РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика груп хворих
На наш погляд, клінічні дослідження найбільш важливі для визначення можливості застосування мостоподібних протезів з опорою на імплантати, а лабораторні методи дозволяють уточнити або підтвердити те, що спостерігається в клініці.
З метою вирішення поставлених завдань під нашим спостереженням перебували 82 пацієнти у віковому інтервалі від 20 до 54 років. Вони були розподілені на три групи:
першу - контрольну групу - склали 23 особи з інтактними зубними рядами. Клінічні огляди в групі завершені лабораторними дослідженнями, результати яких використані як матеріал для порівняння з аналогічними даними клінічних груп;
у другу - клінічну групу (31 особа) увійшли пацієнти з включеними дефектами зубних рядів, а третю клінічну групу склали 28 осіб із кінцевими дефектами зубних рядів. За віком і статтю досліджені пацієнти розподілилися таким чином (табл.2.1.1.).
Становлять інтерес дані про характер включених і кінцевих дефектів у пацієнтів 2-ї і 3-ї клінічних груп, які ми наводимо у таблиці 2.1.2.
Пацієнтам 2-ї і 3-ї клінічних груп у різний термін були проведені операції імплантації, для чого використані гвинтові імплантати із титанового сплаву Ti-6 Al-4V (BT-6) відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 5832/3-78 і стандарту США AS TM 136-84 системи "Vitaplant" діаметром від 2,5 мм до 4 мм, виготовлені фірмою "Vitadent" (м. Запоріжжя).
Установку імплантата здійснювали у зв'язку з побажаннями пацієнтів мати можливість ортопедичного лікування незнімними конструкціями в тих випадках, коли інші альтернативні методи не давали такої можливості.
Таблиця 2.1.1
Розподіл пацієнтів за віком і статтю
Групи
дослідженихВікові групи і стать
Всього по групах20-3435-4445-54чоловікижінкичоловікижінкичоловікижінкиабс.%абс.%абс.%абс.%абс.%абс.%абс.%1 (контрольна)44,933,622,444,922,489,82328,02 (включені дефекти)56,167,333,656,144,989,83137,83 (кінцеві дефекти)44,978,611,233,667,378,62834,2Всього1315,91619,567,21214,61214,62328,282100
Таблиця 2.1.2
Кількість включених і кінцевих дефектів зубних рядів
ЩелепаВключені дефекти зубних рядівКінцеві дефекти зубних рядів
Всього1 зуб
2 зуби3 зуби і більше1 зуб2 зуби3 зуби і більшеабс.%абс.%абс.%абс.%абс.%абс.%абс.%
верхня1212,666,388,46
6,377,47
7,446
48,4
нижня 88,412
12,66
6,388,48
8,477,44951,6
Всього2021,11818,91414,71414,71515,91414,7
95
100
Імплантати цієї системи дозволені до застосування в стоматологічних клініках (висновок головного санепідуправління МОЗ України №5.05.07 - 133/4245 від 28.08.2001). Якість продукції підтверджена "Свідоцтвом про державну реєстрацію" МОЗ України №74/202 (рис.2.1.1).
Рис. 2.1.1. Гвинтовий імплантат та інструменти для проведення
операції імплантації.
Показання до вибору кожного імплантата обумовлені станом ротової порожнини і кісткової тканини в ділянках імплантації.
До початку хірургічних втручань усім пацієнтам були проведені клінічні і лабораторні дослідження, що дозволило отримати об?єктивну інформацію про їхній загальний стан та стан ділянки імплантації з урахуванням майбутньої ортопедичної конструкції (Додаток А).
Хірургічні та ортопедичні втручання виконувалися безпосередньо автором у стоматологічній поліклініці Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).
2.2. Методика хірургічного та ортопедичного втручання
Операції імплантації виконані під місцевим знеболюванням і мали свої особливості. У хірургічному втручанні розмір і форма розрізу слизово-окісного шматка залежали :
* від величини дефекту зубного ряду;
* від топографії дефекту;
* від виду імплантації (двох- чи одноетапна).
При поодиноких включених дефектах зубного ряду застосовувалися П- подібні або круглі вікончасті розрізи. Вони створювалися за допомогою спеціального механічного або ручного перфоратора - мукотома.
При середніх та великих дефектах зубних рядів - лінійні розрізи, які проходили по вершині альвеолярного гребеня або ближче до його орального чи вестибулярного скату.
Маніпуляція проводилася зігнутим прямим або кутовим распатором. Оголялася переважно вершина і вестибулярна частина альвеолярного відростка. З метою меншої травматизації язикову частину шматка відшаровували тільки частково. Для розширення рани використовували крючки Фарабефа або сплощену частину титанового наконечника хірургічного відсмоктувача.
За необхідності користувалися кулястим бором, діаметр якого не перевищував діаметр імплантата. Іноді для цього використовували списоподібний бор. Усі етапи з використанням обертального різального інструмента супроводжувалися обов'язковою безперервною подачею стерильного фізрозчину (швидкість подачі - приблизно 100 мл/хв.). Швидкість обертання інструмента була в межах 1000-1500 об/хв.
Два сусідні імплантати не встановлювали ближче 3 мм один від одного. В іншому разі виникає ризик утворення між ними зони суцільного некрозу кісткової тканини, що погіршує первинну фіксацію і загрожує позитивним наслідкам імплантації в цілому (рис. 2.2.1).
Рис. 2.2.1. Установка імплантатів.
"Пілотна фреза", або фреза Ліндемана, вставлялася у створене кулястим бором заглиблення і занурювалася в необхідне положення та на потрібну глибину відповідно до заданих заздалегідь орієнтирів.
Такими орієнтирами були коронки сусідніх зубів, супраструктури сусідніх імплантатів, вестибулярна й оральна поверхні альвеолярного відростка кістки, а також