РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ТА СТАН ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРАЦІ ДО СТВОРЕННЯ
ЕСТЕТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
В ШКІЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ
2.1. Критерії, показники та рівні готовності студентів педагогічного
навчального закладу до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях
На наступному етапі дисертаційного дослідження нами було вирішено такі
завдання:
- на основі теоретичного дослідження проблеми, аналізу діяльності сучасної
загальноосвітньої школи розробити зміст діяльності вчителя праці зі створення
естетичного середовища в шкільних приміщеннях;
- на основі врахування концептуально-методологічних засад естетико-педагогічної
підготовки вчителя виявити критерії та показники, які б у своїй сукупності дали
змогу скласти уявлення про готовність майбутніх учителів праці до створення
естетичного середовища як про інтегровану професійну якість;
- розробити логіку та методику дослідження сформованості компонентів готовності
майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних
приміщеннях;
- встановити відповідність між показниками критеріїв та рівнями готовності
майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних
приміщеннях.
Проведення констатуючого етапу педагогічного експерименту з метою визначення
ступеня готовності майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища
в шкільних приміщеннях вимагало попередньої розробки відповідного змісту
діяльності.
У нашому досліджені визначення змісту діяльності вчителя праці ґрунтувалось на:
а) прогнозуванні перспектив розвитку і реформування освітньої галузі
“Технології (Трудове навчання)” на рівні педагогічної науки і практики [49; 64;
73; 203; 239]; б) дослідженні перспективних форм діяльності вчителя праці зі
створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях; в) визначенні
параметрів освітньо-виховного впливу на учнів діяльності вчителя праці зі
створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях.
Також було реалізовано підхід до розробки змісту діяльності фахівців,
сформований на основі досліджень О.Анісімової, М.Дворяшиної, В.Келасьєвого
[220], С.Максименко [152], Н.Тализіної [230]. Він включав:
- визначення структури діяльності вчителя праці зі створення естетичного
середовища в шкільних приміщеннях;
- аналіз кола вимог (знань, вмінь, навичок і якостей), що забезпечують її
успішність;
- виявлення показників готовності вчителя до означеної діяльності та
встановлення ієрархічної залежності виявлених показників.
На основі попереднього узагальнення науково-методичної літератури [147, 160,
225, 251, 255] у процесі констатуючого експерименту було проведено бесіди,
спостереження, з метою вивчення об’єктів і виробів, що вчителі праці
розробляють, виготовляють, оздоблюють, використовують разом з учнями під час
естетичної організації архітектурно-предметного середовища школи Було виявлено
різноманітність їх форм, конструкцій, призначення: інструменти для ручної і
механічної обробки матеріалів, пристрої, устаткування й обладнання, технічні та
наочні засоби навчання, візуальні засоби інформації, вироби
декоративно-прикладного та монументального мистецтва тощо. Їх розробка і
виготовлення потребувала високого рівня сформованості вмінь і навичок у
проектувально-конструкторській, предметно-перетворювальній та
художньо-естетичній діяльності [106, 247, 259]. Крім того, використовувались
знання про принципи естетичної організації довкілля, засоби гармонізації
предметно-просторового середовища, основні етапи художньо-конструкторської
розробки інтер’єрів [86, 224, 234, 242].
Освітньо-виховний вплив діяльності вчителя праці зі створення естетичного
середовища в шкільних приміщеннях (визначався на основі спостереження за
роботою вчителів та організаторів дитячої творчості, врахування результатів
науково-методичних робіт [94, 123, 129, 138, 185, 189, 246]) було виявлено у
наступному: підвищувався рівень розвитку естетичного ставлення учнів до
архітектурно-предметного середовища та творчої активності учнів (здобуті знання
і навички учні творчо реалізовували у будь-якій галузі, виявляючи при цьому
здатність визначати мету, прогнозувати шляхи, засоби і методи діяльності),
встановлювався гармонійній зв’язок учнів з навколишнім світом; в учнів
формувалося відповідальне ставлення до довкілля (діти привчалися цінувати і
зберігати здобутки матеріальної культури минулого і сучасності та збагачувати
її в процесі предметно-перетворювальної діяльності).
Узагальнення отриманих результатів дало можливість розробити зміст діяльності
вчителя праці зі створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях,
структуру якої розкрито на схемі Б.2 додатку Б.
Враховуючи специфіку діяльності вчителя праці, в основу визначення її структури
покладено зміст предметно-перетворювальної діяльності. Учителю важливо не
тільки самому вміти розробляти і реалізовувати проекти створення естетичного
середовища в шкільних приміщеннях (виконавча діяльність), але й залучати до
цього учнів, організовувати і керувати їх діяльністю [79, 80, 166],
забезпечувати виховання і розвиток учнів [38, 78] (педагогічна діяльність).
Успішність діяльності вчителя залежить від його підготовки до реалізації
виховних можливостей навчального процесу і навчальних можливостей позакласних
заходів з естетичної організації довкілля [12, 27, 33, 50, 124]. Тому виділяємо
дидактичну і виховну діяльність вчителя.
У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. наголошено, що
“умовою модернізації освітньої системи, основним чинником її реального розвитку
виступає єдність освіти і
- Київ+380960830922