруднення радіонуклідами грунтів та сільськогосподарських культур;
- характеристиками природного середовища (природних ландшафтів), які визначають інтенсивність міграції радіонуклідів у системі "грунт-рослина", а також інтенсивність та напрямок процесів перерозподілу радіонуклідів між компонентами природного середовища та їхнього виносу за межі сільгоспугідь. Джерелом цих та інших показників є агрорадіоекологічний моніторинг. Його можна розглядати як систему спостереження, збору, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про радіологічний стан сільськогосподарських угідь з метою прогнозування його змін та забезпечення прийняття управлінських рішень [14, 79, 80].
Метою агрорадіоекологічного моніторингу є оцінка потоків радіонуклідів в межах окремих агроландшафтів, виокремлення місць акумуляції радіонуклідів, вивчення міграційних характеристик. Планування просторової схеми спостережень випливає з ландшафтного різноманіття території досліджень.
Методичною основою агрорадіоекологічного моніторингу є спостереження за формуванням балансів радіонуклідів, характером їх накопичення природною рослинністю в межах типових елементів агроландшафту з подальшою екстраполяцією результатів на всю територію досліджень або її частини на підставі комплексного районування, ландшафтного картографування та прогнозування еволюції ландшафтів. Тому як основа районування території для цілей агрорадіоекологічного моніторингу була використана загальнонаукова ландшафтна карта.
Основний методичний принцип при проведенні районування досліджуваної території для потреб агрорадіоекологічного моніторингу і далі - для оцінки радіоекологічного стану сільськогосподарських угідь, полягає в тому, щоб при переході від більш високої до нижчої таксономічної одиниці районування і навпаки досягти максимально точного відображення особливостей радіоактивного забруднення території та ландшафтно-геохімічних характеристик, що регулюють подальшу еволюцію поля забруднення [68, 81]. На рівні одного або кількох адміністративних районів це виконується за середньомасштабними (1:100000 - 1:200000) топографічною, ландшафтною і грунтовою картами, які детально характеризують рельєф, літологію поверхневих відкладів та грунтово-рослинний покрив, отже напрям та інтенсивність стоку, ступінь закріплення поверхні, водно-фізичні та хімічні властивості грунту.
Після поділу території (зони спостережень) на райони спостережень намічались точки контролю. Райони спостережень характеризуються однорідністю ландшафтних та геохімічних характеристик і порівняно невеликим градієнтом щільності забруднення. Точка контролю - це остання сходинка ділення території. Вона служить еталонною ландшафтною ділянкою районів. Такі точки контролю (опису і пробовідбору) необхідні для вивчення вмісту, розподілу і міграції радіонуклідів в грунтах, рослинах та інших об'єктах довкілля [42].
Для виявлення напрямку міграції, прив'язки до джерела забруднення і визначення впливу природних (ландшафтних, метеорологічних) факторів на розвиток міграційних процесів відстань між точками контролю вибиралась така, щоб результати вимірювання корелювались між собою. Точки попередньо наносились на карту-схему в камеральних умовах, використовуючи накладання топографічних, ландшафтних, грунтових карт і враховуючи:
- розраховану оптимальну кількість точок для кожного району чи підрайону;
- градієнт щільності забруднення або щільність забруднення;
- відстань від джерела забруднення;
Результатом такого районування є карта-схема зони спостереження, на якій виділені точки пробовідбору (опису). Карти-схеми точок пробовідбору наведені на рисунках 2.1, 2.2, 2.3 і наочно ілюструють, що дослідженнями була охоплена територія, різноманітна як за ландшафтною структурою, так і за рівнями забруднення грунту 137Cs. Легенда ландшафтної карти Народицького району (рис.2.3) наведена у Додатку А.
Після районування і формування сітки точок контролю проводились дослідження, результати яких дозволили дати первинну оцінку радіоекологічного стану сільськогосподарських угідь у зоні спостереження: виявити приоритетні для даної території забруднювачі, визначити бар'єри на шляху міграції радіонуклідів, оцінити рівень забруднення території, тощо. На кожній точці опису характеризується положення на формі та елементі рельєфу, закладається грунтовий розріз, відбираються зразки грунту та біологічних об'єктів.
Рис. 2.1. Топографічна карта Народицького району з точками пробовідбору
Рис. 2.2. Карта щільності забруднення грунту 137Cs території Народицького району з точками пробовідбору
Рис. 2.3. Ландшафтна карта Народицького району з точками пробовідбору.
2.2. Методи відбору проб
Обгрунтування та вибір дослідних ділянок. З метою встановлення кількісних показників, що характеризують інтенсивність кореневого надходження радіоцезію у фітомасу типових ценозів виведених угідь Народицького району дослідженнями були охоплені типові елементи ландшафтної структури. Щоб забезпечити репрезентативність точок пробовідбору, вони вибирались з урахуванням рівнів забруднення грунтів, різних за типом, механічним складом та ступенем оглеєння і їхньої антропогенної трансформації, що визначає наявність того чи іншого, природного, напівприродного або культурного рослинного покриву. Виходячи із поставлених задач, в лісових ценозах та агроценозах, що використовуються, дослідження не проводилися. Польові роботи на досліджуваній території здійснювались протягом весняно-літнього періоду 1998-2001 рр.
На вибраних для обстеження дослідних майданчиках відповідно до встановленого регламенту реперної сітки одночасно відбирались спряжені зразки грунту та рослинності згідно загальноприйнятої методики [81, 95, 128]. Під час пробовідборів здійснювався ландшафтний
- Київ+380960830922