Ви є тут

Теоретико-методичні умови формування професійного усного мовлення іноземною мовою студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Автор: 
Румянцева Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003477
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ І ПЕРЕВІРКА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
2.1. Труднощі формування іншомовних граматичних механізмів у процесі спілкування
У контексті нашого дослідження необхідним є виявлення труднощів засвоєння граматичних явищ, здійснення порівняльного аналізу граматичних явищ двох контактуючих мов з метою визначення меж їхньої подібності чи відмінності, що дозволить розподілити іншомовний граматичний матеріал з урахуванням специфіки трьох видів навичок і визначити способи і засоби, що дозволяють ефективно формувати граматичні механізми.
Успіх у вивченні іноземної мови багато в чому залежить від рівня володіння її граматичною будовою. Практика показує, що не всі граматичні явища англійської мови засвоюються однаково. Це підтверджує різна кількість помилок, що допускаються студентами під час продукування мовлення. У цьому зв'язку виникає думка, що кожна граматична одиниця містить у собі різний ступінь труднощів, що з'являються під час її вивчення. Одні граматичні явища засвоюються без особливих утруднень і в межах запланованого навчального часу, тим самим усуваючи виникнення помилок у мовленні студентів. Інші ж вимагають значних зусиль, і все ж, протягом порівняно тривалого часу студенти допускають помилки під час використання цих граматичних явищ у своєму мовленні, а деякі студенти так і не взмозі досягти викорінення їх до закінчення курсу вивчення іноземної мови. Тому не викликає сумніву факт, що труднощі, які виникають під час оволодіння граматичною стороною мови, яка вивчається, обумовлені особливостями її будови і, насамперед, залежать від рівня подібності чи відмінності іншомовних граматичних явищ з їх аналогами у рідній мові. У зв'язку з цим вважаємо необхідним визначити цю залежність. З цією метою нами був проведений діагностуючий зріз, яким було охоплено 300 студентів I-II курсів філологічного факультету та факультету вчителів початкових класів Бердянського державного педагогічного університету, які навчалися за спеціальністю 7.0101.02 - "Педагогічна освіта.Початкове навчання: мова та література (Англійська мова)", а також за спеціальністю 7.0305.01 - "Педагогічна освіта.Українська мова та література: Мова і література (Англійська мова)". Зрізи проводилися в групах наприкінці навчального року, коли студенти вже повинні були опанувати граматичний матеріал відповідного семестру.
Мета дослідження полягала у встановленні характеру впливу рідної мови на процес оволодіння англійською мовою, а також у з'ясуванні міри цього впливу, що виявляється на граматичному рівні.
У ході дослідження перевірялася така гіпотеза: ступінь впливу рідної мови на процес оволодіння англійською мовою виявляється по-різному в залежності від рівня подібності чи відмінності контактуючих граматичних явищ.
Для перевірки ми обрали запис виконання завдань на магнітофонну плівку. Студентам було запропоновано перекласти з рідної мови на англійську десять речень. Відомо, що речення є базовою одиницею мовленнєвих висловлювань. Ми виходили з припущення, якщо студент може правильно в мовному (у тому числі граматичному) відношенні оформити ізольовані речення, то він зможе також сформулювати правильно своє мовленнєве висловлювання у мовному відношенні. Вибір граматичного матеріалу як об'єкта контролю здійснювався з урахуванням програмових вимог для початкового етапу навчання. Крім того, зрізи передбачали такі завдання, у яких спеціально було підібрано граматичні явища, які представляють певні труднощі для студентів, і, отже, могли виявити помилки. Студентам були запропоновані нескладні ізольовані речення. У деяких з них були зняті лексичні труднощі, тому що в даному разі нас цікавила граматична сторона оформлення речень. Ми зробили таке припущення: якщо студенти допускають помилки під час виконання мовних вправ у полегшених умовах, то тим більше їх буде в усномовленнєвих висловлюваннях, коли їм прийдеться одночасно вирішувати завдання мовного і смислового характеру.
Зразки запропонованих завдань рідною мовою було складено диференційовано на вивченому лексичному і граматичному матеріалі. У даному разі, ми вважали доцільним узагальнити найбільш типові помилки, допущені студентами у всіх експериментальних групах, і представити їх в отриманих зразках мовних продуктів. При узагальненні не враховувалися помилки, які зустрілися лише один раз, тому що ми вважаємо їх нетиповими.
У процесі підготовки завдань ми не врахували всі можливі труднощі, їх виявили проведені зрізи. Серед деяких, теоретично передбачених помилок і потім підтверджених роботами студентів, з'явилися й інші типові помилки, що нами прогнозувалися: 1) неправильне вживання дієслова-зв'язки; 2) перенос набутого мовленнєвого досвіду у рідній мові на англійську без урахування його специфіки: побудова питальних і заперечних речень без допоміжних дієслів; 3) прояв помилкового досвіду в англійській мові в плані вживання іменників у множині та однині; 4) неадекватне вживання прийменників; 5) неправильне вживання артиклів.
За підсумками аналізу результатів проведених зрізів удалося встановити типові помилки, допущені студентами під час виконання запропонованих завдань. Розглянемо ці помилки і причини їхнього виникнення через призму питань, досліджених вище.
1. Неправильне вживання дієслова-зв'язки, яку опускають там, де вона потрібна: She at home now; вставляють там, де в цьому немає необхідності: I am agree with. Це - досить поширена помилка, особливо коли український варіант вимагає використання дієприкметника, а не особової форми дієслова ("я згоден").
2. Порушення порядку слів у питальному реченні без допоміжного дієслова. Помилки, виявлені під час перекладу таких речень, склали 22% від їхньої загальної кількості. Правильно виконали завдання лише 17% студентів, котрі виконували завдання.
Порядок слів англійського питального речення відрізняється від порядку слів стверджувального речення позицією присудка чи його іменної (дієслівної) частини