РОЗДІЛ II
ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ
2.1. Організація, умови та методика проведення дослідження
2.1.1. Організація і умови дослідження.
Дослідження проводилось протягом 4-х років з 1998 по 2002 на базі дитячого навчального закладу № 50 м. Одеси. В експерименті брали участь 98 дітей 6 років з 4-х підготовчих груп (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл випробуваних за групами та статтю
Групи Кількість (n) дітей, їхня стать Хлопчики Дівчатка Всього 1-а17 7 24 2-а13 13 26 3-я14 11 25 4-а11 12 23 Всього:55 43 98 Відповідно до принципу однорідності наповнюваності груп за кількісним і якісним складом, всі ті, хто випробувався, були умовно розподілені на контрольну (49 дітей) та експериментальну (49 дітей) групи з приблизно однаковою кількістю хлопчиків і дівчаток в експериментальній групі (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл випробуваних відносно експерименту
Групи Кількість (n) дітей, їхня стать, відношення до експерименту Контрольна Експериментальна Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка 1-а 17 7 - - 2-а - - 13 13 3-я 14 11 - - 4-а - - 11 12 Всього: 31 18 24 25 Поділ на групи відносно експерименту обумовлено необхідністю проведення подвійного порівняльного аналізу з метою визначення ефективності запропонованого шляху корекції відхилень у психічному розвитку й емоційному стані дошкільників, які погано бачать: з вихідними показниками в групах дітей, де проводився експеримент, і з показниками в контрольних групах дітей, де експеримент не проводився.
Були проведені такі етапи експерименту: констатуючий, в якому взяли участь 98 дітей (49 дітей ЕГ та 49 дітей КГ), і формуючий, в якому взяли участь 49 дітей ЕГ. Під час констатуючого експерименту проводилось визначення вихідного рівня пізнавальної діяльності дітей з вадами зору в ЕГ і КГ; аналогічне обстеження проводилося після завершення формуючого експерименту з метою визначення ефективності запропонованої методики активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору. Показниками активності пізнавальної діяльності виступили: сприйняття (колірне, музичне, просторове), мислення (зорово-просторове орієнтування: за вербальною інструкцією; на об'ємних і площинних предметах; конструктивна діяльність, також на об'ємних і площинних предметах); психомоторна сфера: статистична і динамічна (реципрокна) координація; емоційний стан (самопочуття, активність, настрій).
При проведенні констатуючого і формуючого етапів експерименту використовувались одні і ті самі діагностичні методики з метою проведення порівняльного аналізу і можливості виявлення змін у розвитку структурних одиниць пізнавальної діяльності після закінчення формуючого експерименту.
1 група - загальноприйняті методики: "САН (самопочуття, активність, настрій)", розроблена санкт-петербургськими вченими [66] і модифікована для дошкільників Т.П. Вісковатовою в 1997 році [41]; "вивчення конструктивної діяльності", розробленої С.Д. Забрамною в 1985 році і модифікованою Т.П. Вісковатовою в 1996 році [40]; "проба Бондаревського (поза лелеки), спрямована на вивчення статистичної динаміки, критерії за якою розроблені Б.В. Сермеєвим [221]; "Вивчення реципрокної координації (розробленої Н. Озерецьким і Дж. Хедом в 1924 році)" [190].
2 група - модифіковані нами відповідно мети і завдань дослідження загальновідомі методики: "Виконання завдань за мовленнєвою інструкцією", розроблена О.Р. Лурія в 1969 році [4; 146]; "Сприйняття музики та емоцій", що є модифікацією методики "емоційне ставлення до музики", розробленої С.А. Прокофьєвою-Акоповою в 2001 році [190].
Суть модифікації методики "Виконання завдань за мовленнєвою інструкцією" полягала не тільки у зміні назви, що вказувала на напрям дослідження психологічного процесу - "Вивчення зорово-просторового орієнтування за вербальною інструкцією", але й у змісті самих завдань: вони були пов'язані не з малюванням, а з виконанням практичних дій при вживанні в інструкції зорово-просторових прийменників (на, під). Валідність даної модифікації визначалась при співставленні з метою, завданнями і результатами методики О.Р. Лурія "Виконання завдань за мовленнєвою інструкцією", а також з методикою "Зорово-просторове орієнтування" І.А. Поліщука [13]. Надійність визначалась за її коефіцієнтом (r=0,86).
Суть модифікації "Емоційне ставлення до музики" полягало в тому, що з даної методики були взяті основні емоції, що викликаються музикою. Форма їх вияву (метод наукового спостереження) і статистична обробка (за кожний жанр поданої для прослуховування музики 1 бал - усього 5 балів; кожний з випробуваних міг одержати 30 балів - 5 жанрів помножених на 6 видів емоцій). Критеріями прояву емоцій були: міміка, жести, голосові сигнали, рухова активність аж до спроб почати бійку. Валідність даної методики визначалась при співставленні її з методикою С.А. Акопової-Прокофьєвої і методикою САН. Надійність визначалась за коефіцієнтом: r=0,83.
3 група - методики, спеціально розроблені нами для вирішення поставлених завдань дослідження і загальної мети: "Вивчення впізнавання жанрів музики". Методика спрямована на впізнавання вже неодноразово почутої музики при поясненні, до якого жанру вона належить. Кожний жанр музики (фрагмент) подавався три рази і оцінювався в балах. Так, жанр "Дитячі пісні", як такий, що найчастіше чують діти, оцінювався 3 балами; рок-музика - 6 балами, а найрідше подану до прослуховування класичну музику і найскладнішу для впізнавання - 9 балами.
Валідність даної методики визначалась при співставленні з методикою С.Д. Забрамної "впізнавання предметів за формою і кольором". Надійність визначалась за її коефіцієнтом: r=0,88.
Методика "Вивчення зорово-просторового орієнтування" проводилась при використанні зорово-просторових понять (прикметників - ближній, дальній) і прислівників (направо, наліво, кругом), з використання об'ємних (ма