РОЗДІЛ 2
Об'єкти та методика досліджень
2.1. Мета і задачі дослідження
Мета дослідження - агроекологічне обґрунтування оптимізації розміщення виноградних насаджень і деяких агротехнічних параметрів для забезпечення сталого виробництва винограду.
Для досягнення вказаної мети визначено основні завдання досліджень:
- визначити сучасний агротехнічний стан виноградних насаджень та рівень екологізації виноградарства шляхом експедиційних обстежень, вишукувань, збору й аналізу статистичних даних по кожному господарству Овідіопольського району;
- розробити по кожному карти мікроклімату, рельєфу, ґрунтових умов, та комплексну ампелоекологічну карту;
- розробити рекомендації для удосконалення проектування закладання виноградників та агробіоекологічні паспорти для основних технічних і столових сортів винограду;
- встановити параметри основних агротехнічних прийомів при безшпалерній системі ведення кущів;
- розробити програму щодо розміщення насаджень та розвитку виноградарства в Овідіопольському районі Одеської області до 2015 року.
2.2. Об'єкти досліджень, джерела інформації і загальні методичні підходи
Об'єкт дослідження - виноградний ландшафт.
Джерелами інформації були матеріали геоморфологічних, топографічних, землевпорядних, агрохімічних і кліматичних вишукувань, їх картограми та супровідні матеріали, звіти науково-дослідної роботи наукових і проектних установ, а також дані економічного аналізу господарств, спеціальна література.
Для визначення стану виноградних насаджень у 2000 році проведено експедиційне обстеження базових господарств та господарств, в яких на перспективу передбачається розвиток виноградно-виноробної галузі. Склад експедиції: спеціаліст - виноградар, агрохімік-грунтознавець, інженер-землевпорядник, економіст, лаборанти за участю спеціалістів господарства. Всього обслідуванням було охоплено 13 господарств різних форм власності.
На кожній ділянці визначали: сорт винограду, рік і схему садіння, площу, особливості рельєфу та ґрунтових умов, вид шпалери, формування кущів, зрідженість насаджень, агротехнічний стан виноградника (ступінь сформованості кущів, навантаження пагонами та гронами, сила росту кущів, обробіток грунту, внесення добрив, ураження рослин хворобами та шкідниками тощо), урожайність та якість винограду на ділянці за останні 2-3 роки.
По кожному господарству зібрані матеріали, що характеризують розвиток виноградно-виноробної галузі за 1996-1999 рр., також були використані матеріали перепису виноградників у 1998 році.
У роботі використані архівні матеріали топографічних і ґрунтових досліджень господарств Овідіопольського району, виконані Одеським філіалом інституту землеустрою ("Технічні звіти по коригуванні матеріалів великомасштабних обстежень грунтів Овідіопольського району" [архівні номери 1-143-86, 1а-112-27, 1а-111-16, 1а-108-96, 1а-109-19, 1а-110-42, 1а-109-83, 1а-109-18], архів Одеського філіалу Інституту землевпорядкування УААН), а також проведено коригування вищеназваних досліджень лабораторією агрохімії Інституту виноградарства і виноробства ім..В.Є.Таїрова
Досліджувана територія в залежності від ландшафтних, ґрунтових та мікрокліматичних умов розділялась на підзони однорідні за методами оцінки екологічних факторів.
Для оцінки екологічних факторів при виборі територій під виноградники
на підставі детального аналізу літературних джерел [6, 7, 52, 57, 58,89, 143, 197] були визначені такі методологічні підходи:
- територія вирощування виноградників розглядається, як єдина комплексна біогеосистема (ампелобіогеоценоз), основні компоненти якої - екологічні фактори вирощування винограду: рельєф, мікроклімат і ґрунтовий покрив;
- кількісне вивчення і картографування просторової мінливості кожного з екологічних факторів і виявлення їх взаємозв'язку;
- складання комплексних ампелоекологічних картограм для виділення оптимальних за екологічними ресурсами ділянок для певних сортів винограду в межах господарств і району;
- проведення екологічного аналізу виділених територій, який обумовить найбільш ефективне розміщення сільськогосподарських угідь, вибір сортів підщепи та прищепи, спеціалізацію, напрямок використання продукції.
У дослідженнях з екології винограду відсутній контрольний варіант, тому результати досліджень по кожній ділянці і сорту оцінюються в порівнянні з іншими ділянками і відшукуємо найкращий варіант.
Градації показників при вивченні та картографуванні кожного з основних екологічних факторів проводили на основі функціональної екологічної біоіндикації сортів винограду і класифікації за зимостійкістю та строками дозрівання (Агроуказания по виноградарству, 1989) [ 5 ].
Агрокліматичні показники дають кількісну оцінку таких необхідних умов життєдіяльності, як світло, тепло та волога. Важливість урахування цих ресурсів також обумовлюється їх значною просторово-часовою мінливістю під впливом типу та елементів рельєфу ґрунтового покриву та наявністю водоймищ, відстанні до них. При виконанні роботи використано основні методи оцінки агрокліматичних ресурсів стосовно до вирощування винограду, викладені в працях [Давитая Ф.Ф., 1948][64], а також методи оцінки просторової мінливості під впливом неоднорідностей підстиляючої поверхні (мікрокліматична мінливість) з уточненням та деталізацією Синявського П.В. (1982) [ 198], Годельмана Я.М. (1990) [ 54], Міщенко З.А. (1988) [ 141 ], Ляшенко Г.В. (2001) [ 120 ].
Також використані методичні рекомендації виділення кліматичних зон в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях, розроблені Підгорною С.В., Овчінніковою Л.П., Суздаловою В.І.[171].
При складанні картограми теплонебезпеки територія поділяється ізотермами з кроком 2,50С, що відповідає показникам класифікації сортів винограду по зимостійкості.
Діапазон властивостей грунтів тієї чи іншої таксономічної одиниці цієї класифікації не відповідає діапазону показників придатності грунтів для виноградної рослини. Тому нам