РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВАНЯ
ОСНОВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ПІДЛІТКІВ
У ПОЗАКЛАСНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Позакласні заняття в системі навчально-виховної роботи з виховання основ здорового способу життя школярів
При розробці та обґрунтуванні концепції валеологічного виховання підлітків засобами позакласної виховної роботи ми спиралися на ідеї структурного аналізу здоров'я людини (І.І.Брехман [38]), на уявлення про онтогенетичний розвиток її мотиваційної сфери (А.Х.Маслоу [133], К.Р.Роджерс [175], П.В.Симонов [185]), які уможливлюють глибше зрозуміти сутність фізичних, психічних, соціальних, духовних компонентів здоров'я та визначити педагогічні умови їхнього формування в процесі освітньої діяльності. При цьому ми враховували фізіологічні закономірності розвитку дітей (І.А.Аршавський [12], Г.Л.Апанасенко [9]), провідні принципи вітчизняної психологічної науки (принципи індивідуального, діяльнісного й системного підходів у вивченні психічних властивостей та станів особистості) (Б.Г.Ананьєв [3], О.М.Леонтьєв [119], С.Л.Рубінштейн [178] та ін.), наукові положення гуманістичної психології, головною метою якої є здоровий творчий індивід, а як основний фактор розвитку людини розглядається її внутрішня потреба до самоактуалізації (A.Маслоу, К.Р.Роджерс), гуманістичні традиції вітчизняної школи: дуже корисні практичний досвід та погляди Л.М.Толстого, К.Д.Ушинського, П.Ф.Лесгафта, В.О.Сухомлинського, С.Т.Шацького, сучасні наукові й практичні досягнення в галузі гуманізації вітчизняної системи освіти, а саме концептуальні положення особистісно орієнтованої освіти (І.Д.Бех [25], Зязюн І.А. [96], Г.К. Селевко [181], І.С. Якиманська [221] та ін.).
Наше дослідження свідчить, що виховання здорового способу життя молодших підлітків можливе за умови, якщо воно буде здійснюватися на основі особистісно зорієнтованого підходу й сприятиме формуванню у школярів мотиваційно-смислової основи здорового способу життя; навчить підлітка відповідально ставитися до власного здоров'я й здоров'я оточення як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей [25, 87, 161]. Досліджуючи психологічні аспекти розвитку особистості школярів, І.Д. Бех зазначав, що особистісно зорієнтоване виховання продукує психологічну свободу динити, а також виробляє іншу систему цінностей. Під час цього складається ситуація, при якій учень може розраховувати свої сили та дії, а також розввивати творчі здібності. Даний підхід спонукає учнів до самостійної діяльності щодо збільшення резервів свого здоров'я та формування індивідуального валеологічно обгрунтованого способу життєдіяльності [12, 25, 37]. Саме в підлітковому віці починає активно формуватися індивідуальний спосіб життя, від якого в майбутньому значною мірі залежить здоров'я особистості, тому що в перехідний період дуже важливо научити підлітка зміцнювати власний організм та керувати своєю психікою й поведінкою [121, 157].
Виховні ситуації, які створюються в рамках особистісно зорієнтованого виховання, мають забезпечити розвиток такого рівня свідомості, який би спонукав підлітка до самопізнання і самоактивності з тим, щоб він став творцем власного духовно богатого, здорового життя.
Ми розглядаємо особистісно зорієнтований підхід у вихованні ЗСЖ учнів як навчально-виховний процес, що надає можливість кожному вихованцю усвідомити себе особистістю, відповідальним суб'єктом власного фізичного, психічного, духовного розвитку, і, спираючись на свої природні здібності, за допомогою вільного вибору певних засобів досягнення визначеної мети організувати валеологічно обґрунтований спосіб життєдіяльності, що спиятиме саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.
Аналіз закономірностей дозрівання людини та розвитку її потребнісно-мотиваційної сфери показує, що в цьому плані діти молодшого шкільного віку, підлітки, а також юнаки та дівчата значно відрізняються один від одного [87]. І цей факт треба враховувати при побудові їхньої освітньої діяльності.
Якщо в дітей молодшого шкільного віку домінують переважно біологічні потреби в саморозвитку, грі й наслідувані, а також допоміжні потреби у свободі вибору й досвідченості й з урахуванням цього провідними видами діяльності для них є різноманітні ігри, ручна й вербальна творчість (включаючи казкотворення), то в підлітковому віці потреби суттєво змінюються.
У підлітковому віці актуалізуються потреби в самопізнанні та пошуку смислу. Звідси - провідними для підлітків є рефлексивна й смислотворча діяльність, що дають змогу усвідомити свою цінність та індивідуальність. Усвідомлення своєї унікальності повинно проходити не у формі розв'язання приватних навчальних завдань, нав'язаних учителем (як це традиційно відбувається у сучасній школі), а у формі вільного творчого пошуку розв'язання смислових проблем, котрі пов'язані із самопізнанням та розумінням сутності як окремих явищ і процесів, так і самого життя.
На основі вищеназваних теоретико-методологічних положень нами була визначена головна мета формуючого етапу експерименту - засобами позакласної виховної діяльності створити в школі таке рефлексивне середовище, що дасть змогу підліткам пізнати власні фізичні, психічні, статеві особливості, а також вільно (в творчому пошуку) розв'язувати проблеми, пов'язані з розумінням сутності здоров'я, проведенням валеологічного самоаналізу та внесенням необхідних корекцій у власний спосіб життя.
На сучасному етапі розвитку школи в незалежній Україні позакласна робо-
та є однією з найважливіших ланок зв'язку навчання з життям, із змінами, що відбуваються у суспільстві. Ця робота як складова та невід'ємна частина навчального процесу допомагає розв'язувати проблеми підвищення якості знань учнів у вільний від навчання час, готує їх до активної практичної діяльності та сприяє вихованню творчої особистості. Головна педагогічна ідея, що покладена в основу позакласної роботи, це створення умов, які забезпечуть безперервність виховного й навчального процесів, їхню єдність й цілеспрямованість на
- Київ+380960830922