РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для поставлених в роботі завдань обстежено 163 дитини в приступному періоді бронхіальної астми віком від 5,5 до 14 років. Клінічне спостереження і обстеження проводилось в умовах базової клініки кафедри педіатрії №2 з курсом дитячої хірургії - алергологічного відділення ДОДКЛ (Державна обласна дитяча клінічна лікарня), кафедри біологічної хімії Івано-Франківської державної медичної академії та імунологічної лабораторії обласної клінічної лікарні. Для уніфікації обстеження та обробки отриманих результатів були розроблені відповідні карти обстеження, які включали комплекс проведених досліджень кожного хворого. Для визначення форми (інтермітуюча, персистуюча) та ступеня тяжкості захворювання (легка, середньої тяжкості, тяжка) оцінювались клінічні (скарги, анамнез захворювання та об'єктивні дані) та додаткові методи обстеження (спірометрія, пікфлоуметрія). Для цього дотримувались критеріїв, що подані у "Інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми", затверджені наказом МОЗ України від 30.12.99. №311 [82].
З метою вивчення клініки і тяжкості перебігу бронхіальної астми залежно від клімато-географічних районів, Івано-Франківська область була поділена на три зони (рис. 2.1): 1. Лісостеп (Снятин, Заболотів, Коломия, Отинія, Тлумач, Букачівці, Рогатин, Тисмениця, Галич, Коршів, Городенка), 2. Прикарпаття (Яблунів, Солотвино, Надвірна, Івано-Франківськ, Калуш, Рожнятів, Войнилів, Болехів, Долина), 3. Північно-східні схили Східних Карпат (Верховина, Яремча, Перегінськ, Ворохта, Ясеня, Осмолода, Делятин, Зелена, Микуличин, Пасічна, Ангелова) запропоновані М.М.Койновим [101].
Рис. 2.1. Клімато-географічні зони Івано-Франківської області:
1-Лісостеп;
2-Прикарпаття;
3-Північно - східні схили Карпат.
При аналізі результатів тематичних карт хворих звертали увагу на залежність ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми від статі, терміну початку захворювання. При вивченні анамнезу досліджуваної групи дітей виявляли, як фактор ризику розвитку бронхіальної астми, недоношеність та її вплив на подальший перебіг захворювання. Так як бронхіальна астма на сьогоднішній день розглядається як генетично детермінована патологія, ретельно збирали спадковий анамнез (по алергічних станах) та визначали його вплив на ступінь тяжкості хвороби. З метою виявлення тригерів бронхіальної астми особливого значення надавали алергологічному анамнезу, а саме проведенню шкірного алерготестування в періоді ремісії. При цьому, виявляли найбільш "алергенні" етіологічні чинники. Відмічали також прояви харчової та медикаментозної алергії, частоту шкірних проявів останніх, а також залежність ступеня тяжкості бронхіальної астми від їх наявності в анамнезі. Також вивчали умови проживання дітей (сирість та наявність грибку, тютюнокуріння в оточенні дитини). Крім основного захворювання, у дітей виявляли найчастішу супутню патологію.
При клінічному обстеженні застосовували загальноприйняті методики фізикального дослідження. В тематичних картах хворих відмічали скарги, провокуючі фактори та період доби загострення захворювання, особливості перебігу приступу бронхіальної астми (положення в ліжку, свідомість, контакт з оточуючими). При огляді звертали увагу на прояви дихальної недостатності, фізичний розвиток, стигми дизембріогенезу, прояви хронічної гіпоксії (потовщення дистальних фаланг, трофічні зміни нігтьових пластинок). Із фенотипічних ознак відмічали також колір очей пацієнтів.
2.1. Дослідження функції кардіо-респіраторної системи
Дослідження функції кардіо-респіраторної системи проводилсь за допомогою комп'ютерної спірометрії, пікфлоуметрії та електрокардіографії з визначенням тиску в системі легеневої артерії у 163 дітей, хворих на бронхіальну астму.
Діагностична цінність спірометрії із записом петлі "потік-об'єм" полягає в оцінці стану дихальних резервів, бронхіальної прохідності, у комплексній оцінці функції системи зовнішнього дихання та визначенні ступеня вентиляційної недостатності (ВН). При цьому визначаємо генез порушень в системі зовнішнього дихання, що є найважливішою умовою у діагностиці захворювань бронхолегеневої системи, для наступного вибору тактики лікування, об'єктивної оцінки її ефективності та передбачення подальшого перебігу захворювання.
Вивчення ФЗД здійснювалось шляхом комплексної оцінки результатів спірометрії із записом спірограми на петлі "потік-об'єм"(апарат "Spirosift 3000", Fucuda Denshi, Японія). При поступленні в стаціонар та після лікування за даними спірограми вивчали: дихальні резерви (ЖЕЛ, МВЛ), бронхіальну прохідність (ОФВ1, ФЖЕЛ, ПШ ). За даними петлі "потік-об'єм" вивчали прохідність бронхів на різних рівнях: середню та максимальні об'ємні швидкості (СОШ25-75, МОШ25, МОШ50, МОШ75). Оцінка даних спірометрії і показників петлі "потік-об'єм" проводились за програмою закладеною в комп'ютер і з'єднаною з апаратом "Spirosift 3000". Отримані фактичні дані виражались у відсотках від належних величин. Порушення прохідності бронхів констатувались як незначні, помірні, виражені та різкі залежно від ступеня зниження. Визначення типу (обструктивний, рестриктивний, змішаний) та ступеня вентиляційної недостатності (ВН) проводилось згідно критеріїв, запропонованих В.Г. Бокшею [31].
Клінічні критерії мають певний рівень суб'єктивності при їх повсякденному трактуванні як сім'єю дитини, так і лікарем. Щоденна пікфлоуметрія усуває цей недолік, даючи клініцисту чіткі критерії для оцінки тяжкості захворювання: середньодобову бронхопрохідність (СДБХ) та коливання добової бронхопрохідності (КДБХ) та визначає подальшу тактику згідно критеріїв "криза-плану".
Добовий моніторинг функції зовнішнього дихання здійснювався за допомогою пікфлоуметра (фірма "Clement Clark", "Ремтранс"). Паціенти заводили щоденники, і їм видавали індивідуальні пікфлоуметри та проводився інструктаж по правильному заповнюванню щоденникі