РОЗДІЛ 2
Суспільно-географічна оцінка природно-техногенної безпеки
2.1. Аналіз надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження
Різноманітність суспільно-географічних умов у різних регіонах України, взаємопоєднання груп чинників, які визначають стан природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення, відбиваються на характері НС, які виникають або можуть виникнути на певній конкретній території. При виявленні загальних закономірностей безпечного розвитку суспільства, розробці моделей такого розвитку, визначення міри впливу природно-техногенних небезпек на нього, важливо виділити основні види НС.
Залежно від середовища виникнення озрізняють такі НС, які виникли в літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері, еконосфері, соціосфері, культуросфері, техносфері.
В залежності від середовища виникнення, серед природно-техногенних НС закономірно виділяють природні (прояв небезпечних процесів та явищ) та техногенні (аварії на окремих об'єктах техносфери).
За масштабами впливу та можливими наслідками розрізняють (за просторовим поширенням негативних наслідків) розрізняють:
1. Об'єктні - характеризуються точковим поширенням негативних наслідків. Їх вплив обмежено масштабами об'єкту і можуть бути ліквідовані силами та ресурсами місцевого рівня.
2. Локальні - для таких НС властиве поширення негативних наслідків за межі території, де розміщений цей об'єкт на прилеглу до неї територію. Характерною ознакою є те, що для ліквідації наслідків НС необхідні спеціальні людські, ресурсні резерви управління, як правило, обласного рівня.
3. Субрегіональні - можуть охоплювати значну частину області, всю область, або частину суміжних районів кількох областей, і, також, при значному зосередженні населення на компактній території. Площа ураження може бути не дуже великою, але для усунення негативних наслідків виникнення такої ситуації необхідні ресурси усієї області, а в окремих випадках - притягнення більш потужних сил та засобів.
4. Регіональний - охоплює значну частину території країни, або сусідніх країн. Для ліквідації таких масштабних НС потрібне залучення ресурсів регіону усієї держави, іноді, навіть, міжнародна допомога.
5. Національний - вражено більшу частину території країни. Для подолання негативних наслідків такої НС необхідні усі ресурси держави, в якій вона трапилась, допомога країн-сусідів, усього географічного регіону, міжнародна підтримка.
6. Глобальні - наймасштабніша й найсерйозніша НС, яка має негативні планетарні наслідки. Для усунення негативних наслідків такої події необхідні зусилля світового співтовариства, оскільки вони складають загрозу для усього людства та антропосфери в цілому.
За впливом на стан суспільно-географічного комплексу доцільно розрізняти НС, які знищують його, та такі, які викликають потребу відновлення структури та зв'язків в його межах. Перші ведуть до повної втрати природної складової суспільно-географічного комплексу і не піддаються відновленню. Серед других доцільно виділити такі негативні наслідки, які піддаються відновленню лише частково, та такі, в яких ці наслідки можуть бути подоланими цілком.
Відповідно НС можна подіяти на такі, які підпадають під наступні рівні управління - діями з їх передбачення, превентивної діяльності із запобігання, локалізації тих які проявились, з пом'якшення (якщо це можливо ліквідації наслідків) - на ситуації підпорядковані об'єктному рівню управління, місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнаціональному та глобальному.
За ефективністю впливу різних заходів з управління безпекою НС можна розглядати:
1) такі, для яких найбільш ефективні превентивні заходи (тобто вони є просторово визначеними);
2) такі, для яких більш ефективні оперативні заходи (передбачення їх можливе лише за короткий проміжок часу);
3) такі, для яких ефективне запобігання виникненню та зменшення негативної дії наслідків (заходи із запобігання, яким закладаються в середньо та довгострокові прогнози).
Отже, можна розглядати НС за рівнем просторово-часової передбачуваності прогнозування: просторово визначені; передбачувані за короткий проміжок часу до можливого прояву НС; НС, які доцільно розглядати в розрізі середньо- та довгострокових прогнозів розвитку.
За причинною зумовленістю виділяють НС з об'єктивною причинною основою (випадкові та закономірні) - такі, які виникають поза залежністю від навмисної чи не навмисної дії конкретних осіб та із суб'єктивною основою (навмисні та ненавмисні) - такі, які викликані такою дією.
Складно класифікувати НС за швидкістю прояву наслідків. За цією ознакою розрізняють затяжні (негативна їх дія в часі дуже розтягнута, слабо піддається знешкодженню) та гострі (негативна дія яких потужна та довготривала). Можна розглядати і перехідні в цьому відношенні, НС - коли гостра та негативна дія переходить в довготривалу.
За характером нанесених суспільству збитків доцільно розглядати:
- комплексні - найскладніші й наймасштабніші ситуації, вплив яких негативно відбувається на усіх сторонах життя суспільства;
- НС, які здебільшого наносять шкоду господарському комплексу;
- НС, які переважно вражають природне середовище в місцях із невеликою кількістю проживаючого населення (в Україні практично відсутні);
- НС, які переважно вражають населення.
За повторюваністю доцільно виділити:
- унікальні НС - не мали прояву в історичні часи - використання ядерної зброї під час ?? Світової війни, катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції;
- рідко повторювані НС - надхолодні зими, рідкісні по силі посухи, зледеніння, крупні аварії на великих промислових об'єктах, частота повторення яких не перевищує одного разу на 50 - 100 і більше років;
- часто повторювані - більшість техногенних аварій, сильні вітри, дощі, повені, смерчі тощо, - НС , які трапляються частіше ніж один раз на 50 років.
За терміном протікання варто розглядати НС, які розвиваються