РОЗДІЛ II
ОЦІНКА СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ
2.1. Соціально-економічні умови формування доходів сільського
населення
Особливості формування доходів сільського населення пов'язані з низкою об'єктивних чинників, а саме: різноманіттю природнокліматичних умов; непостійністю цін і доходів в сільськогосподарському виробництві, що пов'язано з природними факторами та кон'юнктурою ринку; конкурентним середовищем у сільському господарстві і високим ступенем монополізації у ресурсовиробляючих і переробних галузях агропромислового виробництва; низькою привабливістю інвестування аграрного виробництва через специфіку відтворювального процесу; потребою в екологізації сільського господарства; особливостями у формуванні соціальної інфраструктури села. Внаслідок структурних змін, здійснених у процесі аграрної реформи, сільські жителі почали отримувати доходи від власності на землю та майно колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.
Слід відмітити, що передача землі й майна у приватну власність стала для сільських жителів новацією, до якої вони не були готові. Праця в колгоспах гарантувала хоча й малу, але стабільну оплату. Крім того, у розпорядженні колгоспів знаходились технічні засоби, що дозволяли механізувати та автоматизувати виробничі процеси у рослинництві і тваринництві. Отже, людина, що працювала в колгоспі, продавала тільки свою робочу силу. В ході реформування колгоспів сільські жителі отримали у власність землю без належного технічного забезпечення для її обробки. Майно, що мали колгоспи, орендуються як правило, тими особами, що мали змогу його взяти.
Ситуація в аграрному секторі погіршується диспропорціями, що спостерігаються між містом і селом. Так, починаючи з 1913 року, кількість сільського населення постійно зменшується, що відбито на рис. 2.1.
Рис. 2.1 Динаміка сільського та міського населення в Україні (за даними статистичного збірника)
На рисунку 2.1 наочно видно, що кількість сільського населення з 1913 року по 2001 рік зменшилась майже в 2 рази і продовжує зменшуватися, що є наслідком об'єктивного процесу поглиблення суспільного поділу праці і підвищення її продуктивності.
Слід відмітити, що структура наявного населення за місцем проживання вкрай нерівномірна в розрізі областей України, що подано на рис. 2.2.
Аналіз даних рис. 2.2 свідчить, що структура населення України за місцем проживання диференційована по регіонах держави. Зокрема, Кіровоградська область має 38,69% сільського населення, тоді як в середньому по Україні ця цифра складає 31,96%. Отже, це дає можливість віднести область до сільськогосподарської.
Є необхідність диференційованого підходу для визначення та прогнозування економічних показників на рівні областей, що стосується зокрема доходів населення.
Розглянемо Кіровоградську область, як складову України в цілому в розрізі аналізу населення.
За станом на 1 січня 2001 року наявне населення регіону склало 1152,9 тис. чол., що дорівнює 2,33% в загальній кількості населення України (рис. 2.3).
Рис. 2.3 Регіональний розподіл наявного населення України за 2001 рік
Щільність населення в Кіровоградській області станом на 1.01.2001 року склала 47 чол. на 1 км2. Менший показник мають лише дві області України: Херсонська (43 чол. на 1 км.) та Чернігівська (40 чол. на 1 км.). Кіровоградська область має негативний розподіл постійного населення за основними віковими групами.
Так, за станом на 01.01.2001 року кількість населення молодшого за працездатний вік склала 219,8 тис. чол. (або 19,3% від загальної кількості), старшого за працездатний - 285 тис. чол. (25%), працездатного - 636,3 тис. чол. (55,7%). В цілому по Україні частка вищезазначених груп населення складає відповідно 18,7%; 23,4% та 57,9% (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка розподілу постійного населення України за віком
(за даними статистичного щорічника України с.318-319)
Із загальної кількості населення у віціВсього, %Міське, %Сільське, %На 1.01.2000На 1.01.2001На 1.01.2000На 1.01.2001На 1.01.2000На 1.01.2001Молодшому за працездатний19,418,718,818,020,920,4Працездатний
57,257,960,561,250,151,0Старшому за працездатний23,423,420,720,829,028,6
В табл. 2.1, а також на рис. 2.4 і рис. 2.5 подано розподіл постійного населення за основними віковими групами в місті і селі.
Аналіз даних табл. 2.1 та рис. 2.4 і 2.5 показує, що в селі склався негативний розподіл постійного населення за основними віковими групами. Так, кількість працездатного сільського населення за станом на 1.01.2001 року складає 51%, тоді як аналогічний показника у місті 61%. Що стосуються такої категорія як пенсіонери, то їх кількість в селі на 1.01.2001 року перевищує аналогічну у місті на 8%.
В табл. 2.2 наведена динаміка структури грошових доходів домогосподарства.
Так, в 1999 році доход сільського домогосподарства складав 70,44% доходу домогосподарства в місті. А в 2000 та 2001 році цей показник відповідно дорівнював 80,79% та 81,40 .
Рис. 2.4 Розподіл міського Рис. 2.5 Розподіл сільського населення за віком на 1.01.2001 р. населення за віком на 1.01.2001 р.
Тобто, рівень доходів на селі дещо наближується до міста, але станом на 2001 рік він складає лише від доходу в місті.
Структурні зрушення у грошових доходах населення України в 2001 році порівняно з 2000 та 1999 характеризуються:
* зменшенням частки оплати праці відповідно з 36,2% у 1999 році до 34,5% у 2000 році та 34,9% у 2001 (у місті аналогічний показник відповідно зріс з 59,0% до 61,9%, а в 2001 році зменшився до 60,7%);
* зменшенням питомої ваги доходів від підприємницької діяльності відповідно з 3,0% у 1999 році до 2,5% у 2000 році та її збільшенням у 2001 році до 2,8% (у місті - відповідно зменшився з 4,6% до 3,9% та збільшився у 2001 році до 4,5%);
* зменшенням частки